19 січня 2024 року
Головні новини Румунії та найактуальніші новини світу...
Mihai Pelin, 19.01.2024, 09:28
ПРОТЕСТИ – Румунська влада схвалила у четвер перші заходи, яких вимагали
перевізники та фермери, які
вже кілька днів протестують по всій країні. Очевидно, що протести були
виправдані і ці рішення підтверджують, що більшість вимог є абсолютно законними, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.
Однак протести тривають, незважаючи на вжиті урядом заходи. Тим часом мерія Бухареста дала згоду на проведення у
неділю, понеділок і вівторок протесту перевізників та фермерів на площі Конституцієй за участю 5
000 осіб, 100 тракторів і 100 фур. У ці дні протести також організували сімейні
лікарі та лікарі спеціалізованих клінік, незадоволені наміром влади скоротити суми, що сплачуються за надані ними медичні послуги.
УКРАЇНА – Міністерка
закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску знову рішуче засудила агресивну
війну Росії та підтвердила непохитну підтримку Румунією незалежності,
суверенітету та територіальної цілісності сусідньої України. На Всесвітньому
економічному форумі в Давосі (Швейцарія)вона підкреслила ризики, які російські удари по українському населенню та по критично важливій українській
інфраструктурі становлять для регіональної безпеки.
КОВІД-19 – Компанія Pfizer подала до суду на Румунію, щоб змусити уряд
заплатити за десятки мільйонів доз вакцини, замовлених під час пандемії.
Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що скарга була подана до
суду в Брюсселі і стосується контракту, який держава не виконала, за яким уряд
замовив десятки мільйонів доз вакцини проти COVID-19, а потім відмовився їх
отримувати і заплатити за них. Міністр охорони здоров’я пояснив, що через
низький інтерес до вакцинації, Румунія не мала де зберігати, а потім знищити
таку велику кількість вакцини. Він також заявив Румунському Радіо, що очікував
таких дій від Pfizer, враховуючи, що раніше компанія подала до суду й на
Угорщину та Польщу, які також не погодилися підписувати поправки, запропоновані
фармацевтичною компанією. У питанні з дозами вакцини проти COVID-19, наприкінці
минулого року Національне антикорупційне управління Румунії порушило
кримінальне провадження щодо колишнього прем’єр-міністра Флоріна Кицу, колишніх
міністрів охорони здоров’я Влада Войкулеску та Йоани Міхеїле, а також щодо
колишнього держсекретаря Міністерства охорони здоров’я Андрея Бачу. Їх
звинувачують у зловживанні службовим становищем і співучасті у зловживанні
службовим становищем, оскільки вони нібито замовили набагато більше доз
вакцини, ніж було потрібно. Прокуратура оцінила збитки, завдані держбюджету, у
понад 1 мільярд євро.
АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ – Минулого року в румунських аеропортах було зареєстровано
майже 25 мільйонів пасажирів, що на 17% більше, ніж у 2022 році. Про це
повідомила Румунська асоціація аеропортів. У порівнянні з 2019 роком, коли в
аеропортах країни було зареєстровано понад 23,2 мільйона осіб, зростання
становить 6%. За оцінками Асоціації аеропортів, показники трафіку будуть
постійно зростати і до 2040 року пасажиропотік в аеропортах Румунії перевищить
50 мільйонів осіб.
ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Уряд Угорщини загрожує цінностям, інституціям та фондам ЄС,
– йдеться у резолюції, прийнятій у четвер на пленарному засіданні Європейського
парламенту в Страсбурзі. Депутати Європарламенту засуджують навмисні,
безперервні та систематичні зусилля угорського уряду, спрямовані на підрив
основоположних цінностей ЄС. Водночас вони висловлюють глибоке занепокоєння
ерозією демократії, верховенства права та фундаментальних прав в Угорщині,
зокрема, через нещодавнє ухвалення так званого пакету нормативно-правових
актів спрямованих на «захист національного суверенітету». Депутати Європарламенту
розглянуть можливість порушення судових позовів у зв’язку з рішенням
Єврокомісії виділити Угорщині 10,2 мільярда євро в грудні. Європарламент також
ставить під сумнів, чи зможе угорський уряд виконувати свої обов’язки у другому
півріччі, попереджаючи, що якщо посада Президента Європейської Ради буде
вакантною, вона перейде до прем’єр-міністра Угорщини протягом шестимісячного
головування в Раді ЄС. Євродепутати закликають Раду знайти відповідні рішення
для пом’якшення цих ризиків і закликають до реформування процесу прийняття
рішень в Раді ЄС, щоб покласти край зловживанню правом вето і шантажу.
ЕЛЕКТРОКАРИ – У Румунії зареєстровано понад 42 000 електромобілів, після того, як
минулого року було зареєстровано понад 16 000 таких транспортних засобів. Це випливає з дослідження, проведенного однією з провідних місцевих компанійу сфері
електромобільності. Згідно з документом, інфраструктура зарядки досягла близько 5 000 громадських
зарядних пристроїв. Топ найпопулярніших електромобілів очолює Dacia Spring, майже
7 000 одиниць, зареєстрованих у 2023 році. 2 і 3 місця займають моделі Tesla, яка стала другою за
популярністю, з більш ніж 3 000 реєстрацій модель Y і модель 3.
ЗЕРНО – Європейська Комісія працює над
комплексом заходів, спрямованих на вирішення проблем, викликаних експортом
дешевих українських зернових до сусідніх країн-членів ЄС – Румунії, Польщі,
Словаччини, Угорщини та Болгарії. Про це сьогодні заявили представники ЄК, які
підтвердили, що отримали лист від п’яти країн і підготують пропозицію, яка буде
представлена наступного тижня на засіданні Ради міністрів сільського
господарства країн-членів ЄС. Однією з вимог є введення імпортних мит на
зернові з України, оскільки вони дешевші і не повинні відповідати стандартам
якості, як ті, що виробляються в Європейському Союзі. Комісар ЄС з питань
сільського господарства зазначив, що обсяг українського експорту до ЄС
подвоївся з початку російського вторгнення в Україну і, що саме
сільськогосподарські ринки п’яти прикордонних держав найбільше постраждали від
цінового шоку.
СТАТИСТИКА – Купівельна
спроможність румунів зросла. Про це повідомив Євростат. До 2022 року Румунія
була найдешевшою країною-членом ЄС за групою продуктів харчування та
безалкогольних напоїв, за нею йшла Польща. На протилежному боці були Данія і
Люксембург. Румунія та Болгарія також мали найнижчий рівень цін серед
країн-членів на меблі, побутову техніку та поточне обслуговування житла, тоді
як Угорщина залишалася найдешевшою країною-членом ЄС з точки зору транспорту.
Що стосується Валового Внутрішнього Продукту на душу населення, розрахованого
на основі паритету купівельної спроможності, Румунія знаходиться на одному
рівні з Угорщиною, з середнім рівнем 76% від середнього показника по ЄС,
випереджаючи такі країни, як Хорватія і Греція. Болгарія знаходиться на
останньому місці з показником 62% від середнього по ЄС, а Люксембург – на
першому, з показником 156% вище середнього.