Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 14 квітня 2022 року

14 квітня 2022 року

ГАЗОВИДОБУВАННЯ
– На цьому тижні до парламенту буде внесено нову редакцію закону про офшорної
свердловини, який регулює видобуток природного газу в Чорному морі. Про це
повідомив спікер Палати депутатів Марчел Чолаку. Він також зазначив, що законопроєкт
стимулюватиме інвестиції. Внесення змін до цього закону прискорила керівна коаліція
після того, як остаточну форму узгодили лідери Націонал-ліберальної і Соціал-демократичної
партій та Демократичного союзу угорців Румунії. Держава отримуватиме 60%
прибутку від видобутку природного газу, а 40% – приватні компанії. Чинне
законодавство передбачає прогресивну шкалу податку, від 30% до 70%, на доходи,
отримані від підвищення ціни на природний газ, а компанії зобов’язані продавати
50% видобутку газу на Бухарестській фондовій біржі.

Leila Keamil, 14.04.2022, 11:15

ДИПЛОМАТІЯ
– «Румунія рішуче підтримує вступ Македонії до Європейського Союзу», – заявив у
Скоп’є міністр закордонних справ Богдан Ауреску. За його словами, Македонія
«повністю готова» до переговорів, вступу і в контексті незаконного вторгнення
Росії в Україну має стратегічне значення для всього ЄС. Міністр підкреслив, що
переговори про вступ до ЄС також означають реформи, у контексті чого він
уточнив, що Румунія готова надати Північній Македонії необхідну підтримку. У
той же час глава румунського зовнішньополітичного відомства засудив вчинення
російськими військами злочинів проти людяності в Україні і заявив, що ці діяння
мають бути якнайшвидше розслідувані органом міжнародного правосуддя. Міністр
привітав македонський уряд за приєднання
до європейських санкцій проти Москви, що демонструє «справжню прихильність
Північної Македонії європейському шляху». У цьому контексті Богдан Ауреску
запросив Північну Македонію приєднатися до бойової групи НАТО, яка буде
розгорнута в Румунії, а також до Євроатлантичного центру стійкості та Кібер-центру
ЄС, які знаходяться в Бухаресті. Міністр закордонних справ Румунії перебуває у
Північній Македонії з офіційним візитом на запрошення свого колеги Буяра
Османі.

УКРАЇНА – 27 квітня голови Сенату Румунії, Флорін Кицу та
Палати Депутатів Марчел Чолаку здійснять офіційний візит до Києва, на
запрошення спікера Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Про це
повідомляють прес-служби двох палат румунського парламенту. Таким чином Флорін
Кицу та Марчел Чолаку хочуть висловити підтримку Україні у розв’язаній проти
неї війні. Крім цього вони висловлять готовність Румунії підтримати відбудову України після війни. У
межах візиту до України вони відвідають звільнені від російських загарбників
передмістя Києва, зокрема ті населені пункти в яких російські солдати вчиняли
звірства проти мирного населення. Нагадаємо, що 28 лютого Палата депутатів і
Сенат Румунії одноголосно прийняли заяву, в якій засудили агресію Російської
Федерації проти України, закликали до виведення всіх російських збройних сил і
підкреслили «сильну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України
та її законних прагнень до вступу в НАТО та ЄС. Крім цього, 4 квітня, президент
України Володимир Зеленський звернувся до парламентаріїв і народу Румунії. У
своєму зверненні він наголосив, що зараз в Україні вирішується доля всієї
Східної та Центральної Європи, а також Чорноморського регіону.

ЮНЕСКО – Бузеуський
край (південний схід) став геопарком ЮНЕСКО, після його визнання територією з
природними та культурними цінностями світового значення. Це другий регіон Румунії,
який отримав цей статус після Гацегу. Офіційна церемонія вручення сертифікату
ЮНЕСКО про визнання геопарку відбудеться 21 квітня. З 16 країн, які подали документи
до ЮНЕСКО в цьому році, вісім заявок було прийнято, а загальна кількість
геопарків наразі досягає 177 у 46 країнах. Найвідоміші визначні пам’ятки Бузеу
– грязьові вулкани, соляні доми, трованти, живе багаття, печерні поселення та
червоний бурштин.

ПРАВА ЛЮДИНИ -
Румунія продовжує стикатися з проблеми дискримінації та корупції. Принаймні це
випливає зі звіту Держдепартаменту США про права людини у 2021 році.
Опублікований у середу документ свідчить, що, незважаючи на кілька кримінальних
проваджень, були численні випадки корупції та нецільового використання
державних коштів. Водночас судова влада вжила заходів для покарання чиновників
за зловживання службовим становищем, але влада не мала для цього дієвих
механізмів і багато фігурантів у цих справах були виправдані. Що стосується ЗМІ,
то надалі були випадки залякування журналістів, переслідувань або погроз від
тих, відносно яких вони проводили журналістські розслідування або близьких їм
людей. Серед інших недоліків у звіті згадуються хабарництво в державному
секторі, особливо в галузі охорони здоров’я та антисемітські інциденти.