20 – 26 листопада 2022 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Daniela Budu, 26.11.2022, 11:11
Парламент Румунії засудив Голодомор 1932-33 років в Україні
Румунські сенатори і депутати, у середу, 23 листопада, майже одноголосно,
визнали Голодомор в Україні в 1932 – 33 роках ХХ століття злочином проти
українського народу та людяності. Парламент Румунії «рішуче засуджує цей акт,
спрямований проти українського народу, який призвів до мільйонів жертв,
відзначений масовими порушеннями основних громадянських прав і свобод, а також
величезними стражданнями», – йдеться в документі. Румунські парламентарії також
висловили солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії,
віддаючи шану мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років. Автор цієї
парламентської ініціативи, представник українців у Палаті депутатів та голова
Союзу українців Румунії Микола-Мирослав
Петрецький заявив, що «прийняття цієї декларації в контексті вшанування
90-ї річниці Голодомору 1932-33 років є сильним сигналом підтримки та
солідарності Румунії з Україною та українським народом, а також природним
жестом вшанування пам’яті мільйонів невинних життів, які були нещадно обірвані
в той період.» «Те, що сталося під час жахливої трагедії початку 30-х років
минулого століття – нещадне порушення права українського народу на життя, ми
знову бачимо у 2022 році, через 90 років від жахливого геноциду, коли Російська
Федерація розпочала проти України широкомасштабну війну», – наголосив депутат. Він
зазначив, що мільйони невинних українців знову потерпають від дій Москви,
спрямованих переважно проти цивільного населення, у тому числі шляхом створення
та підтримки енергетичної, продовольчої, економічної та гуманітарної
кризи.
Чи буде скасований МСП?
Важливий тиждень для Бухареста! Європейська комісія встановила, що Румунія
виконала зобов’язання у рамках Механізму співпраці та перевірки, і
рекомендувала скасувати цей моніторинг. Серед оцінених реформ – нещодавно
прийняті закони, що регламентують правосуддя, нова стратегія розвитку судової
системи, а також боротьба з корупцією. Тим не менш, Брюссель наголошує, що Румунія
має «продовжити повною мірою працювати над впровадженням решти зобов’язань,
згаданих у звіті, у конкретні закони та їх імплементацію» в рамках механізму
верховенства права. Бухарест привітав рішення ЄК і оцінив, що це є чітким
підтвердженням того, що Румунія здійснила необхідні реформи. Призупинення дії МСП
мало важливе значення для вступу до Шенгенської зони, оскільки Нідерланди
обумовили вступ Румунії до зони вільного пересування вирішенням проблем в плані
законодавства та боротьби з корупцією. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте
навіть заявив минулого місяця в
Бухаресті, що Амстердам не буде виступати проти вступу Румунії до Шенгену, якщо
умови MСП, пов’язані з верховенством права, будуть дотримані.
Президент Клаус Йоганніс відвідав Латвію та Литву
Тему вступу Румунії до Шенгенської зони вільного пересування порушив і
президент Клаус Йоганніс під час зустрічі зі своїми колегами з Латвії та Литви,
в рамках офіційних візитів, які він здійснив у ці дві країни на цьому тижні.
2022 рік є роком, коли Румунія та Латвія відзначають сторіччя встановлення
дипломатичних відносин. Глава держави також обговорив з латвійським президентом
Егілсом Левітсом питання поглиблення співробітництва та координації дій двох
країн у рамках ЄС, НАТО та різних регіональних форматах. Торкнувшись теми
приєднання країни до Шенгену, Йоганніс заявив, що Румунія не була, не є і не
буде країною, яка пропускає неконтрольовану міграцію за рахунок незаконного
перетину її кордонів. Це була відповідь на побоювання, висловлені днями
австрійським канцлером з приводу 75 тисяч осіб, які, ймовірно, перетнули ЄС аж
до Австрії без реєстрації. Клаус Йоганніс: «У Румунії не було, немає і не
буде неконтрольованого міграційного потоку. Ці мігранти прибувають не через
Румунію та не з Румунії. Балканський маршрут є проблематичним, ми це знаємо і
вжили в Румунії всіх заходів.» Треба сказати, що румунський міністр
внутрішніх справ Лучіан Боде вирушив до Відня, щоб запевнити свого колегу
Герхарда Карнера, що приєднання Румунії до Шенгенської зони стане плюсом для
європейської безпеки, а не загрозою для держав-членів. Крім того, він нагадав,
що експерти Єврокомісії днями, після перевірки кордонів країни, зазначили, що
Румунія дотримується всіх європейських норм, щоб приєднатися до зони вільного
пересування. У Вільнюсі Клаус Йоганніс обговорив ситуацію з безпекою у регіоні
зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою. Литовський лідер вважає, що
наступний пакет санкцій проти Росії за агресію проти України має бути схвалений
якнайшвидше. Зі свого боку, Клаус Йоганніс заявив, що Румунія підтримує і
підтримуватиме Кишинів у контексті російських атак, які вплинули не лише на
Україну, а й на постачання електроенергії Республіці Молдова. Про солідарність Румунії
з Республікою Молдова та про подальшу її підтримку доти, доки це буде необхідно
розповів і міністр закордонних справ Богдан Ауреску в понеділок на Паризькій
конференції платформи підтримки Республіки Молдова. Крім того, Румунія спільно
з Францією та Німеччиною оголосила про виділення Кишиневу нового траншу
допомоги у розмірі понад 100 млн. євро.
