16 – 22 жовтня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Mihai Pelin, 22.10.2022, 13:37

Рада
ЄС з енергетики

На
Європейській раді в Брюсселі президент
Румунії Клаус Йоганніс заявив, що в
довгостроковій перспективі необхідно
знайти рішення, щоб мати достатньо
енергії та за прийнятними цінами.
Пропозиція Єврокомісії, спрямована на
протидію високим цінам на енергоносії,
є хорошою, також сказав глава румунської
держави, уточнивши, що Румунія згодна
з новими запропонованими заходами. У
цьому контексті глава держави також
згадав про
диверсифікацію
енергетичних ресурсів, зелену енергетику
чи видобуток газів із Чорного моря.
Президентка
Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримує
спільну закупівлю природного газу
державами-членами Союзу, можливе
обмеження
цін, формування консорціумів газових
компаній і укладення угод про енергетичну
солідарність між сусідніми країнами.
Порядок денний зустрічі включив
аналіз еволюції війни Росії проти
України, а також зобов’язання ЄС
продовжувати підтримку, надану цій
країні на політичному, фінансовому,
гуманітарному та військовому рівнях.

Європейські
гроші аби
допомогти
Румунії впоратися зі зростанням цін на
енергоносії

Румунія
отримає 2,2 мільярда євро, європейських
грошей, щоб допомогти вразливим верствам
населення та компаніям впоратися зі
збільшенням рахунків за електроенергію,
після того, як Європейська комісія
вирішила, що 10% невитрачених коштів,
пов’язаних з програмним періодом
2014-2020, можуть бути виділені за новими
формами підтримки. Прем’єр-міністр
Ніколає Чуке уточнив, що окрім компенсації
рахунків, отриманих малозабезпеченими
сім’ями, або надання ваучерів, гроші
також будуть спрямовані на підтримку
малого та середнього бізнесу та на
створення
робочих місць.

Протести
профспілок у країні

У
Румунії пройшли кілька акцій протесту.
Профспілки вийшли на вулиці, незадоволені
низькими зарплатами та високими цінами.
Кілька профспілок, що
входять до профспілкового блоку Картель Альфа, почали протести
в
понеділок у формі караванів, які вирушили
з різних міст країни в напрямку Бухареста,
організовуючи протести в містах уздовж
маршруту. Каравани зустрілися в четвер
у столиці, де відбувся великий мітинг,
а потім інші протести. Профспілки
вимагають контролю за цінами та
оподаткуванням надприбутків, підвищення
зарплат і пенсій, розблокування
колективних переговорів і повного та
недискримінаційного застосування
Закону про оплату праці бюджетників,
а також закону
про статус залізничників.

Закони
у сфері правосуддя,
ухвалені парламентом

Три
закони, ініційовані Міністерством
юстиції в
Бухаресті,
які стосуються Вищої ради магістратури,
судоустрою
та статусу суддів і прокурорів, були
прийняті Сенатом, палатою, яка приймає
рішення у цьому
питанні.
Опозиція на чолі із
Союзом
За порятунок Румунії критикує,
однак, документи, спосіб проведення
дебатів, а також те, що уряд не дочекався
консультативного висновку Венеціанської
комісії. У відповідь урядова
коаліція
СДП
– НЛП
– ДСУР
заявила, що тексти були розроблені
відповідно до рекомендацій компетентних
європейських інституцій. СПР,
АОР
та парламентарі, що належать до партії
Сила
правих,
оскаржили ці
три
закони у
сфері
правосуддя у
Конституційному суді.

Резолюція про вотум недовіри главі МВС

Палата
депутатів відхилила в середу просту
резолюцію
проти міністра внутрішніх справ Лучіана
Боде, подану
Союзом За порятунок Румунії
і депутатами, що належать до партії
Сила
Правих.
Підписанти
вимагали від міністра Боде піти у
відставку,
оскільки він не зміг реформувати цю
установу.
Автори також посилаються на непрозорий
спосіб проведення тендеру на закупівлю
600 автомобілів BMW для
румунської поліції. Водночас Лучіана
Боде звинувачують у тому, що він приховав
свою докторську дисертацію ще до її
публікації. Міністр внутрішніх справ
відкинув звинувачення, заявивши, що
текст подання сповнений брехні.

Рішення
щодо вступу Румунії до Шенгену

Влада
в Бухаресті привітала прийняту у вівторок
незаконодавчу резолюцію Європейського
парламенту (ЄП), яка значною більшістю
голосів підтримує приєднання Румунії
та Болгарії до Шенгенської зони. Це
вже
четверта
резолюція
у цьому сенсі прийнята Європарламентом.
З іншого боку, у четвер парламент
Нідерландів ухвалив резолюцію, в якій
закликає
уряд
бути обережним щодо приєднання Румунії
та Болгарії до Шенгенської зони. У
документі міститься прохання до
виконавчої влади на чолі з Марком Рютте
не вживати жодних незворотних кроків
щодо розширення, до проведення додаткових
оцінок безпеки кордонів двох країн.
Зараз усі країни ЄС, за винятком Болгарії,
Хорватії, Кіпру, Ірландії та Румунії,
входять до Шенгенської зони. Влада в
Бухаресті нагадує, що Румунія відповідає
технічним критеріям, і підтверджує, що
країна готова бути частиною європейської
зони вільного пересування. Для розширення
Шенгену необхідна одностайність у Раді
ЄС, яка запланована на 8 грудня.

Масштабні
військові навчання в гирлі Дунаю

На
Георгіївському
гирлі
Дунаю, поблизу Зміїного
острова
(Україна), понад 300 румунських
військовослужбовців пройшли
тренування
в рамках навчань Danube Protector 22. Річкова
флотилія є єдиною у своєму роді в Альянсі
та водночас першою силою реагування у
випадку загрози в районі Дунаю. З іншого
боку, перші конвої з військовою технікою,
яку Франція відправила до Румунії,
прибудуть за кілька днів на полігон
Чінку
(центр). Нещодавно Франція вирішила
посилити бойову групу НАТО в Румунії
та направила важкі танки Leclerc та
бронетранспортери. Франція очолює
бойову групу НАТО в Румунії, і зараз у
Чінку
перебуває кілька сотень французьких
військовослужбовців.
Війна в Україні спонукала НАТО посилити
свій східний фланг чотирма новими
бойовими групами в Словаччині, Угорщині,
Болгарії та Румунії.