12 травня 2022 року
НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав оголошення Фінляндії про намір приєднатися до НАТО та сказав, що Бухарест підтримає такий крок. «Румунія є рішучим прихильником політики відкритих дверей НАТО та готова підтримати Фінляндію в процесі вступу до НАТО. Разом ми сильніші!», – написав Йоганніс у Twitter у четвер. Теж у четвер президент Фінляндії Саулі Нііністе та прем’єр-міністр Санна Марін висловилися за негайний вступ країни до НАТО, а кандидатура буде оголошена в неділю, – передає AFP. Членство в НАТО посилить безпеку Фінляндії, а Фінляндія зміцнить НАТО в цілому, йдеться у спільній заяві лідерів Гельсінкі. Можливий вступ Фінляндії до НАТО є загрозою для Росії, – заявили в Кремлі. Три чверті фінів підтримують членство в НАТО. Підпорядкована певній формі нейтралітету, нав’язаному Москвою під час холодної війни, Фінляндія приєдналася до ЄС та «Партнерства заради миру» НАТО, але залишилася поза межами Північноатлантичного альянсу. Рішення про приєднання було прийнято на тлі російського вторгнення в Україну.
Ştefan Stoica, 12.05.2022, 10:34
НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав оголошення Фінляндії про намір приєднатися до НАТО та сказав, що Бухарест підтримає такий крок. «Румунія є рішучим прихильником політики відкритих дверей НАТО та готова підтримати Фінляндію в процесі вступу до НАТО. Разом ми сильніші!», – написав Йоганніс у Twitter у четвер. Теж у четвер президент Фінляндії Саулі Нііністе та прем’єр-міністр Санна Марін висловилися за негайний вступ країни до НАТО, а кандидатура буде оголошена в неділю, – передає AFP. Членство в НАТО посилить безпеку Фінляндії, а Фінляндія зміцнить НАТО в цілому, йдеться у спільній заяві лідерів Гельсінкі. Можливий вступ Фінляндії до НАТО є загрозою для Росії, – заявили в Кремлі. Три чверті фінів підтримують членство в НАТО. Підпорядкована певній формі нейтралітету, нав’язаному Москвою під час холодної війни, Фінляндія приєдналася до ЄС та «Партнерства заради миру» НАТО, але залишилася поза межами Північноатлантичного альянсу. Рішення про приєднання було прийнято на тлі російського вторгнення в Україну.
ВИРОК – Апеляційний суд Бухареста виніс у четвер вирок у справі Колектив після років судових розглядів і кількох послідовних відстрочок. Таким чином, колишній мер 4-го сектору столиці Крістіан Попеску-П’єдоне, нині мер 5-го сектору, був засуджений до 4 років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Власників клубу засудили до позбавлення волі строком від 6 до 11 років і 8 місяців. До 8 років і 8 місяців позбавлення волі засуджено двох пожежників Інспекторату з надзвичайних ситуацій Бухареста, які перевіряли клуб «Колектив», не вживши правових заходів щодо дотримання норм пожежної безпеки. Два піротехніка були засуджені до 6 років і 10 місяців позбавлення волі. Директор феєрверкової компанії отримав умовний термін покарання. Внаслідок пожежі в бухарестському клубі «Колектив», що сталася в жовтні 2015 року, 64 особи загинули, багато з яких залишилися з наслідками на все життя. Це була найбільша аварія в Румунії після 1989 року. Трагедія викликала багато емоцій у суспільстві та спричинила відставку тодішнього уряду.
ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції до 12,5% до кінця цього року та прогнозує інфляцію в 6,7 до кінця наступного року, – показують дані, представлені в четвер головою Національного банку Румунії Мугуром Ісереску. У лютому Центробанк прогнозував інфляцію на рівні 9,6% до кінця цього року та 3,2% до 2023 року. За даними Національного банку Румунії очікується, що в середньостроковій перспективі інфляційний тиск, пов’язаний із витратами на виробництво, поступово зменшиться, але його наслідки зберігаються протягом 12 місяців. Річна інфляція досягла рекордного рівня в Румунії – майже 14%, що є найвищим показником за останні 18 років. Найбільше подорожчали природний газ – понад 85%, – свідчать дані Національного інституту статистики. Також відбулося значне зростання цін на картоплю, харчову олію та паливо.
ОПИТУВАННЯ – Кожен другий румун подумав емігрувати після початку війни в Україні, а першими країнами, де б вони шукали нову роботу, це Німеччина, Франція та Великобританія, – показують дані платформи працевлаштування. 12% чекають бачити як буде розвиватися ситуація, а 11% вважають, що війна нас не торкнеться. Інші 26% респондентів кажуть, що не підуть на цей крок, як би не розвивалася ситуація. Основними причинами переїзду в іншу країну є: бажання змінити середовище та країну, в якій вони працюють (38%), особиста та сімейна безпека (24%), бажання отримати більший дохід, який неможливий у Румунії (21%) потреба мати більше можливостей для професійного розвитку (14%) та бажання працювати у безпечнішій сфері, яка б не страждала від війни (4%).
УКРАЇНА – Першого російського солдата притягнули до відповідальності за вбивство людини в Сумській області. Міжнародні групи прокурорів і кримінальних адвокатів продовжують розслідування військових злочинів, скоєних російською армією, і наразі розслідують понад 10.000 справ. Як передає спеціальний кореспондент Румунського суспільного радіо, 21-річний російський військовий вбив мирного українця, коли той їхав на велосипеді. Військовий перебував у транспортному засобі, викраденому у інших бійців, оскільки їхній конвой був знищений українськими силами. Генеральна прокурорка України Ірина Венедиктова повідомила, що зібрано докази провини військовослужбовця, у тому числі за умисний злочин, та йому загрожує покарання від 10 до 15 років позбавлення волі та навіть довічне ув’язнення. Слідчо-оперативним групам допомагають фахівці з Польщі, Литви та Франції.
БІЖЕНЦІ – Румунська прикордонна поліція повідомила сьогодні, що за останню добу в Румунію в’їхали майже 8 тисяч українських біженців. З початку російського вторгнення в Українупонад 912 тисяч українців вїхало в Румунію. З іншого боку, румунська виконавча влада схвалила використання державних резервів для забезпечення біженцями кількох продуктів у контексті військової агресії в Україні. У середу делегація Верховної Ради України та голова дипломатичної місії України в Румунії Паун Рохова відвідали Брашовський центр для біженців, де зустрілися з представниками мерії. Чиновники були вражені тим, як громада Брашова мобілізувалася, щоб задовольнити потреби українських біженців. Українська делегація зараз перебуває в Румунії для зустрічі з членами Комітету Сенату Румунії з прав людини, релігій та нацменшин.
