24 – 30 вересня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Mihai Pelin, 30.09.2023, 11:38

Нові податкові заходи, прийняті
виконавчою владою, в парламенті

Коаліційний уряд СДП-НЛП в Бухаресті у
вівторок взяв на себе відповідальність у Парламенті за проведення масштабної
фіскально-бюджетної реформи, однієї з наймасштабніших за останні роки, з
чіткими цілями. Пакет заходів включає, серед іншого, збереження низького
податку на додану вартість на продукти харчування, ліки та дрова або збільшення
мінімальної заробітної плати брутто з 3000 леїв (600 євро) до 3300 леїв (660
євро), і паралельно збільшення податку на прибуток банків або великих компаній. Водночас,
штрафи будуть значно збільшені, активи від незаконної діяльності будуть
конфісковані, а суми, які не можуть бути обґрунтовані, будуть оподатковуватися
за ставкою 70%. Серед заходів передбачено, що всі працівники
платитимуть страхові внески до фонду медичного страхування, включаючи ті, хто
працює в будівництві та сільському господарстві, які в даний час звільнені від
цього. Також податок сплачуватимуть ті, хто працює в ІТ-сфері і
мають зарплату понад 10.000 леїв, а бюджетники із зарплатою понад 8.000 леїв
чистими більше не отримуватимуть відпочинкові путівки або харчові купони.
Спеціальний податок платитимуть люди, які володіють будинками вартістю понад
500.000 євро, але тільки якщо вони не платять банківські кредити. Також
передбачені нові податкові правила для бізнесу. Великі компанії та банки
сплачуватимуть новий податок від обороту. Незалежний Економічний та
соціальний комітет попередив, що заходи зі скорочення витрат є непереконливими
і матимуть негативний вплив на економіку. Опозиційні партії Союз За
порятунок Румунії та ліберальна дисидентська партія Сила
правих оголосили, що звертатимуться до Конституційного суду.

Голова Сенату Румунії Ніколає Чуке
здійснив візит до Ірландії

Голова Сенату Румунії Ніколає Чуке
заявив на Європейській конференції спікерів парламентів країн-членів Ради
Європи в Дубліні, що популізм підриває демократію і ставить під загрозу
громадянські права для всіх. На його думку, в контексті прикордонної війни,
роль національних парламентів у відновленні України та виклики представницькій демократії
в нестабільні часи є темами, що мають великий інтерес для Румунії, як
країни-члена ЄС і НАТО. Румунія продовжуватиме підтримувати Україну в процесі
відновлення країни, який повинен йти пліч-о-пліч з реформами, спрямованими на
зміцнення громадянських прав і свобод, – сказав Ніколає Чуке. Серед тем, які
обговорювалися, були наслідки агресивної війни Росії проти України та роль
національних парламентів у відновленні цієї країни, виклики демократії в
нестабільні часи, а також рівність і різноманітність у громадському
представництві.

Координація дій на тлі російських
ударів в дельті Дунаю

Румунія, яка має близько 650
кілометрів спільного кордону з Україною, постійно консультується зі своїми
союзниками по НАТО щодо розвитку ситуації на кордоні після виявлення на
румунській території в дельті Дунаю (південний схід) уламків кількох
безпілотників, найімовірніше, російських, які впали на румунську
територію. Такий інцидент стався на початку цього тижня на українському
березі Дунаю, в районі Орлівки, де безпілотники впали біля порома, що перевозив
румунів до Ісакчі. Після цього нового інциденту Штаб оборони організував
відеоконференцію з представниками місцевих органів влади повітів Бреїла,
Констанца, Галац і Тульча, розташованих на Дунаї, в контексті атак Російської
Федерації на порти на українському боці ріки. До порядку денного
входила презентація безпекової ситуації, процес комунікації військових з
громадськістю, теми підготовки населення, економіки та території до оборони, а
також правові обов’язки різних установ системи національної оборони. З
іншого боку, Міністерство оборони Румунії офіційно звернулося до парламенту з
проханням схвалити цьогорічну програму закупівлі 32 військових літаків F-35 у
США, що сприятиме розвитку і підтримці надійних і стійких оборонних
можливостей. Це придбання є частиною програми закупівель «Багатоцільових
літаків V-го покоління F-35», а його сума є рекордною для румунської армії -
6,5 мільярдів доларів США. Ці кошти будуть використані для придбання літаків,
двигунів, логістичного забезпечення, послуг з підготовки пілотів і персоналу, а
також льотних тренажерів. Очікується, що перші літаки будуть поставлені
американськими виробниками вже у 2030 році. Минулого року
Румунія вирішила купити 32 вживаних винищувачів F-16 у Норвегії на додаток до
17 літаків, придбаних у Португалії в 2016 році. Слід також зазначити, що в контексті
вторгнення Росії в сусідню Україну Румунія, член Європейського Союзу і НАТО,
цього року збільшила свої оборонні витрати з 2 до 2,5% Валового Внутрішнього
Продукту.

Експерти МВФ знову в Румунії

Делегація Міжнародного Валютного
Фонду перебуває в Бухаресті для проведення щорічного огляду румунської
економіки. До 4 жовтня міжнародні експерти обговорюватимуть економічну політику
та останні події з представниками Міністерства фінансів, Національного банку та
інших румунських урядових установ. Члени МВФ також зустрінуться з
представниками приватного сектору та неурядових організацій. З іншого боку,
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) погіршив свої оцінки щодо
розвитку румунської економіки, згідно з останнім звітом. Очікується, що ВВП
Румунії зросте на 1,8% цього року, після прогнозу в травні на рівні 2,5% у 2023
році. Очікується, що зростання прискориться до 3,2% в наступному році.
Бюджетний дефіцит може досягти 7% ВВП у 2023 році, що перевищує прогнозовані
4,4%,- йдеться у звіті.