12 – 18 березня 2023 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Daniela Budu, 18.03.2023, 15:33
Румунсько-болгарське
стратегічне партнерство
Румунія та Болгарія продовжуватимуть спільні зусилля
для прийняття цього року рішення про приєднання до Шенгенської зони. Про це заявив президент Румунії
Клаус Йоганніс у Софії, де його прийняв його колега Румен Радев. Глави двох
держав підписали Декларацію про стратегічне партнерство, яка передбачає, серед
іншого, активізацію двостороннього політичного діалогу, заохочення економічних
обмінів і транскордонного співробітництва, а також забезпечення енергетичної безпеки.
Що стосується зони вільного пересування, Клаус Йоганніс повторив, що Румунія та
Болгарія готові до вступу, і розширення не пов’язане з нелегальною міграцією із зовнішніх кордонів Євросоюзу.
Клаус Йоганніс: «Шенгенська зона означає право європейського громадянина вільно
пересуватися країнами Європейського Союзу. Нелегальна міграція – це зовсім
інше. Вона – про людей, які нелегально в’їжджають до Європейського Союзу та
намагаються перетнути з однієї країни в іншу. З політичних міркувань деякі
європейські політики змішують ці два питання. Це помилка, але ми розуміємо
труднощі деяких європейських держав у питанні нелегальної міграції. Ми готові
брати участь у всіх програмах, які спрямовані на вирішення цих питань.» І президент Болгарії
підтвердив, що Румунія та Болгарія докладатимуть додаткових зусиль для
якнайшвидшого приєднання до Шенгенської зони. Він показав, що останніми
місяцями дві країни боролися з потоком нелегальних мігрантів, який значно
скоротився. Нагадаємо, у Раді юстиції та внутрішніх справ від грудня 2022 року
Австрія та Нідерланди заблокували приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської
зони. Австрія послалася на нелегальну міграцію на Балканському шляху. Румунія
відкинула звинувачення, які також заперечили європейські інституції.
Перехід до зеленого суспільства
Уряд в Бухаресті схвалив термінову постанову, яка виконає
одну з умов, які вимагає Європейська комісія для отримання Румунією другого
запиту на платіж від Національного плану відновлення та стійкості на суму 3,2
мільярда євро. Зокрема, одне з положень
документу передбачає, що забудовники встановлюють розетки для зарядки
електромобілів у новобудовах. Такий же обов’язок матимуть і власники старих
будинків, якщо будуть в них робити капітальний ремонт. Інше положення постанови
стосується виведення з експлуатації з червня поточного року вугільних
енергетичних груп на півдні країни з електростанцій Турчень та Ровінарь та їх
збереження протягом трьох років. Уряд також прийняв нормативний акт, який
встановлює схему фінансової допомоги у розмірі 26 мільйонів євро для малих і
середніх підприємств та великих компаній, які будуватимуть сміттєпереробні заводи.
За словами прем’єр-міністра Ніколая Чуке, проєкти, що фінансуються через цей
механізм, будуть спрямовані на захист навколишнього середовища. З іншого боку, Палата
депутатів прийняла проєкт закону про схвалення підписання Угоди про підтримку
між румунською державою та Національною компанією Nuclearelectrica
для впровадження проєкту будівництва третього і четвертого енергоблоків
Чернаводської АЕС, розташованої на південному сході країни поблизу однойменного
міста Чернаводи. Завдяки реалізації проєкту частка ядерної енергії в загальному
національному виробництві електроенергії становитиме 36%, а внесок ядерної
енергії в загальне виробництво енергії без викидів CO2 – 66%, одночасно з
розвитком внутрішнього ланцюжка поставок та інших супутніх галузей.
Інфляція в Румунії і далі зростає
Річний рівень інфляції в Румунії дещо зріс минулого
місяця порівняно з січнем, досягнувши 15,52% порівняно з 15,07% – згідно з
останніми даними Національного інституту статистики. На думку фахівців, це не повинно змінити прогноз НБР,
згідно з яким до кінця року інфляція знизиться до однозначного числа.
Фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу: «Процес дезінфляції триває, але це не
буде, скажімо так, плавним процесом, коли інфляція буде знижуватися з місяця в
місяць, і подекуди буде зафіксовано подібні епізоди, коли
інфляція буде трохи зростати з місяця в місяць. Точно така ж ситуація
спостерігалася і в інших країнах Євросоюзу, там інфляція в лютому була вищою,
ніж у січні». За даними Національного інституту статистики, у лютому
порівняно з попереднім місяцем найбільше подорожчали продовольчі товари – майже
на 3,4%, а послуги – приблизно на 2,5%. Цукор лідирує в переліку подорожчань за
останні 12 місяців з понад 63%, за ним йдуть вершкове масло з майже 45% і газ з
приблизно 42%. Понад 30% подорожчали також картопля, яйця, маргарин і молочні
продукти. Пояснює Адріан Васілеску, радник голови Національного банку Румунії: «Чому
у нас продукти дорожчають? По-перше, скрізь у світі продукти харчування мають
тенденцію дорожчати в цей період. Крім того, на нас впливає шок, створений
імпортно-експортним балансом, тому що імпорт перероблених харчових продуктів
дуже високий і цього року ми маємо найбільший дефіцит за останні роки. Ось в чому проблема». На тлі нещодавнього
підвищення цін освітяни вирішили протестували в кількох містах країни,
вимагаючи підвищення зарплат і погрожуючи загальним страйком.
Парламент
Республіки Молдова оголосив румунську мову офіційною мовою
«Румунська мова» займе місце «молдовської мови» в усіх
законах Республіки Молдова, у тому числі в Конституції країни, після того, як
парламент у Кишиневі,у другому читанні, проголосував за цю
поправку. Ухвалений законопроект реалізує рішення Конституційного суду майже
десятирічної давності, згідно з яким румунська мова є офіційною мовою в
Республіці Молдова. Як передає Радіо Кишинів, голосування аплодували на ногах проєвропейські
депутати від PAS, ініціатори проєкту і які користуються більшістю
голосів у Парламенті.
Натомість проросійські депутати-соціалісти та комуністи виставили плакати з
критичними написами щодо чинної влади. У Бухаресті політичний клас привітав
голосування Парламенту Респ. Молдова.
