15 червня 2022 року
ВІЗИТ
– Співпраця між Румунією та Францією у сфері безпеки останнім часом зазнала особливого
і бажаного посилення на тлі кризи, спричиненої військовою агресією Росії проти
України, – заявив у середу президент Клаус Йоганніс. Він провів офіційні
переговори у форматі тет-а-тет зі своїм французьким колегою Еммануелем
Макроном, а потім вони разом зустрілися із військовослужбовцями, дислокованими на
базі Міхаїл Коґелнічану, що на південному сході Румунії. На спільній
прес-конференції Клаус Йоганніс ще раз подякував за присутність французьких
військових і за пререйняття Францією командування новоствореною бойовою групою
НАТО в Румунії. До речі, президенти Румунії та Франції обговорили необхідність
посилення позиції стримування та оборони на східному фланзі, особливо на
Чорному морі, а також розглянули нову стратегічну концепцію Альянсу та перспективу
вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Своєю чергою Еммануель Макрон зазначив, що
румунсько-французькі відносини, закріплені у стратегічному партнерстві,
ґрунтуються на двовіковій дружбі. Для того, щоб піти ще далі, обидві країни прагнуть
посилення двостороннього співробітництва, – сказав президент Франції, який
уточнив, що на прохання румунської влади сторони працюють над амбітним планом
підтримки Військово-морських сил Румунії. Приєднання Румунії до Шенгенської
зони та її активне залучення до захисту зовнішнього кордону Європейського Союзу
також були на порядку денному переговорів Клауса Йоганніса та Еммануеля
Макрона. З Румунії президент Франції вирушив до Кишинева, де його прийняла глава молдовської держави Майя Санду.
Roxana Vasile, 15.06.2022, 12:03
ВІЗИТ
– Співпраця між Румунією та Францією у сфері безпеки останнім часом зазнала особливого
і бажаного посилення на тлі кризи, спричиненої військовою агресією Росії проти
України, – заявив у середу президент Клаус Йоганніс. Він провів офіційні
переговори у форматі тет-а-тет зі своїм французьким колегою Еммануелем
Макроном, а потім вони разом зустрілися із військовослужбовцями, дислокованими на
базі Міхаїл Коґелнічану, що на південному сході Румунії. На спільній
прес-конференції Клаус Йоганніс ще раз подякував за присутність французьких
військових і за пререйняття Францією командування новоствореною бойовою групою
НАТО в Румунії. До речі, президенти Румунії та Франції обговорили необхідність
посилення позиції стримування та оборони на східному фланзі, особливо на
Чорному морі, а також розглянули нову стратегічну концепцію Альянсу та перспективу
вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Своєю чергою Еммануель Макрон зазначив, що
румунсько-французькі відносини, закріплені у стратегічному партнерстві,
ґрунтуються на двовіковій дружбі. Для того, щоб піти ще далі, обидві країни прагнуть
посилення двостороннього співробітництва, – сказав президент Франції, який
уточнив, що на прохання румунської влади сторони працюють над амбітним планом
підтримки Військово-морських сил Румунії. Приєднання Румунії до Шенгенської
зони та її активне залучення до захисту зовнішнього кордону Європейського Союзу
також були на порядку денному переговорів Клауса Йоганніса та Еммануеля
Макрона. З Румунії президент Франції вирушив до Кишинева, де його прийняла глава молдовської держави Майя Санду.
НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок у
Гаазі взяв участь у зустрічі в обмеженому форматі з прем’єр-міністрами
Бельгії, Латвії, Польщі, Португалії та генеральним секретарем НАТО Єнсом
Столтенбергом у рамках підготовки до саміту НАТО в Мадриді, який відбудеться
наприкінці місяця. Глава румунської держави наголосив на необхідності посиленої
та ефективної присутності союзників на східному фланзі НАТО. Водночас Клаус Йоганніс
заявив, що колективна оборона є і має залишатися основним пріоритетним
завданням НАТО. Учасники обговорили безпекову ситуацію, викликану війною,
продовження допомоги Україні та перспективу приєднання Швеції та Фінляндії до
Альянсу. Наприкінці зустрічі було прийнято спільну заяву, в якій
країни-підписанти підтверджують свою солідарність з Україною та закликають
президента Володимира Путіна негайно припинити загарбницьку війну та вивести
свої війська з України.
