13 – 19 березня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Daniela Budu, 19.03.2022, 06:01

Важливі зустрічі в Бухаресті

На тлі війни на румунському кордоні упродовж
тижня президент Клаус Йоганніс продовжив низку зустрічей із західними лідерами,
а також з президентами сусідніх держав. Вони підтвердили нагальну необхідність
посилення всього східного флангу НАТО в контексті поточної ситуації з безпекою,
яку глава держави назвав особливо «тривожною». Клаус Йоганніс: «Нам терміново
потрібна суттєва і збалансована консолідація всього східного флангу, просунута,
об’єднана та посилена присутність. Саме тому Румунія працює над подальшим
збільшенням військової присутності союзників на своїй території.» У Бухаресті з
офіційним візитом побував президент Естонії Алар Каріс, який заявив, що Естонія
та Румунія працюють разом для досягнення спільних цілей оборони Європи та для зменшення
залежності від російських енергоресурсів. Водночас Естонія підтримує
продовження застосування санкцій проти Росії. Після зустрічі з главою
румунської держави прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, який також відвідав
Бухарест, наголосив, що ЄС повинен швидко діяти щодо зміни цін на газ та
електроенергію, а іспанський та румунський уряди співпрацюватимуть для вжиття невідкладних
заходів. З президентом Болгарії Руменом Радєвим Клаус Йоганніс обговорив у
Бухаресті серйозну загрозу, викликану військовою агресією Росії проти України,
а також диверсифікацію джерел енергії та транспортних шляхів. Те саме було
предметом обговорення з міністром закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо.
Разом сторони висловили підтримку запровадженню нових санкцій, які будуть
підтримувати високий тиск на Росію. Луїджі Ді Майо високо оцінив дії Румунії в
нинішній складній ситуації, подякувавши за солідарність і підтримку біженців.
Під час зустрічей у Бухаресті Клаус Йоганніс наголосив на тому, що сусідня
Республіка Молдова потребує підтримки Євросоюзу в управлінні зростаючим потоком
біженців. Більше того, у середу, під час візиту до Кишинева, глава румунської держави
підтвердив «повну» підтримку Румунією політичного врегулювання
придністровського конфлікту, з дотриманням суверенітету і територіальної цілісності
Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів і не зачіпаючи її
проєвропейського курсу. А президентка Р. Молдова Майя Санду заявила, що її
країна потребує підтримки партнерів, щоб подолати виклики, пов’язані з війною в
Україні. Водночас вона високо оцінила оперативне рішення румунської влади
відкрити зелений коридор для переміщення біженців, які виїжджають до ЄС через
молдовсько-український кордон. Тим часом на українсько-румунський кордон щодня
прибувають десятки тисяч біженців, більшість із них прямують транзитом до інших країн Європейського Союзу. З початку російського вторгнення в Україну
кордон з Румунією перетнули близько 500 тисяч українців.

Румунія прийме всіх українців, які тікають
від війни

Румунія прийме стільки українських
біженців, скільки прийдуть, – запевнив у середу президент Клаус Йоганніс,
наголосивши, що якщо буде потрібно, будуть створені інші гуманітарні центри і
табори. «Румунія прийме стільки біженців, скільки прийдуть. Я не збираюся
відмовляти жодній українці та жодному українцю, хто шукає притулку у нас, а
також прийме тих, хто шукає притулку в Р.Молдова, можливості якої вже
вичерпані. Румунія прийме всіх. Я не збираюся, ми не маємо наміру обговорювати
кількість чи квоту. Це цінності, в які ми віримо. Біженці потребують допомоги.
Скільки прийдуть, стільки буде прийнято і отримають допомогу, на яку вони
заслуговують. Це мінімальне з того, що ми можемо зробити для українців у цей
надзвичайно складний період і в цій катастрофічній ситуації, в якій вони
опинилися через агресію Росії», – сказав Клаус Йоганніс у Кишиневі після
зустрічі з президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Він уточнив, що Румунія
відкриє стільки гуманітарних центрів і таборів, скільки буде потрібно. «Я не
хочу, щоб мене неправильно зрозуміли. Я не закликаю нікого з України покидати
рідний дім і приїхати сюди, але ми радо зустрінемо всіх, хто відчуває загрозу
війни і хоче приїхати до нас», – сказав глава держави.

Заходи щодо підтримки економіки та
населення

У контексті війни поблизу Румунії та різних
спроб економічних спекуляцій, влада обговорює заходи, необхідні для підтримки
економіки та населення на тлі зростання цін на енергоносії, пальне та продукти
харчування. Міністр сільського господарства Адріан Кесною запевняє, що з цієї
точки зору в Румунії немає ризику продовольчої кризи чи інших серйозних
дисбалансів. Навпаки, каже він, Румунія має потенціал для експорту. Адріан Кесною
в ефірі Радіо Румунія заявив, щопандемія та зростання цін на електроенергію
та газ негативно вплинули на економіку в цілому, у тому числі на харчову
промисловість. «З точки зору запасів у Румунії проблем немає. По-перше, у державних резервах достатньо
продовольства та зерна, щоб уникнути кризи до нового врожаю. На складах
фермерів і переробників, а також зернотрейдерів є значна кількість пшениці та
соняшнику, це ситуація, яка забезпечує нам необхідне споживання до нового
врожаю.» На порядку денному правлячої коаліції цього тижня було скасування ПДВ
на продукти харчування, обмеження цін на енергоносії та зниження акцизів на
пальне. Виконавча влада оголосила, що продовжить ще на рік заходи підтримки
населення, які включають обмеження цін на електроенергію та газ.

У Румунії знову зростає кількість випадків
Covid-19

Після того, як з 9 березня було скасовано режим
надзвичайної ситуації на всій території Румунії, запровадженого два року тому у
зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби, усі протиепідемічній обмеження
були зняті. Однак це призвело до відновлення зростання кількості інфікованих після понад одного
місяця низхідної динаміки. Щодоби виявляють кілька тисяч нових лабораторно підтверджених
випадків. Влада стверджує, що аналогічна ситуація спостерігається й в інших
європейських країнах, але це не призвело до збільшення кількості серйозних
випадків або смертей, пов’язаних з коронавірусом. Кількість хворих на SARS-COV-2
у лікарнях з початку місяця скоротилася вдвічі, але у відділеннях інтенсивної
терапії все ще є кілька сотень людей з діагнозом COVID-19, водночас від
ускладнень хвороби щоденно помирають кілька десятків пацієнтів.

Зростання інфляції

Румунії на тлі подорожчання протягом останнього
місяця всіх категорій продуктів
харчування, непродовольчих товарів і послуг, річна інфляція в лютому зросла до
понад 8,5 відсотків, – повідомляє Національний інститут статистики. Експерти
кажуть, що вплив інфляції буде відчуватися як у доходах домогосподарств, так і
в плані розвитку економіки, враховуючи, що вона все ще значною мірою базується
на споживанні. Однак речник Нацбанку Дан Сучу зауважує, що це загальне явище і
зростання відносно невелике порівняно з попереднім місяцем і значно нижче, ніж
в інших країнах регіону. За словами Дана Сучу Румунія зараз знаходиться в
середині рейтингу країн Європейського Союзу, після того як минулого року мала
найвищий рівень інфляції серед країн ЄС.