7 – 13 травня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Ştefan Stoica, 13.05.2023, 16:05

Скорочення державних витрат

Правляча коаліція Румунії вирішила, як будуть скорочені державні витрати, що є вимушеним кроком через надмірний бюджетний дефіцит, а виконавча влада втілила його в термінову постанову, прийняту у п’ятницю. Згідно з постановою, державні установи повинні скоротити витрати на товари і послуги на 10%, кількість радників державних службовців буде скорочено на 50%, і жодній особі не буде дозволено займати більше двох мандатів у правліннях національних компаній або інших державних установ. Водночас, цього року будуть призупинені працевлаштування в державних установах та органах влади, за винятком сфер охорони здоров’я та освіти. З квітня 2020 року Румунія перебуває в процедурі надмірного дефіциту, оскільки у 2019 році вона перевищила поріг у 3% ВВП, встановлений Пактом про стабільність та зростання. З 2021 року дефіцит бюджету перебуває на шляху коригування відповідно до рекомендацій ЄС, але все ще залишається на дуже високому рівні. Заходи, передбачені в прийнятій у п’ятницю постанові принесуть бюджету заощадження в розмірі понад 5 мільярдів леїв, що еквівалентно 1 мільярду євро.

Протест працівників освіти

В середині тижня
освітяни організували марш протесту по маршруту між будинками Уряду і
Парламенту. Участь у ньому взяли вчителі, непедагогічний та допоміжний
педагогічний персонал. Основні профспілкові федерації галузі вимагають
підвищення заробітної плати вчителів відповідно до соціальної важливості
роботи, яку вони виконують, і щоб заробітна плата вчителя-початківця була
принаймні на рівні середньої заробітної плати в економіці. Протестувальники
також вимагають щорічної індексації зарплат з урахуванням рівня інфляції,
оплати понаднормових для допоміжного і непедагогічного персоналу та надання
надбавок педагогічним працівникам відповідно до умов праці. До переліку вимог
також входить оплата проїзду на роботу і назад, виплата допомоги на розміщення,
надання додаткової відпустки та грошова компенсація за невикористану відпустку.
Профспілки освітян також вимагають щорічного збільшення інвестицій в систему освіти
для покращення матеріальної бази та інфраструктури. Вони погрожують розпочати
загальний страйк.

Закони «Про освіту», прийняті депутатами Парламенту

Румунські депутати проголосували за пакет законів, які, за словами ініціатора, Міністерства освіти, спрямовані на вирішення хронічних проблем у системі освіти, найгострішими з яких є відсів учнів та функціональна неписьменність. За словами міністерки Ліджії Дека, інвестиції, пріоритезація неблагополучних територій у бюджетних виділеннях та заходи, спрямовані на досягнення успіху на всьому освітньому шляху, є основою цього законодавчого пакету. Що стосується повної середньої освіти, то для ліцеїв передбачено можливість обирати додатковий іспит, крім національного оцінювання, для заповнення половини місць. Водночас релігія стає факультативним предметом іспиту на атестат зрілості, розширюється програма з безкоштовного виділення шкільного приладдя для учнів з неблагополучних сімей та вводиться національний план боротьби з насильством у школах. Є зміни і у вищій освіті. І останнє, але не менш важливе: передбачені великі штрафи для осіб, які купують або продають наукові роботи, звіти, роботи до для атестаційних іспитів, а також дипломні роботи бакалаврів, магістрів і докторські наукові роботи. Закон також передбачає, що особа, обрана на державну посаду, може отримати скорочення викладацької роботи, але не більше ніж на 50%.

Румунія – опора європейської кібербезпеки

Цього тижня в Бухаресті було відкрито новий Європейський центр компетенції з кібербезпеки. Він покликаний підтримувати інноваційну і промислову політику в галузі кібербезпеки, а також розробляти і координувати проєкти ЄС з кібербезпеки. Центр буде керувати проєктами щодо Оперативних центрів безпеки в рамках пропозиції Комісії щодо європейського кіберщита і працюватиме з мережею національних координаційних центрів над створенням екосистеми для інновацій і конкурентоспроможності в галузі кібербезпеки в усьому Євросоюзі. Комісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон заявив, що кібербезпека є ключовим пріоритетом, а захист цифрового суверенітету ЄС вимагає спільних зусиль: Європейський центр компетенції з кібербезпеки об’єднує ресурси та експертів з усього ЄС для розробки інноваційних рішень щодо кіберзагроз та підвищення нашої стійкості до атак. Працюючи разом, ми можемо побудувати більш безпечний і захищений цифровий світ для всіх європейців, – підкреслив брюссельський чиновник.

Потрійний ювілей: День Незалежності, День Королівства та День Європи

10 травня військовими та релігійними церемоніями Румунія відзначила День національної незалежності. У 1877 році, 10 травня, принц Кароль I підписав Прокламацію про незалежність Румунії від Османської імперії, надавши їй силу закону. Чотири роки потому, 10 травня 1881 року, Кароль I був коронований королем Румунії. День Королівства був національним святом до приходу до влади комуністів, а День Європи відзначався 9 травня. У посланні з цієї нагоди, Президент Клаус Йоганніс зазначив, що Європа не є набутим благом, але що вона потребує постійного захисту в умовах, коли цінності, що лежать в основі миру в усьому світі після Другої світової війни, перебувають під загрозою, а на глобальному рівні існує тенденція фрагментації та геополітичного перерозподілу. «Захищаючи Європу, ми захищаємо себе, свою безпеку та процвітання. Європейські рішення для сьогоднішніх викликів – це рішення для майбутнього наших громадян, – підкреслив Клаус Йоганніс. Він висловив упевненість, що підтримка громадянами Румунії Європейського Союзу та фундаментальних європейських цінностей залишатиметься непохитною.