Головні події 2018 року
Яким був для Румунії рік, що минув? Огляд основних подій, які створили картину 2018 року...
Roxana Vasile, 05.01.2019, 06:59
Для внутрішньої політики Румунії 2018 рік був надзвичайно напруженим
Надії румунів на те, що Президент та Уряд «мирно» співпрацюватимуть у 2018
році, так і не здійснилися. Конфлікт між главою держави, виразником правих
політичних сил, Клаусом Йоханнісом та урядом лівої керівної коаліції
«Соціал-демократична партія – Альянс лібералів та демократів», очоленим з 29
січня Віорікою Денчіле сягнув небачених раніше масштабів. Незважаючи на відзначення
державного ювілею – 100-річчя створення сучасної, унітарної Румунії, сторони
не зуміли уникнути клінчів. Підтримуваний лібералами, президент Йоханніс, який ще у червні
оголосив про намір балотуватися на другий термін, піддав критиці майже всю
роботу уряду та дії парламентської більшості протягом року, включаючи суперечливу
судову реформу та зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів,
підготовку до перейняття піврічного ротаційного головування в Раді
Європейського Союзу, нові закони про оплату праці та про пенсії у державному секторі,
перенесення обов’язку сплати соціальних внесків від роботодавця на плечі працівника,
ідею переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва в Єрусалим, поправки
до закону про Державний бюджет на 2018 рік тощо. Клаус Йоханніс надіслав до
Конституційного суду рекордну кількість звернень про неконституційність
нормативно-правових актів, так само багато законів він повернув Парламенту на доопрацювання. Крім
того, президент неодноразово зажадав відставки прем’єрки Віоріки Денчіле або уряду
загалом, через некомпетентність. Крім цього опозиційні парламентські сили:
Націонал-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» і Партія «Народний рух»
двічі виступили з ініціативою про вотум недовіри уряду та безліч разів
спробували відправити у відставку окремих міністрів, але безрезультатно. У
листопаді президент Клаус Йоханніс прийняв запропоновані прем’єр-міністром
зміни в складі уряду, за винятком міністрів розвитку і транспорту, в результаті
чого уряд звернувся до Конституційного суду, який прийшов до висновку, що
президент не виконав свої конституційні повноваження, коли відмовився прийняти
відставку двох зазначених міністрів.
Юстиція, одна з причин глибокого розколу в суспільстві
Епіцентром політичної та соціальної бурі в Румунії у 2018 році була юстиція.
Наприкінці року міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про направлення президенту
Клаусу Йоханнісу подання про звільнення Генерального прокурора Румунії Августіна
Лазера. І це після того, як в лютому, той же Тудорел Тоадер направив подібне
подання про звільнення головного прокурора
Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші. Протягом
кількох місяців Клаус Йоханніс різко виступав проти цієї ініціативи, але в
липні Конституційний суд зобов’язав його підписати указ про звільнення головного
антикорпціонера Румунії. Пізніше глава держави відхилив запропоновану міністром
юстиції кандидатуру на цю посаду, в результаті чого антикорупційне управління
досі має тимчасове керівництво і передало до суду менше справ. Водночас зросла
кількість виправдувальних судових вироків, а також втечі за кордон колишніх посадовців,
засуджених до позбавлення волі, екстрадиції яких румунській державі не вдалося
домогтися. Водночас низка рішень Конституційного суду, в тому числі про незаконність процедури обрання складу колегій з п’яти суддів Верховного суду, також сильно
вплинули на правосуддя, зокрема було призупинено розгляд ряду «гучних» справ. Соціал-демократична
партія та Альянс лібералів і демократів, котрі складають більшість у
парламенті, побачили в цьому початок перемоги над так званою «нелегітимною
паралельною державою», яка, на їхню думку, намагається обезголовити законно
обрану політичну владу країни шляхом створення «замовних справ», в тому числі
за допомогою таємних протоколів про співпрацю між органами правосуддя та
спецслужбами, існування яких було «викрито» ними минулого року. Парламентська
опозиція і значна частина громадянського суспільства, однак, вбачає в цьому,
навпаки, спробу соціал-демократів підпорядкувати собі правосуддя, в тому числі
для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності декого з них, на
чолі з лідером СДП Лівіу Драгня. А 10 серпня в Бухаресті пройшов найбільший протест
проти Соціал-демократичної партії та її уряду, наприкінці якого Жандармерія застосувала
силу проти демонстрантів, використовуючи сльозогінний газ і водомети. Військові
прокурори порушили кримінальне провадження після того, як сотні мирних
протестувальників повідомили про неправомірні дії жандармів, останні
стверджуючи, що виконували свої обов’язки відповідно до закону. Тим часом, у Брюсселі,
Європейська комісія та Європарламент попередили чинну румунську владу про те,
що незалежність судової системи, верховенство закону і боротьба з корупцією в
Румунії зазнали регресу в минулому році.
Гарний рік для румунського сільського
господарства
Румунське сільське господарство
зареєструвало історичні результати у 2018 році. За обсягом виробництва кукурудзи
та соняшника Румунія посіла перше місце в Європейському Союзі, а загальний
урожай зернових становив близько 31 млн. тонн, за цим показником Румунія будучи третьою в ЄС після Франції та Німеччини. Влада стверджує, що своєчасна виплата
субсидій, використання фермерами нових технологій, збільшення площі зрошуваних земель
та протиградовий захист призвели до такого врожаю цих сільськогосподарських
культур, незважаючи на не завжди сприятливі кліматичні умови. Сільське господарство та
розвиток сільської місцевості є сферами, котрі залучили й кошти з європейських
фондів, маючи найкращий показник освоєння європейських фондів на національному
рівні. Ці результати, на жаль, були затьмарені стрімким поширенням найгіршої
хвороби тварин, з якою зіткнулася Румунія після Другої світової війни -
африканської чуми свиней.
Теж у
2018 році…
Загальна картина 2018 року в Румунії була б неповною без згадки про те, що
основні міжнародні фінансові установи: Міжнародний валютний фонд, Світовий
банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейська комісія, а
також основні рейтингові агентства дещо зменшили свої оцінки економічного
зростання Румунії, котре до тепер було найбільшим в Європейському Союзі, та
попередили про ризик зростання дефіциту державного бюджету. Теж у 2018 році, точніше
в жовтні, 21% громадян з правом голосу, або близько чотирьох млн. румунів взяли
участь у референдумі щодо зміни визначення сім’ї в Конституції Румунії, зокрема
запровадження уточнення «сім’я ґрунтується на вільному шлюбі між чоловіком і
жінкою» замість синтагми «між подружжям», як це було передбачено Основним законом.
91,5% з тих, хто проголосував підтримали цю ініціативу, але явка була меншою
30% скільки було необхідно для того, щоб референдум був визнаний таким, що
відбувся. І нарешті у 2018 році румуни назавжди попрощалися з кількома милими
серцю людьми. Серед них Дойна Корня, яка була символом антикомуністичного
опору, режисер Лучіан Пінтіліє, історик Нягу Джувара, один з найулюбленіших спортивних
журналістів Крістіан Цопеску та колишній футболіст Іліє Балач.