КОРУПЦІЯ – Міністр внутрішніх
справ Румунії Лучіан Боде оголосив у середу, що процедура екстрадиції з
сусідньої Болгарії колишньої міністерки
туризму Елени Удрі, засудженої за
корупцію, буде завершена до 20 червня. Уповноважені в цьому сенсі
державні структури Румунії приступлять до її переймання та передачі
підрозділу Національної адміністрації пенітенціарних установ, – додав Боде. 10 червня
Софійський апеляційний суд задовольнив запит румунської влади про екстрадицію колишньої міністерки, яка раніше
була засуджена у Румунії до ув’язнення у так званій справі «Гала-вечір
боксу Буте». Процес тривав сім років і за цей час ексміністерка втекла з Румунії
у 2018 році до Коста-Ріки, де намагалася отримати політичний
притулок. Остаточним рішенням болгарський суд постановив виконати європейський
ордер на арешт, виданий на ім’я Елени Удрі та її екстрадицію до
Румунії. Бухарестські ЗМІ називають Елену Удрю (48 років)
найвпливовішою особою з близького оточення колишнього президента
Румунії з 2004 по 2014 роки Траяна Бесеску (70 років). За його
підтримки, кажуть журналісти, вона мала блискучу політичну кар’єру, від
генерального радника в мерії Бухареста, радника президента, до депутата і
міністра, а після тимчасового перебування у лавах Національно-ліберальної та
Демократ-ліберальної партій, Елена Удря певний час очолювала Партію «Народний
Рух», засновану Траяном Бесеску. У 2014 році Удря була кандидатом від цієї
партії на пост президента Румунії і отримала 5,20% голосів у першому турі
виборів. Вона була засуджена до позбавлення волі невдовзі після того як 23
березня Вищий касаційний суд остаточно встановив, що колишній президент Бесеску
в молодості співпрацював з політичною поліцією комуністичного режиму Секурітатє.
БІЖЕНЦІ – Головний інспекторат Прикордонної поліції
повідомляє, що протягом вівторка через пункти пропуску на
румунсько-українському кордоні до Румунії в’їхали близько 8,5 тис. громадян
України, що на 11% більше, ніж напередодні. З початку конфлікту до Румунії
в’їхало понад 1,2 мільйона громадян України.
ЮВІЛЕЙ – Біло-Жовтий Хрест Румунії відзначає у середу 25 років свого
існування. Створений за бельгійським зразком, Фонд Білого Хреста був першим
уповноваженим органом медичної допомоги вдома у Румунії. За два з половиною
десятиліття лікарі, медсестри, психологи, соціальні працівники та опікуни
надали послуги понад 30 000 пацієнтів, більшість з яких особи похилого віку.
Біло-Жовтий Хрест також розробив десятки проєктів у партнерстві з центральними
чи місцевими органами влади, громадянським суспільством чи європейськими
фондами. Так, на підтримку вразливих людей похилого віку Біло-Жовтий Хрест
створив так звану Червону кнопку – систему дистанційного обслуговування, на
додаток до Служби швидкої допомогу, що дає можливість людям похилого віку
швидко, у разі потреби, звернутися за допомогою.
ПРОМИЛОВІСТЬ – Ірландія (мінус 30,9%), Словаччина (мінус 9,6%), Мальта
(мінус 9,4%) та Румунія (мінус 6,9%) зареєстрували в квітні порівняно з
аналогічним періодом 2021 року, що є найбільшим падінням промислового
виробництва в Європейському Союзі. Про це повідомило Європейське статистичне
бюро (Євростат). Натомість, найбільше зростання промислового виробництва було в
Литві (20,6%), Данії (17%) та Болгарії (16,9%). Загалом промислове виробництво
скоротилося на 2% в єврозоні та на 0,5% в Європейському Союзі.