10 – 16 грудня 2017 року
Останній шлях Короля Міхая І-го
Roxana Vasile, 16.12.2017, 13:07
Останній шлях Короля Міхая І-го
Король Румунії Міхай I-й у середу
назавжди повернувся на Батьківщину, яку любив до останнього дня свого життя.
Зійшовши на престол коли йому не було ще й шести років, маючи по переду життя
із позолотою без жодних турбот, четвертий Король Румунії мав трагічну долю. Він
був змушений комуністами зректися від престолу в 1947 році і покинути рідну
країну, повернувшись на Батьківщину, не без проблем, тільки після
Антикомуністичної революції 1989 року. Майже все своє життя він прожив на чужині,
серед незнайомих людей створив сім’ю та ні на мить не забув, що він чужинець в
чужій країні. Останньою подорожжю короля зі Швейцарії, де він оселився і де помер на 97 році життя, до Румунії, завершилося його багаторічне заслання. До
суботи, 16 грудня, дня похорону в Куртя-де-Арджеш, місті на півдні країни де
знаходиться «Королівський некрополь Румунії», труну з тілом Міхая було
встановлено в Тронному залі Королівського палацу в Бухаресті, де румуни мали
можливість попрощатися з королем. Хоча після падіння комунізму було мало
прибічників повернення до монархії, тисячі людей в ці дні були об’єднані
скорботою за Королем. Через величезну кількість охочих попрощатись з Міхаєм
І-им члени королівської родини прийняли рішення істотно змінити програму,
залишивши відкритим Королівський палац цілодобово з тим, щоб всі, хто годинами
простояв у черзі, мали можливість
віддати останню шану королю. До будівлі Королівського палацу мешканці Бухареста
та гості столиці принесли вінки, квіти, свічки та записи зі словами жалю:
«Господь Бог дав йому можливість прожити довге життя, але йому так і не
довелося скористатися повагою людей і зробити те, що йому призначено було долею
зробити, тому що він любив свій народ.»
«Я плакала, коли почула, що він зрікся. Я була дитиною, мені було 11
років, коли він зрікся. І пам’ятаю, без перебільшення, що я написала тоді на
папірцях «Чому ви забираєте нашого короля?».»
«Це нагода показати, що ми
поважаємо свою історію.»
У середу труна з тілом Міхая І-го була встановлена у Замку Пелеш в Сінаї, де король народився і провів своє дитинство. Туди прийшли
попрощатися чільні посадовці з Румунії та сусідньої Республіки Молдова
представники державних установ та дипломати. В інтерв’ю нашій радіостанції на
цю тему засновник Інституту пам’яті румунського вигнання Діну Замфіреску сказав:
«Ми втратили румунського героя, втратили людину, яка була прикладом
королівської та людської гідності. Я вважаю, що Румунії потрібні подібні люди
та з сумом мушу сказати, що на даний момент, я не знаходжу такої людини в нашій
країні. Кожен раз, коли ми зустрічалися за кордоном, він завжди був зацікавлений
тим, що відбувається в Румунії, тим, що роблять румуни. Він відчував
відповідальність за свою країну і запитував, що може зробити для Румунії.» У
зв’язку з цим з четверга по суботу в Румунії оголошено жалобу, державні прапори
на адміністративних будівлях приспущено, обмежено проведення розважальних
заходів, внесено відповідні зміни до програм радіо і телебачення.
Палата депутатів схвалила суперечливу реформу
правосуддя
Смерть Короля Міхая I-го на кілька днів посунула на другий план величезний
скандал в румунському політикумі довкола реформи правосуддя. Незважаючи на це
Палата депутатів, після гострих марафонських дебатів, прийняла ініційовані
правлячою більшістю поправки до законів «Про судоустрій Румунії» та «Про Вищу
раду правосуддя». Поправками до першого закону передбачається, зокрема,
створення відділу з розслідування злочинів, скоєних прокурорами та суддями,
наділення прокурора вищого рівня право скасувати постанову прокурора нижчого рівня,
якщо перший вважає її незаконною або необгрунтованою. Опозиція, однак,
стверджує, що цей відділ стане інструментом тиску на суддів і прокурорів.
Другим законопроектом передбачається, що Суддівська інспекція надалі
підпорядковуватиметься Вищій раді правосуддя і не стане автономною структурою,
як пропонувала на початку парламентська більшість. Ці два нормативно-правові
акти мають бути схвалені й Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту,
що вже розглядає в терміновому порядку проект закону про внесення змін до Статусу суддів і прокурорів, яким запроваджується принцип ієрархічного контролю, в
тому числі міністра юстиції, за діяльністю прокурорів. З Брюсселя, де взяв
участь у зимовому засіданні Європейської Ради, Президент Румунії Клаус Йоханніс
виступив проти цієї суперечливої ініціативи правлячої більшості. «З самого
початку я висловив скептицизм з приводу цих змін, які на мій погляд є занадто
глибокими і робляться надто швидко. Я можу лише рекомендувати Парламенту розглянути
ці законодавчі зміни з максимальною відповідальністю, оскільки вони матимуть
довгострокові наслідки.»
Парламент приступив до розгляду законопроекту про держбюджет на 2018 рік
Теж на цьому тижні парламентарії взялися до
розгляду проекту закону Про Державний бюджет Румунії на 2018 рік. Він побудований на прогнозі прискорення росту ВВП до 5,5%, інфляції в 3,1% та зростанні середньомісячної зарплати
до 2614 леїв, що становить приблизно 570 євро. Проектом держбюджету передбачено
виділення більших кошти сферам, які найбільше потребують фінансової підтримки:
охороні здоров’я, освіти та для інвестицій. Уряд також забезпечив необхідні ресурси
для підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій. Опозиційні
партії стверджують, що розрахунки щодо надходжень
до бюджету на 2018 рік надто оптимістичні.Представники більшості
планують винести законопроект на голосування 21 грудня.
