10 квітня 2016 року

Бухарест – Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції Лаура Кодруца Кьовеші заявила, що з точки зору установи, яку вона очолює, необхідно внести зміни до чинного законодавства з тим, щоб особи, які були засуджені за фактами корупції були звільнені із займаної посади. В ефірі приватного телеканалу Кьовеші заявила, що головним уразливим місцем
НАД залишається постійна зміна законодавства. Вона пояснила, що досить часто
існує ризик зміни використаних НАД законодавчих інструментів та обмеження певних
повноважень прокурорів і суддів, а також у парламенті є дуже багато
законопроектів, які намагаються змінити різні процедурні аспекти, що стосуються
безпосередньо і діяльності антикорупційного управління. Іншим уразливим
аспектом, за словами голови НАД, є велика кількість розслідуваних справ, ситуація,
що могла б бути частково покращена
шляхом внесення поправок в законодавство, зокрема що стосується розширення
сфери дії угоди про визнання провини. Лаура Кодруца Кьовеші також зазначила,
що при наявності явних доказів злочину прокурори НАД можуть винести постанову про
конфіскацію будь-якого майна та грошей, навіть якщо вони знаходяться за межами
Румунії.

Florentin Căpitănescu, 10.04.2016, 14:54

Бухарест – Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції Лаура Кодруца Кьовеші заявила, що з точки зору установи, яку вона очолює, необхідно внести зміни до чинного законодавства з тим, щоб особи, які були засуджені за фактами корупції були звільнені із займаної посади. В ефірі приватного телеканалу Кьовеші заявила, що головним уразливим місцем
НАД залишається постійна зміна законодавства. Вона пояснила, що досить часто
існує ризик зміни використаних НАД законодавчих інструментів та обмеження певних
повноважень прокурорів і суддів, а також у парламенті є дуже багато
законопроектів, які намагаються змінити різні процедурні аспекти, що стосуються
безпосередньо і діяльності антикорупційного управління. Іншим уразливим
аспектом, за словами голови НАД, є велика кількість розслідуваних справ, ситуація,
що могла б бути частково покращена
шляхом внесення поправок в законодавство, зокрема що стосується розширення
сфери дії угоди про визнання провини. Лаура Кодруца Кьовеші також зазначила,
що при наявності явних доказів злочину прокурори НАД можуть винести постанову про
конфіскацію будь-якого майна та грошей, навіть якщо вони знаходяться за межами
Румунії.

Бухарест – Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок обговорить з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем законодавство в галузі національної безпеки. У вівторок та середу глава держави матиме консультації на цю тему й з лідерами парламентських партій. Клаус Йоханніс заявив нещодавно, що законодавство в цій галузі треба вдосконалити, а окремі положення навіть треба змінити, оскільки вони вже не відповідають нинішньому контексту глобальної та національної безпеки. Він підкреслив, що при розробці цього законодавства необхідно враховувати забезпечення безпеки, прав і свобод громадян.

Бухарест – Близько тисяча мерів з Республіки Молдова сьогодні вперше взяли участь у спільній конференції представників місцевих громад. У ході заходу, що пройшов у Бухаресті, були підписані 450 договорів про побратання і партнерство між молдовськими та румунськими місцевостями, договори, що визначають спільні дії спрямовані на розвиток співпраці в економічній, освітній, культурній та спортивній галузях.

Бухарест – З 11 до
26 квітня партії, які мають намір брати участь у місцевих виборах, мають право
подавати свої кандидатури до складу повітових та місцевих рад, а також на посади
мерів. 4 травня будуть оголошені остаточні кандидатури. 126 партії, альянсів та союзів зареєстрували у Центральному виборчому бюро Румунії свої назви та знаки, які використають на місцевих виборах 5 червня . Передвиборна кампанія триватиме з 6 травня по 4 червня.

Бухарест – Наприкінці першого кварталу поточного року у Румунії було зареєстровано понад 100 тисяч іноземців, які мають право на проживання в нашій країні, – повідомляє Генеральна інспекція з питань міграції. З них близько 65 тисяч осіб походять з країн, які не є членами ЄС, більшість з Молдови, Туреччини та Китаю. Інші 35 тисяч іноземних громадян, походять з країн-членів ЄС, більшість з Італії. Основними підставами на одержання статусу резидента Румунії були: право на возз’єднання сім’ї, право на освіту та право працювати. Крім того, у першій половині цього року був наданий доступ до процедури надання притулку 229-ом особам, які вимагали міжнародного захисту. Більшість осіб, які шукають притулку походять з Сирії, Іраку, Пакистану та Сомалі.