17 березня 2023 року
ГАЗ – Виконавча влада Румунії зробила
новий крок у серії демаршів щодо експлуатації природного газу в Чорному морі з
периметра родовища Neptun Deep, підписанням договору між компаніями Romgaz, OMV
і Transgaz. Проект, вартість якого наразі оцінюється приблизно в 478 мільйонів
євро, полягає в будівництві газопроводу Тузла-Подішор протяжністю 308,3 км,
який з’єднає ресурси природного газу, доступні на узбережжі Чорного моря, і
коридор BRUA, тим самим забезпечуючи можливість транспортування природного газу
через існуючі з’єднання. Присутній на церемонії підписання документа
прем’єр-міністр Ніколає Чуке нагадав про турботу румунської влади щодо
підвищення енергетичної безпеки країни, відповідно, про забезпечення енергією
за доступною ціною для громадян і бізнес-середовища.
Roxana Vasile, 17.03.2023, 05:33
ГАЗ – Виконавча влада Румунії зробила
новий крок у серії демаршів щодо експлуатації природного газу в Чорному морі з
периметра родовища Neptun Deep, підписанням договору між компаніями Romgaz, OMV
і Transgaz. Проект, вартість якого наразі оцінюється приблизно в 478 мільйонів
євро, полягає в будівництві газопроводу Тузла-Подішор протяжністю 308,3 км,
який з’єднає ресурси природного газу, доступні на узбережжі Чорного моря, і
коридор BRUA, тим самим забезпечуючи можливість транспортування природного газу
через існуючі з’єднання. Присутній на церемонії підписання документа
прем’єр-міністр Ніколає Чуке нагадав про турботу румунської влади щодо
підвищення енергетичної безпеки країни, відповідно, про забезпечення енергією
за доступною ціною для громадян і бізнес-середовища.
КІБЕРЗАХИСТ – Агентство з кібербезпеки
Європейського Союзу буде урочисто відкрито 9 травня, в День Європи, в
Політехнічному університеті в Бухаресті, – повідомив виключно для Радіо Румунія
ректор цього навчального закладу Міхня Костою. Він зазначив, що це перше
європейське агентство, яке базується в Румунії. Інвестиційний бюджет агентства
становить 4,5 мільярда євро, і таким чином Бухарест може стати центром тяжіння
для світових лідерів у сфері кібербезпеки, враховуючи, що Європейський Союз
приділяє все більше уваги цифровій економіці та захисту компаній і громадян в
онлайн-середовищі.
СУД – Міжнародний кримінальний суд (МКС) у
п’ятницю видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за
відповідальність за військові злочини, скоєні в Україні після вторгнення в цю країну, повідомляє AFP. «Путін, як стверджується, несе
відповідальність за воєнний
злочин у вигляді незаконної
депортації населення (дітей) і незаконного переміщення населення (дітей) з
окупованих територій України
до Росії», повідомила пресслужба МКС. Суд зазначає, що існують розумні підстави вважати, що
пан Путін несе особисту відповідальність за вищезазначені злочини. Подібний ордер на арешт був також виданий на ім’я Марії Львової-Бєлової,
уповноваженої при президенті Росії з прав дитини. МКС, створений у 2002 році
для розгляду найгірших злочинів, скоєних у світі, вже більше року розслідує
можливі воєнні злочини або злочини проти людяності, скоєні під час російського
наступу в Україні. Москва неодноразово заперечувала звинувачення у звірствах,
скоєних її військовими в Україні.
НАТО – Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган
нарешті дав згоду на вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу, але не на
вступ Швеції. Ми вирішили розпочати у нашому парламенті процес вступу
Фінляндії до НАТО, – сказав Ердоган після зустрічі в п’ятницю в Анкарі зі
своїм фінським колегою Саулі Нііністо. Щодо Швеції глава турецької держави
сказав, що продовжить з нею переговори. І Угорщина, єдина країна, крім
Туреччини, яка не ратифікувала приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО,
оголосила, що зробить це 27 березня для Фінляндії. Туреччина наклала вето на
прийняття двох країн в Альянс, звинувачуючи їх у приховуванні «терористів» на
своїй території, слово, яким Анкара конкретно визначає членів Робітничої партії
Курдистану (РПК).
БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в
останньому кварталі 2022 року дещо зріс, на 0,4 відсоткових пункти, порівняно з
попередніми трьома місяцями і досяг 5,8%, повідомляє Національний інститут
статистики в Бухаресті. Найвищий рівень безробіття серед молоді, майже 23%. Так само рівень безробіття серед
чоловіків на 1,2% вищий, ніж серед жінок, і втричі вищий у сільських місцевостях, ніж у містах, 9,3% у селах порівняно з
3,2% у містах. За даними Національного
інституту статистики, близько 7,8 мільйонів людей у Румунії мають забезпечене
робоче місце. До них додаються ще 655.400 осіб, які працюють у власних
сільськогосподарських господарствах. Загалом «продуктивне населення», активне у
сфері праці, за згаданий період становило 8,43 млн осіб.
СТРАЙКИ – Румунські профспілки у сфері
освіти продовжили цими днями пікетувати будинки префектур країни. У своєму
прес-релізі вони засуджують ставлення членів Уряду, які не долучилися до
вирішення їхніх вимог, що стосуються заробітної плати, надбавок і зростання
доходів. Також профспілки нарікають на відсутність соціального діалогу та
звинувачують урядовців у недоброзичливості. Освітяни заявили, що їхні акції
протесту триватимуть як цього місяця, так і в квітні, а якщо вони не отримають
відповіді, мають намір розпочати загальний страйк наприкінці травня.
МОЛДОВА – Словосполучення румунська
мова замінить молдовську мову у всіх законах Республіки
Молдова, в тому числі в Конституції, після того, як парламент в Кишиневі
остаточно проголосував за законопроект з цього питання. Закон втілює в життя
рішення Конституційного суду Кишинева майже десятирічної давності, згідно з
яким румунська мова є офіційною мовою в Республіці Молдова. Тоді конституційні
судді вирішили, що Декларація незалежності Республіки Молдова, прийнята в 1991
році, в якій румунська мова проголошена державною мовою, має значення
конституційного тексту і становить спільне тіло з основним законом.
ФРАНКОФОНІЯ – У четвер, у Бухаресті, під час гала-вечору,
присвяченого 30-річчю членства Румунії у Міжнародній
організації співробітництва франкомовних країн світу, міністр закордонних справ Богдан Ауреску згадав
про її роль як інституційного механізму, присвяченого політичному, освітньому,
науковому, економічному та культурному співробітництву. Богдан Ауреску
підкреслив, що Румунія має значний внесок у програми Міжнародної організації співробітництва
франкомовних країн світу -
спільноти з 88 держав, розташованих на п’яти континентах, побудованої навколо
французької мови. Він також підкреслив, що, враховуючи регіональний та глобальний
вплив війни Росії проти України, цілі Франкофонії актуальні як ніколи: мир,
демократія та повага до прав людини, а також освіта для сталого розвитку.
КІНО – У Бухаресті були оголошені
номінації на Премії Gopo 2023, що присвоює Асоціація сприяння румунському кіно.
Найбільше, 11, отримали фільм «Метроном» режисера Александру Белка та кінострічки
«Непорочний» і «Порядні люди» – по 10. У голосуванні запрошують взяти участь
700 активних професіоналів з усіх сфер кіноіндустрії, а вручення призів пройде 25
квітня у столиці. Премії Гопо щороку нагороджують найважливіші національні
кінематографічні досягнення попереднього року. Назву фестивалю було обрано на
честь румунського режисера Іона Попеску-Гопо (1923-1989), який у 1957 році в
Каннах отримав Золоту пальмову гілку за «Найкращий короткометражний анімаційний
фільм».