Перше засідання урядів Румунії та Іспанії
Неспровоковану, необґрунтовану та незаконну агресію Росії проти України
різко засудили прем’єр-міністри Румунії та Іспанії Ніколає Чуке та Педро Санчес
під час першого спільного засідання урядів двох країн. У спільній заяві,
підписаній офіційними особами, Румунія та Іспанія підтвердили свій статус
солідарних партнерів ЄС та союзників, які підтримують безпеку євроатлантичного
простору в рамках НАТО. На європейському рівні обидві країни мають намір
підтримувати політику розширення ЄС як у регіоні Західних Балкан, так і
європейське устремління Києва та Кишинева. На двосторонньому рівні уряди
Румунії та Іспанії вирішили створити робочу групу з надання подвійного
громадянства румунам в Іспанії. Враховуючи ці обставини, прем’єр-міністр
Іспанії подякував румунам, які проживають в його країні, яких зараз більше
мільйона, за їхній внесок у розвиток Іспанії, зазначивши, що вони якісно
інтегрувалися в іспанське суспільство. Прем’єр Ніколає Чуке подякував румунам,
які живуть в Іспанії: «Хочу використати цю можливість, щоб подякувати румунам
за те, як вони інтегрувалися, за те, як вони поводилися, за те, як вони гідно
представили Румунію, де б вони не працювали.» За підсумками зустрічі було
підписано меморандуми про взаєморозуміння щодо цілої низки напрямків.
Вагомі рішення у Бухаресті
На тлі енергетичної кризи, що охопила всю Європу Палата депутатів Румунії прийняла
проект закону про внесення поправок до Постанови про електроенергію. Таким
чином, встановлюється максимальна ціна на електроенергію у розмірі 1,30 лея за
кВтг (близько 26 євроцентів). Обмеження ціни застосовуватиметься відповідно до
конкретного споживання та діятиме з 1 січня наступного року до 31 березня 2025
року. Також на цьому тижні уряд разом зі своїми соціальними партнерами ухвалив рішення
про підвищення з 1 січня мінімальної заробітної плати з 2550 (близько 510 євро)
до 3000 леїв (близько 600 євро), з яких 200 леїв (40 євро) не оподатковуються.
У будівництві заробітна плата буде не менше 4 тисяч леїв (близько 800 євро).
Кабмін вважає, що це збільшення позитивно позначиться на економічному зростанні
як за рахунок збільшення купівельної спроможності працюючих, так і за рахунок
скорочення безробіття. Раніше лідери правлячої коаліції Румунії вирішили, що
пенсії на основі внесків з наступного року збільшаться на 12,5%. Людям із
низьким доходом держава надасть фінансову допомогу. Прем’єр запевняє, що всі ці
заходи підтримки, узгоджені у правлячій коаліції, не створять бюджетних
диспропорцій. Але опозиція не поділяє цю
думку. Через рік від приходу до влади кабінету Ніколая Чуке вона виступила з
критичною доповіддю на адресу діяльності чинного уряду. У документі згадується
про величезну інфляцію, небажання скорочувати
державні витрати міністерств, спецпенсії, що збереглися, для виборних посадових
осіб. Союз «За порятунок Румунії», нагадує про рекордне підвищення цін, плагіат
і провал різних проектів. Альянс за
об’єднання румунів звинувачує нинішній кабмін у некомпетентності та відсутності
політичної волі, щоб вживати заходів допомоги населенню та економіці.
