31 березня – 6 квітня 2019 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Roxana Vasile, 06.04.2019, 13:39
26 травня на виборах до Європарламенту відбудеться і референдум
Президент Клаус Йоганніс у четвер оголосив про дві теми
референдуму, який
він скликає 26 травня, у день виборів до Європарламенту:це
заборона амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона
прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою,
одночасно з наданням іншим органам влади право безпосередньо звертатись до
Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
нормативно-правових актів.Водночас глава держави закликав
правлячу коаліцію СДП-АЛДЕ
не затверджувати до
референдуму жодну термінову постанову щодо правосуддя. Найкращим способом продовжити
боротьбу з корупцією є нульова толерантність до цього лиха, – сказав Клаус Йоганніс, який ще раз висловив своє
незадоволення тим, як соціал-демократи затверджують закони у цій сфері. У відповідь представники
влади звинуватили главу держави у виборчих інтересах. Лідер партнера
правлячої коаліції АЛДЕ,
Келін Попеску-Терічану
зазначив: Президент
найбільше стурбований не правосуддям, а його переобранням на посаду президента і використовує референдум
як стрибок у політичну гру,і хоче почати раніше інших кампанію до
президентських виборів». Проте ліберали, в опозиції,підтримують демарш Клауса Йоганніса про організацію референдуму,
якого вони вважають корисним. Лідер НЛП Людовик Орбан: Президент дуже
добре робить, організуючи цей референдум, щоб покласти край спробам тих, хто пограбував Румунію за
останні 30 років, позбутися довгої руки закону.
Міжнародні
попередження на адресу Румунії
Про те, що правосуддя
перебуває під тиском, підтверджує також повідомлення надіслане цього тижня 12-ма
посольствами в Бухаресті, деяких країн-партнерів і союзників, включаючи
Францію, США та Німеччину. Вони висловили занепокоєння з приводу верховенства
права в Румунії і закликали сторони, що
беруть участь у розроблені термінових постанов у сфері правосуддя, утримуватися
від змін, які б послабили верховенство права і здатність країни боротися зі
злочинністю і корупцією. У той же час Європейська Комісія та Європейський
Парламент попередили владу в Бухаресті, що вона повинна повернутися до коректного
процесу реформ в галузі правосуддя і утриматися від будь-яких заходів, які можуть
призвести до регресії щодо верховенства права. У жодній державі посли не
складають порядок денний прем’єр-міністра, – сказала у відповідь
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. А міністр юстиції Тудорел Тоадер відзначив:
«Як і ви, я бачу, як європейські чиновники висловлюють занепокоєння, але
занепокоєння висловлюються з превентивним характером, але й з сильним
електоральним потенціалом. Як міністр юстиції, я роблю просте і поважне
прохання, яке я неодноразово повторював на національному рівні, а саме: пізнаймо
себе, поважаймо наші повноваження, національну гідність і специфіку».
Проблеми для
колишнього головного прокурора НАУ і генерального прокурора Румунії
Колишній
керівник Національного антикорупційного управління (НАУ) у Бухаресті, Лаура Кодруца Кьовеші, позбулася
судового контролю у справі, в якій її звинувачують у хабарництві, зловживанні
службовим становищем та неправдивими показаннями. За цих обставин вона може без
проблем поїхати до Брюсселя, де продовжуються переговори між Європейським
Парламентом та Радою Європейського Союзу про призначення першого Європейського
головного прокурора, посада, на яку претендує пані Кьовеші. Остаточне рішення
про скасування судового контролю було прийняте Верховним судом в
контексті, коли перший віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс
заявив, що Лаурі Кодруці Кьовеші треба дати
можливість підтримати свою кандидатуру, а президент Європейського парламенту Антоніо Таяні, звернувся до румунської влади з
проханням не перешкоджати кандидатурі колишнього керівника НАУ, якому ця
установа віддає перевагу. Відділ суддів Вищої ради магістратури негайно
відреагував і звинуватив тиск на суддю, який повинен був вирішити скаргу
Кьовеші. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зазначила: Нас попросили не втручатися в
правосуддя, і мені здається, що це справедливо. Але європейські чиновники
просять нас припинити кримінальні розслідування. Я говорю їм ясно, що
прем’єр-міністр Румунії не втрутився і ніколи не буде втручатися в справи правосуддя. З іншого боку, колегія
Національної ради з вивчення архівів політичної поліції Секурітатє вирішила в
четвер знову перевірити Генерального прокурора Румунії, Августина Лазаря, після
того, як ЗМІ повідомили, що він співпрацював з політичною поліцією під час
колишнього диктаторського комуністичного режиму. Крім того, коли він був членом
Комісії із звільнення в тюрмі міста Аюд,
одній з найсуворіших репресивних систем, Августин Лазар нібито не хотів умовно
звільнити антикомуністичного дисидента Юлія Філіпа. Генеральний прокурор
відхилив звинувачення, що він співпрацював з політичною поліцією.
Румунія: 15
років в НАТО
Румунія й надалі
буде надійним союзником, просувачем цінностей НАТО і опорою стабільності та
безпеки в Чорноморському регіоні, – було сказано у вівторок у Бухаресті, в Парламенті,
на урочистому засіданні, присвяченому 15-й річниці приєднання румунів до Північноатлантичного
альянсу. До речі, законодавчий орган прийняв декларацію, в якій підтверджується
прихильність до цінностей Альянсу, але також занепокоєння щодо диверсифікації
та посилення загроз безпеці держав-членів.