28 травня – 3 червня 2023 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Mihai Pelin, 03.06.2023, 06:28
У Кишиневі відбувся саміт Європейського політичного
співтовариства
Президент Румунії Клаус Йоганніс підтвердив у четвер у
Кишиневі під час другого саміту Європейського політичного співтовариства (ЄПС)
важливість підтримки України, яка продовжує залишатися ціллю «безжальних» атак
Росії. Глава держави заявив, що саміт, який приймає Республіка Молдова є
ілюстрацією її європейського покликання, серйозності зусиль з реформування,
спрямованих на вступ до ЄС, а також уваги до всього Східного сусідства та Чорноморського
регіону. Клаус Йоганніс привітав присутність на зустрічі президента України
Володимира Зеленського. Посилення Республіки Молдова також означає зміцнення
стратегічної стійкості Європи, – заявив глава румунської держави. Близько 50
глав держав і урядів зустрілися в Республіці Молдова. Організатор саміту президентка
Майя Санду заявила, що присутність європейських лідерів є чітким доказом того,
що Р.Молдова не самотня. Європейську комісію представили президентка Урсула фон
дер Ляєн і глава дипломатії Жозеп Боррель. Лідери обговорили питання безпеки і
миру, розвитку економічної та соціальної інфраструктури в Європі, а також війну
в Україні. ЄПС є міжурядовим форматом для дебатів та платформою для політичної
координації між європейськими державами з метою сприяння політичному діалогу та
співпраці з питань, що становлять спільний інтерес, задля зміцнення безпеки,
стабільності та процвітання на континенті. Перше засідання ЄПС відбулося в
жовтні 2022 року в Празі.
Румунія підтримує євроатлантичну інтеграцію України
У межах візиту до Республіки Молдова для участі в саміті
Європейського політичного співтовариства президент Клаус Йоганніс провів
зустріч з Володимиром Зеленським під час якої були обговорені шляхи розвитку румунсько-українського
діалогу та просування різних спільних проєктів. «Румунія продовжить свою
багатовимірну підтримку і підтримуватиме Україну стільки, скільки буде
необхідно, в тому числі в постконфліктній реконструкції та відновленні, щоб
забезпечити стабільність, безпеку і стійкість цієї держави. Ми залишаємося
солідарними з українським народом», – написав Клаус Йоганніс у своєму Facebook. Президенти обговорили подальші кроки в допомозі Україні з
боку Румунії з метою протистояння російському вторгненню, зокрема посилення
міжнародної санкційної політики та притягнення Росії до відповідальності за
воєнні злочини, скоєні на території України. Під час переговорів було
наголошено на важливості нарощування підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.
Свідченням такої чіткої позиції з боку Румунії стало підписання главами держав
декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції України. Під час зустрічі
лідери обмінялися думками щодо актуальних питань двосторонньої взаємодії,
зокрема у сферах торгівлі й логістики, а також співпраці на гуманітарному
напрямі. Володимир Зеленський подякував румунському народу за
солідарність з Україною та окремо висловив подяку Клаусу Йоганнісу за його
особистий внесок у підтримку України та посилення її обороноздатності. Глава
української держави відзначив важливість надання Румунією тимчасового притулку громадянам
України, які були вимушені залишити свої домівки внаслідок розв’язаної Росією
агресивної війни.
Загальний страйк освітян триває
У Бухаресті профспілки працівників освіти оголосили, що
загальний страйк продовжиться у вівторок, після міні-відпустки з нагоди Дня
захисту дітей та православної П’ятидесятниці. Оголошення було зроблено після
нового раунду переговорів з представниками уряду у четвер. Тим часом кабінет міністрів прийняв термінову
постанову, яка передбачає, що заробітна плата вчителів і допоміжного
педагогічного персоналу збільшиться на 1000 леїв (200 євро) на місяць і на 400
леїв (близько 80 євро) для непедагогічного персоналу. Профспілки вважають ці
підвищення недостатніми і відкидають пропозицію уряду про поетапне підвищення
зарплат протягом трьох років після набуття чинності нового закону про оплату
праці. Згідно з обіцянкою влади, в майбутній тарифній сітці для бюджетників
зарплата вчителя-початківця буде прив’язана до середньої заробітної плати в Румунії
і стане орієнтиром для тарифної сітки працівників освіти. Президент Клаус Йоганніс
висловив сподівання, що у вівторок вчителі повернуться до школи. Він закликав педагогів
відновити роботу аби уникнути загрози зриву національних іспитів. Окрім
страйку, останніми днями відбулися масові вуличні протести як у столиці, так і
в багатьох інших румунських містах. Профспілки вимагають підвищення зарплати на
25% для всіх працівників і підвищення заробітку початківців до середньої
зарплати в Румунії, яка становить майже 4000 леїв (близько 800 євро).
Працівники освіти розпочали страйк 22 травня, незадоволені рівнем зарплати та
умовами праці.
Протести в Румунії
Після працівників освіти починають протестувати й працівники пенітенціарної
системи Румунії. Вони відкидають підвищення пенсійного віку до 65 років,
оскільки, за їхніми словами, середня тривалість життя працівників системи
становить 62 роки. У середу деякі з них почали роботу пізніше, щоб висловити
своє невдоволення рівнем заробітної плати та умовами праці. І секретарі судових
засідань оголосили, що приєднаються до протестів, розпочатих іншими категоріями
працівників бюджетної системи. Вони також критикують підвищення пенсійного віку
до 65 років, у тому числі для працівників апарату судів. Сотні залізничників в
понеділок провели акцію протесту в столиці. Вони звинувачують керівництво
Румунської залізниці в тому, що умови
праці продовжують погіршуватися, а також у тому, що в компанії відсутня система
оплати праці, яка б сприяла стимулюванню праці і підвищенню ефективності роботи
працівників. Профспілки працівників у сфері охорони здоров’я також встановили
графік проведення акцій протесту. Вони вимагають застосування положень закону
про заробітну плату до всіх працівників, з урахуванням найменш оплачуваних
категорій персоналу, наданні відпочинкових купонів та зміні системи нарахування
премій, надбавок за чергування та надбавок на харчування.
Скасування спецпенсій
Румунські депутати обговорюють законопроект про реформування пенсійної
системи, яка в основному стосується суддів і працівників силових відомств.
Реформа в цій сфері є метою, визначеною в Національному плані відновлення і
стійкості. Поправки до чинного законодавства включають прив’язку стандартного
пенсійного віку до державної пенсійної системи для усунення винятків. Таким чином
і для дипломатів та допоміжного персоналу судів стандартний пенсійний вік
підвищується до 65 років. Також змінюється база для обчислення спеціальних
пенсій для їх прирівнювання до державної системи. Якщо зараз враховується
заробіток за останні 12 місяців, то відтепер цей період буде поетапно збільшено
до 300 місяців. Крім того, жодна спеціальна пенсія не перевищуватиме дохід,
отриманий протягом періоду роботи. Вища рада магістратури розкритикувала проєкт
спеціальних пенсій і попередила, що раптове підвищення пенсійного віку для
суддів і прокурорів може призвести до того, що понад 1 500 магістратів покинуть
систему.
