10 листопада 2020 року
КОРОНАВІРУС – За останню добу
в Румунії зафіксовано 7 304 випадки зараження
новим коронавірусом, а загальна кількість інфікованих сягнула 314 295. Про це
повідомила у вівторок Група стратегічної комунікації. Теж за останню добу 177
осіб померло, а заuальна кількість смертей від COVID-19 становить 8009. У
відділеннях реанімації перебувають 1093 пацієнти, рекордна кількість з початку
пандемії. Президент Клаус Йоганніс заявив у вівторок ввечері, що Румунія
стикається з надзвичайно складною ситуацією і що до появи вакцини проти COVID-19 обмеження є єдиним рішенням для захисту населення та зменшення тиску
на систему охорони здоров’я.
Bogdan Matei, 10.11.2020, 13:19
КОРОНАВІРУС – За останню добу
в Румунії зафіксовано 7 304 випадки зараження
новим коронавірусом, а загальна кількість інфікованих сягнула 314 295. Про це
повідомила у вівторок Група стратегічної комунікації. Теж за останню добу 177
осіб померло, а заuальна кількість смертей від COVID-19 становить 8009. У
відділеннях реанімації перебувають 1093 пацієнти, рекордна кількість з початку
пандемії. Президент Клаус Йоганніс заявив у вівторок ввечері, що Румунія
стикається з надзвичайно складною ситуацією і що до появи вакцини проти COVID-19 обмеження є єдиним рішенням для захисту населення та зменшення тиску
на систему охорони здоров’я.
ПРОТЕСТИ – Профспілки працівників
Служби швидкої допомоги скасували акцію протесту, заплановану на вівторок у
Бухаресті, після переговорів з прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном, в
присутності міністрів охорони здоров’я і фінансів. Так само був скасований японський
страйк, намічений на середу, – заявив президент Національної федерації
профспілок працівників Служби швидкої допомоги Георге Кіш. Він уточнив, що під
час переговорів було досягнуто домовленості про те, що кількість працівників
служб швидкої допомоги збільшиться на 1000 посад, вакансії розподілятимуться
рівномірно по повітах і заповнюватимуться на конкурсній основі, а трудові
договори укладатимуться на невизначений строк. Георге Кіш також повідомив, що була
обговорена можливість надання додаткового фінансового стимулу для заохочення
оперативного персоналу на каретах швидкої допомоги у період пандемії. Щодо
призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ям співробітників служб
швидкої допомоги унаслідок зараження COVID-19, Кіш зазначив, що це питання
також обговорювалося, але в парламенті вже розглядається законопроєкт про статус
професійного персоналу в системі надзвичайних ситуацій, який регулює подібні
ситуації. З іншого боку, члени профспілок Федерації Санітас у вівторок
пікетували уряд на знак протесту проти відсутності реакції влади на запити про
фінансову, людську та матеріально-технічну підтримку. Тиждень тому десятки
профспілок з питань охорони здоров’я та соціального забезпечення провели перший
протест під назвою «Мітинг виснаження», незадоволені «непослідовною кризовою
стратегією» влади у боротьбі з епідемією. «Санітас» вирішив проводити такі
публічні демонстрації перед урядом щовівторка, починаючи з 3 листопада, до
вжиття конкретних заходів.
СНО – НАТО не може
залишитися без ядерної зброї, поки Росія і Китай не відмовляться від цього типу
озброєнь, заявив у вівторок генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг на щорічній конференції
Альянсу на тему контролю над озброєннями, роззброєнням і нерозповсюдженням
зброї масового ураження, організованою Міністерством закордонних справ Румунії. Він додав, що
ядерна зброя була скорочена на 90% в останні 40 років, а в НАТО тільки три
союзники мають таку зброю, але вони надають гарантії безпеки всім іншим. Зі
свого боку, румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску висловився за
глобальний підхід до ядерного нерозповсюдження та уточнив, що, з точки зору
Румунії, Китай повинен брати участь разом із Росією та США в новому договорі
про ядерне роззброєння СНО. Зустріч відзначає 50-ту річницю набрання
чинності Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та передує оціночній
конференції цього договору, запланованій на серпень наступного року. Захід
повинен був відбутися в Бухаресті в березні в знак визнання особливого місця Румунії
в Альянсі, але був перенесений у формат відеоконференцій через пандемію
COVID-19.
COVID-19
– Румунський фрегат «Королева Марія» перервав свою участь у місії Постійної
морської групи НАТО і у вівторок покинула турецький порт Аксаз, майже на місяць
раніше, через велику кількість захворювань на новий коронавірус серед екіпажу.
За даними Генерального штабу ВМС Румунії, фрегат брав участь, починаючи з 27
жовтня, у місії з моніторингу морського руху в Східному Середземномор’ї, що
мала б закінчитися 7 грудня, але через зростання кількості нових випадків
захворювання на Covid-19 серед 230 членів екіпажу було прийнято рішення
повернутися додому раніше.
ОЧЕС – Департамент сталого розвитку уряду
Румунії організував у вівторок онлайн-конференцію
високого рівня держав-членів Організації Чорноморського економічного
співробітництва (ОЧЕС). Були
обговорені такі теми як:
транспорт у контексті COVID-19,
навколишнє середовище та зелена енергія, сталий економічний розвиток та
конкурентоспроможність. Цього року Румунія є головуючою країною в ОЧЕС. Гасло
шостого головування Румунії «Союз берегів, покращуючи згуртованість»,
відображає переконання Румунії, що передумовою для консолідації діяльності ОЧЕС
має бути згуртованість, взаємозв’язок та діалог.
РИНКИ – Румунські виробники
сільськогосподарської продукції невдоволені рішенням уряду закрити, починаючи з
9 листопада, агропродовольчі ринки,
що діють в закритих павільйонах, на тлі зусиль із запобігання поширенню нового коронавірусу. Місцевим органам влади по всій країні
довелося шукати рішення, щоб громадяни мали можливість надалі запасатися продовольчими та непродовольчими
товарами, які, зазвичай продаються у таких місцях. Вони демонтували вікна, облаштовували
зовнішні кіоски на тротуарах, у наметах або в дерев’яних будиночках, що раніше використовувались
для різдвяних та великодніх ярмарків. Іншим рішенням є пересувні ринки,
відкриті в певні дні. Однак торговці заявляють, що товари швидко псуються та,
що їх буде важко зберігати в належних умовах.
КІНО – Румунські документальні фільми «Вдома»
режисера Раду Чорнічука
та «колектив» режисера Александра Нанау були номіновані на премії Європейської
кіноакадемії (EFA Awards), який буде оголошено під час серії онлайн-подій, запланованих на 8-12 грудня. Згідно з
офіційним веб-сайтом заходу, «щоб розширити платформу якомога більшої кількості європейських
фільмів у такі важкі часи для європейського кіно та акторів, керівництво EFA вирішило виключно збільшити
кількість номінацій для художніх та документальний фільм з п’яти до шести. «Вдома»
розповідає про сім’ї, яка 18 років прожила у дельті річки Векерешть, посеред
Бухареста, і яка бореться за власне визначення свободи. «колектив» – це історія
першого року після нищівної пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив», яка
сталася 30 жовтня 2015 року і призвела до смерті 64 осіб. Стрічка стала пропозицією
Румунії на Оскара-2021 року в розділі «Найкращий міжнародний художній фільм».