12 січня 2022 року
РУМУНІЯ-НАТО – «Румунія й надалі
розвиватиметься як активна, надійна, залучена та шанована держава-член ЄС та
НАТО. Таким чином, підхід Румунії зосереджений на послідовності, що має в
основі три основні опори зовнішньої політики: консолідація ролі та впливу
країни в ЄС і, відповідно, в НАТО, а також розвиток та посилення стратегічного
партнерства з США. Про це заявив у середу глава румунської держави Клаус
Йоганніс на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих у
Бухаресті. Він сказав, що збільшення військової присутності США в Румунії
залишається важливою метою. «Перед останніми викликами безпеці зрозуміло, що
нам потрібні більш рішучі дії щодо стримування та оборони, які мають бути
сформульовані в дусі трансатлантичної єдності та співпраці і зобов’язань НАТО»,
– сказав він. Клаус Йоганніс також заявив, що Румунія стурбована безпековою
ситуацією по сусідству, спричиненою «масивним» нарощуванням російських військ
поблизу кордони з Україною та його наслідками для євроатлантичної стабільності.
З іншого боку, глава держави зазначив, що Бухарест і надалі активно
підтримуватиме євроінтеграційні устремління
Республіки Молдова та її програму демократичних реформ на основі
Стратегічного партнерства задля європейської інтеграції Республіки Молдова, а в
основі цієї підтримки лежать спільні мова, історія та культура.
Daniela Budu, 12.01.2022, 12:16
РУМУНІЯ-НАТО – «Румунія й надалі
розвиватиметься як активна, надійна, залучена та шанована держава-член ЄС та
НАТО. Таким чином, підхід Румунії зосереджений на послідовності, що має в
основі три основні опори зовнішньої політики: консолідація ролі та впливу
країни в ЄС і, відповідно, в НАТО, а також розвиток та посилення стратегічного
партнерства з США. Про це заявив у середу глава румунської держави Клаус
Йоганніс на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих у
Бухаресті. Він сказав, що збільшення військової присутності США в Румунії
залишається важливою метою. «Перед останніми викликами безпеці зрозуміло, що
нам потрібні більш рішучі дії щодо стримування та оборони, які мають бути
сформульовані в дусі трансатлантичної єдності та співпраці і зобов’язань НАТО»,
– сказав він. Клаус Йоганніс також заявив, що Румунія стурбована безпековою
ситуацією по сусідству, спричиненою «масивним» нарощуванням російських військ
поблизу кордони з Україною та його наслідками для євроатлантичної стабільності.
З іншого боку, глава держави зазначив, що Бухарест і надалі активно
підтримуватиме євроінтеграційні устремління
Республіки Молдова та її програму демократичних реформ на основі
Стратегічного партнерства задля європейської інтеграції Республіки Молдова, а в
основі цієї підтримки лежать спільні мова, історія та культура.
КОРОНАВІРУС – У середу в Румунії було повідомлено про 8600 нових випадків інфікування SARS-CoV-2. За попередню добу було зафіксовано 44 летальних випадки.
Захворюваність зросла в кількох населених пунктах, у тому числі в столиці, де цей показник перевищив три випадки на тисячу жителів, в результаті чого у Бухаресті
оголошено «червоний» рівень епідемічної
небезпеки. Від цього порогу
ресторани, кінотеатри, спортзали та інші заклади можуть працювати на 30% потужності. Також набуває чинності критерій
вакцинації вчителів та працівників шкіл для продовження очного
навчання.
Згідно з чинними
правилами школи, які мають
менше 60% вакцинованого персоналу переходять на дистанційне
навчання,
а дитсадки призупиняють роботу. У вівторок в Румунії кількість щеплених першою дозою перевищила вісім мільйонів
людей. За даними Національного інституту громадського здоров’я, новий штам коронавірусу «Омікрон» вже почав швидко поширюватися в Румунії. Майже половина інфікованих не контактували з хворими на COVID-19. Тим часом влада продовжує
пошук приміщень, в яких будуть створені центри сортування та амбулаторного лікування пацієнтів з COVID-19.
ВВП – Національний інститут статистики підтвердив
дані про зростання Валового Внутрішнього Продукту Румунії на 0,4% у третьому
кварталі минулого року, порівняно з попереднім кварталом, але вніс низку змін
до розділу щодо часток інвестицій та споживання у зростанні ВВП. Порівняно з
тим же кварталом 2020 року ВВП зріс на 7,4%, разом з цим сезонно скоригований
квартальний ВВП збільшився на 8,2%. У період січень-вересень 2021 року ВВП становив
866,174 млрд леїв (близько 175 млрд євро) у поточних цінах, на 6,9% більше порівняно
з аналогічним періодом попереднього року. У третьому кварталі обсяг валової
доданої вартості зафіксував значні зміни в інформаційно-комунікаційній сфері, а
також в галузях будівництва, фінансового посередництва та страхування й
операціях з нерухомістю.
ШЕНГЕН – Париж докладе всіх зусиль, щоб сприяти
розширенню Шенгенської зони, – заявила посол Франції в Бухаресті Лоранс Ауер на
церемонії презентації в Румунії пріоритетів французького головування в Раді ЄС.
В інтерв’ю Радіо Румунія, дипломат заначила, що французьке головування в Раді
ЄС наполягає на паралельному обговоренні розширення та посилення Шенгенської
зони. Вона також повідомила, що Румунія склала всі технічні іспити і готова до вступу
в Шенген. На заході була присутня й голова Представництва Європейської комісії
в Румунії Рамона Кіріяк, яка заявила, що Єврокомісія підтримує розширення території
Шенгенської зони без внутрішніх кордонів за рахунок входження Румунії, котра
виконала всі умови для вступу.
БЕЗПЕКА – У Брюсселі стартували переговори між представниками
НАТО і Росії, довкола гарантій безпеки, яких вимагає Москва. Кремль в
ультимативному порядку зажадав твердих юридичних гарантій нерозширення НАТО на
схід та обмеження її діяльності у східноєвропейських державах, які приєдналися
до альянсу після закінчення холодної війни. Росія наростила значні військові
сили біля кордону з Україною і закликала альянс не розглядати можливість входження
України до НАТО. Вашингтон категорично відкинув цю вимогу. Постійна представниця
США при НАТО Джуліанна Сміт заявила, що ні Північноатлантичний альянс, ні
будь-яка держава-член не можуть навіть обговорювати вимоги Росії про те, щоб НАТО
заборонила вступ нових країн, таких як Україна. У понеділок у Женеві Росія і
США провели перший раунд двосторонніх переговорів з цього питання, але вони не
принесли конкретних результатів.
КІНО – Перший повнометражний фільм «Людина-собака»,
режисера Штефана Константинеску, в якому Богдан Думітракє та Офелія Попій грають
у головних ролях, матиме світову прем’єру на 45-му Гетеборзькому кінофестивалі,
який відбудеться з 28 січня по 6 лютого. Кінострічка «Людина-собака», була знята
у спільному виробництві з Болгарією, Швецією та Німеччиною, за сценарієм Андрея
Епуре, Штефана Константинеску та Йоргена Андерссона. Це історія про кохання та
вигнання, структурована у формі нуарного фільму, з відчуттям параної, відчуженості,
абсурдного гумору і неминучої катастрофи. Щороку Гетеборзький фестиваль
представляє близько 400 постановок з усього світу. Близько 1900 режисерів,
журналістів та інших представників кіноіндустрії щороку відвідують цю подію. У
контексті пандемії минулорічний кінофестиваль відбувся в онлайн-форматі, але цього року
організатори планують провести його в очному форматі.