6 – 12 листопада 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Roxana Vasile, 12.11.2022, 17:11

Президент Клаус Йоганніс в Єгипті

Румунія скористається кредитом у розмірі близько 3 мільярдів доларів на проектування та добудову III і IV блоків Чернаводської атомної електростанції, що на південному сході країни. Взявши участь, цього тижня, в Єгипті, в Шарм-Ель-Шейху, на Конференції ООН зі зміни клімату президент Клаус Йоганніс був учасником заходу вручення листів про наміри щодо отримання позики від US Exim Bank. У цьому контексті він висловив підтримку продовженню спільних румунсько-американських зусиль щодо сприяння енергетичній безпеці, паралельно з досягненням цілей щодо зміни клімату, розвитку відновлюваних джерел та ядерної енергії, які є ключовими елементами успішного досягнення зеленого переходу. Крім того, на Конференції ООН зі зміни клімату президент Йоганніс ствердив, що Бухарест повністю підтримує лідерську роль, яку взяв на себе Європейський Союз у плані обмеження зміни клімату. «Ми повинні забезпечити впорядкований кліматичний перехід із численними перевагами, інвестиціями в дослідження, розробки, інновації, розвиток зеленої економіки та створення нових робочих місць», – зазначив Клаус Йоганніс.

Закони у сфері правосуддя – відповідають Конституції

Конституційний суд Румунії в середу відхилив подання опозиційних парламентських партій Союзу «За порятунок Румунії» та Альянсу за об’єднання румунів, а також Омбудсмена щодо трьох законів у сфері правосуддя, нещодавно прийнятих Парламентом. Йдеться про Закон «Про статус суддів і прокурорів», Закон «Пр судоустрій» та Закон «Про Вищу раду магістратури». Тимчасово виконувачка обов’язків спікера Сенату, лібералка Аліна Горгіу, назвала рішення КСР правильним і природним, нагадавши, що метою Румунії наразі є скасування Механізму співпраці та перевірки, за допомогою якого Брюссель стежить за дотриманням норм правової держави Румунією з моменту її вступу до Європейського Союзу в 2007 році. Приєднання Румунії до Шенгенської зони залежить від відмови від цього механізму. Проте опозиція закликала президента Клауса Йоганніса не оприлюднювати Закони у сфері правосуддя, навіть якщо вони були визнані конституційними, і дочекатися висновку Венеціанської комісії.

Підвищення процентної ставки монетарної політики

У вівторок Національний банк Румунії прийняв кілька важливих рішень: підвищив процентну ставку монетарної політики до 6,75% річних з 6,25% та збільшив процентну ставку за кредитною лінією, а також процентну ставку за депозитною лінією. ЦБ вирішив також зберегти жорсткий контроль за ліквідністю на грошовому ринку і зберегти поточні рівні обов’язкових мінімальних резервних ставок за зобов’язаннями в леях і в іноземній валюті кредитних установ. На початку цього року ключова процентна ставка була на рівні 2% річних. Її зростання пояснюється тим, що подорожчання електроенергії та продуктів підняло інфляцію у вересні майже до 16%. Фахівці очікують, що інфляція зросте до кінця цього року, а потім увійде на низхідну траєкторію та опуститься нижче 10% у першій половині 2024 року.

Згода щодо обмеження цін на енергоносії

Після численних перемовин, цього тижня лідери урядової коаліції в Бухаресті досягли домовленості щодо нових цін на енергоносії. Положення, які будуть застосовуватися з наступного року, стосуватимуться головним чином тих, хто споживає понад 255 кВт/год на місяць і з 1 січня змушені будуть платити дуже високі рахунки. Таким чином, з наступного року побутові споживачі, які перевищують межу в 255 кВт-год, а також великі компанії будуть платити фіксовану ціну в 1,30 лея за кВт-год (близько 26 євроцентів). Малі та середні підприємства, харчова та фармацевтична промисловість та культові споруди платитимуть 1 лей за кВт/год (близько 20 євроцентів). Щодо ціни на природний газ, то вона залишається незмінною – побутові споживачі платитимуть 31 бань (близько 6 євроцентів) за кіловат-годину, а непобутові – 37 бань (близько 7 євроцентів).

Електроенергія для Республіки Молдова

Європейський Союз надасть Республіці Молдова допомогу у розмірі 250 мільйонів євро для подолання енергетичної кризи, з яких 50 мільйонів – на компенсацію рахунків. Про це заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка перебувала в четвер у Кишиневі. Ця країна зіткнулася з безпрецедентною енергетичною кризою після того, як російський концерн «Газпром» значно скоротив поставки. Республіка Молдова також залишилася без електроенергії, яку раніше купувала з України та Придністров’я, так що тепер понад 90% своїх потреб в енергії імпортує з Румунії. За словами міністра закордонних справ Богдана Ауреску, Румунія також допомогла Республіці Молдова постачанням мазуту та дров. Водночас уряд Румунії вирішив відправити 130 тис. кубометрів дров на запит Кишинева.

Новий прикордонний пункт між Румунією та Україною

Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке взяв участь у четвер разом зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем у відкритті пункту пропуску Вікову де Сус – Красноїльськ. «Румунія дуже активно підтримує нас у боротьбі з агресором, Румунія підтримує ідею створення міжнародного трибуналу і підтримує нас на нашому шляху в майбутнє», – заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на відкритті пункту пропуску. «Через ці кордони наші громадяни повертаються додому, сюди також проходить об’ємна гуманітарна допомога з країн ЄС», – сказав він. «У ці особливі моменти, які переживає Україна, трагічні моменти агресії з боку Російської Федерації, ми маємо разом продемонструвати солідарність і єдність», – заявив у свою чергу прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке. За його словами, мобільність людей і товарів у цей момент для України набуває життєво важливої актуальності, в умовах коли незаконна, навмисна та неспровокована агресія Російської Федерації має катастрофічні ефекти та наслідки для громадян України та для київського уряду.» Це перший румунсько-український пункт пропуску, відкритий з 1999 року, і перший між Україною та державою-членом Європейського Союзу після початку російської військової агресії в Україні. Він полегшить транзит людей і товарів між Україною та Румунією, а також до країн ЄС.