8 – 14 травня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Bogdan Matei, 14.05.2022, 14:37

Вирок у справі «Колектив»

Через
майже сім років Апеляційний суд Бухареста виніс остаточний вирок у
справі, за фактом пожежі в бухарестському рок-клубі «Colectiv», в результаті
якої загинули 64 людини і майже 200 отримали поранення. Ще одна особа згодом покінчила
життя самогубством.Увечері
30 жовтня 2015 року на сцені клубу, що діяв в одному з приміщень колишнього
заводу, невдовзі після початку рок-концерту через феєрверк загорілася ізоляція
на стелі і за лічені секунди клуб був охоплений вогнем. Деякі глядачі загинули
миттєво, інші були сильно уражені полум’ям та димом, багато загинули через
тисняву на виході. У політичному плані,
через кілька днів тодішній прем’єр-міністр,
соціал-демократ Віктор Понта подав
у відставку під тиском вуличних демонстрацій,
організованих під гаслом «Корупція вбиває». Однак суд
неодноразово відтермінував остаточний вирок у цій справі.
12 травня 2022 року Апеляційний суд Бухареста засудив трьох
власників клубу від 6 до 11 років позбавлення волі,
двох піротехніків, які організували феєрверк, до
6 років і 10 місяців
позбавлення волі, їх роботодавця
до двох
з половиною роки, двох
пожежників, які повинні були
перевіряти дотримання протипожежних правил у клубі,
до 8 років і 8
місяців позбавлення волі.Суд також засудив тодішнього мера 4-го сектора
Крістіана Попеску П’єдоне до чотирьох років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Колишній корчмар, який закінчив середню освіту у 32 роки, 60-річний П’єдоне наслідував приклад Віктора Понти в 2015 році,після пожежі подав у відставку з посади мера. Однак у 2020 році він
балотувався та був обраним мером 5-сектора, факт, який за словами пресидивує стосовно моралі місцевого політичного духу, так і розсудливості електорату.

Закон про видобуток газу
в Чорному морі

Сенат
Румунії схвалив внесення змін до закону «Про офшор»,
який спрямований на заохочення інвестицій у видобуток важливих родовищ
вуглеводнів у Чорному морі.
Ініціатори проєкту урядової
коаліції, до складу якої входять Соціал-демократична партія,
Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії,
стверджують, що завдяки цьому голосуванню Румунія робить важливий крок до
енергетичної незалежності. Закон передбачає,
що румунська держава і компанії матимуть пріоритет у придбані отриманої
продукції, а румунська держава отримає 60% прибутку. У свою чергу, компанії
зможуть відраховувати 40% своїх інвестицій, на відміну від 30%, передбачених
чинним законодавством. Партії урядовоїкоаліції
наголошують на
необхідності цього закону в нинішньому економічному контексті, коли взимку Румунія
імпортує від Росії близько 30% необхідного
газу.
Законопроєкт також підтримав
опозиційний Союз «За порятунок Румунії»,
хоча запропоновані ним поправки не були схвалені.
Натомість націоналістичний опозиційний Альянс за об’єднання
румунів (AUR) категорично відхилив закон, який вважає
антинаціональним, оскільки він призведе до продажу іноземним компаніям ресурсів
стратегічного значення. Остаточне рішення належить
Палаті депутатів.

Образливі заяви
на адресу Румунії

Понад 900 тисяч громадян України знайшли притулок в Румунії з початку російського вторгнення,
24 лютого, -
­показують статистичні дані, оприлюднені Головним інспекторатом прикордонної поліції. На цьому тлі, відповідно до розпорядження міністра закордонних
справ Богдана Ауреску, Міністерство закордонних справ Румунії у четвер викликало російського посла в
Бухаресті Валерія Кузьміна. Було звернуто увагу російського посла на неприпустиме неодноразове використання
російською місією образливої та провокаційної лексики проти Румунії та НАТО, частиною якого є Румунія, в
результаті її демократично прийнятого рішення. МЗС пішло на такий
крок після того, як Посольство Росії
опублікувало, серед іншого, статтю під назвою «Про
гавкіт НАТО біля кордонів Росії та головне джерело дезінформації у світі». Минулого місяця
Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що румунська влада
вирішила оголосити 10 осіб, які працюють в посольстві Російської Федерації,
особами нон-грата в Румунії, враховуючи
той факт, що їх дії
суперечать положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини.

Румунських журналістів затримала так звана
придністровська охорона

Після затримання так
званими силами безпеки проросійського сепаратистського регіону Придністров’я,
на сході Республіки Молдова, двоє румунських журналістів телеканалу Digi24
було звільненовнаслідок дипломатичного
втручання Румунського міністерства закордонних справ. У вівторок двоє
румунських журналістів, які здійснювали свою професійну діяльність, у
Придністровському регіоні, не вийшли на зв’язок з редакцією. МЗС повідомило, що Посольство Румунії в Кишиневі в терміновому порядку
розпочало багатоканальні процедури та через декілька годин журналісти були звільнені. Їх безпечно
супроводжували до Кишинева. Нагадаємо, що Придністров’я вийшло де-факто з-під
контролю кишинівського уряду в 1992 році, після збройного конфлікту, який був
заморожений коли російські війська втрутилася в конфлікт на боці
сепаратистів. Колишній російський президент Борис Єльцин, на саміті ОБСЄ в
Стамбулі 1999 року, зобов’язався повністю вивести війська з Придністров’я. Але
Росія досі не виконала зобов’язання. Припускається
що тут перебувають близько 1500
російських солдатів і важливі арсенали.

Внутрішній футбольний сезон добігає кінця

Футбольна команда Сепсі ОСК Сфинту-Георге (Sepsi
OSK) та футбольна команда «Волунтарі» на цьому тижні вийшли у фінал Кубка
Румунії з футболу, який запланований на четвер, 19 травня. Чемпіонат Румунії з
футболу також підійшов до кінця. В ньому змагаються багаторазові чемпіони ЧФР
Клуж (CFR Cluj ) та нинішній володар трофею ФЧСБ (FCSB). Після завершення
внутрішнього сезону збірна Румунії з футболу стартує, на початку червня, у другому
турі групового раунду континентального чемпіонату Ліги націй, де
зіграє зі збірними Чорногорії, Боснії та Фінляндії.