09 – 15 лютого 2014 року
Огляд основних подій, які створили картину тижня, що минув.
Florentin Căpitănescu, 15.02.2014, 02:02
Напружені переговори усередині правлячого Соціал-ліберального союзу
Усередині правлячого лівоцентристського Соціал-ліберального союзу переговори довкола нової конфігурації уряду зайшли у глухий кут. Перемовини між лібералами, які хочуть здійснити значні зміни в складі уряду, і соціал-демократами, які висунули неприйнятні для перших умови, ставлять під сумнів майбутнє правлячої коаліції. Якщо кандидатури лібералів на посади міністрів економіки, охорони здоровя і фінансів не викликали жодних заперечень, то цього не можна сказати про посаду міністра внутрішніх справ і віце-прем’єра. Розбіжності виникли навколо бажання лібералів надати чинному меру міста Сібіу Клаусу Йоханнісу можливість одночасно займати дві згадані функції. Соціал-демократи, які в складі правлячого Соціал-ліберального союзу сформували нещодавно, разом із Консервативною партією та Національним союзом “За прогрес Румунії“, новий Соціал-демократичний союз, погодились із вимогою лібералів, яку однак обумовили створенням ще однієї, четвертої посади віце-прем’єра, яку хочуть надати вірним консерваторам. Посилаючись на відсутність виборчого потенціалу Консервативної партії, яка з самого початку свого створення не змогла самотужки подолати виборчий поріг, Націонал-ліберальна партія, друга за розміром політична сила у правлячій коаліції і в країні, рішуче відкинула цю умову. Суперечки довкола майбутньої урядової структури ще більше підсилюють чутки про ймовірний розкол правлячого Соціал-ліберального союзу, який, стверджують політологи, мало-помалу став надто малим для непомірних амбіцій і марнославства соціал-демократів та лібералів.
Економічні плани уряду
Національний банк Румунії (НБР) відкинув звинувачення президента Траяна Бесеску в причетності до проекту реструктуризації кредитів для осіб з доходами нижче середньої заробітної плати. У відповіді на заяву президента, центральний банк зазначив, що не приймав жодного рішення грошово-кредитного характеру в питанні реструктуризації кредитної заборгованості. Президент Бесеску заявив, що ця ініціатива уряду є несправедливою по відношенню до тих, хто вчасно сплачує платежі за кредитом. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що кабінет міністрів прийме Термінове розпорядження, що дасть можливість особам, доходи яких не перевищують 1610 леїв (близько 360 євро) в місяць, домовитися з банком про скорочення наполовину ставки за кредитом на строк до двох років. Воно, кажуть економісти, торкнеться близько мільйона румунів. Але це не єдиний проект, який уряд Віктора Понти готує для найбідніших прошарків населення. Урядовці розглядають можливість скасувати Єдину ставку оподаткування у розмірі 16% та запровадити прогресивну, триступеневу шкалу податку на доходи. Відповідно до цього проекту малі зарплати будуть обкладатися податком у розмірі 8 або 12%, а решта – податком в розмірі 16%. Уряд стверджує, що це здорове рішення для економіки, котре стимулюватиме приватний сектор і призведе до створення нових робочих місць.
Конституційний Суд і закон “Про децентралізацію”
З огляду на численні неясні та суперечливі положення і серйозні проблеми організації законодавчого процесу Конституційний суд Румунії оголосив неконституційним закон “Про децентралізацію”. Крім цього, кажуть судді, законом передбачені надто короткі строки і немає ніяких досліджень про наслідки і стандартні витрати в процесі впровадження закону. Закон “Про децентралізацію”, який опозиція піддала гострій критиці, був прийнятий у листопаді 2013 року в процедурі взяття урядом відповідальності перед парламентом. Децентралізація мала бути проведена, зокрема в таких сферах як: сільське господарство, охорона здоровя, захист навколишнього середовища, культура, молодь та спорт. Децентралізація вважається абсолютно необхідним кроком напередодні проведення нового адміністративно-територіального поділу Румунії, одного з найсміливіших посткомуністичних проектів.
Румунсько-американське співробітництво
США зацікавлені в успішному демократичному майбутньому Румунії як партнера з сильною правовою державою, враховуючи те, що обидві країни мають спільні глобальні обовязки і стратегічне партнерство. Про це заявив віце-президент США Джо Байден у телефонній розмові з президентом Траяном Бесеску. З цієї нагоди, американський чиновник висловив вдячність за внесок Румунії в рамках місій НАТО. З огляду на добрі двосторонні відносин, на території військової бази на півдні Румунії США розмістять елементи комплексної системи протиракетної оборони в Європі. Хоча з політичної і військової точок зору Бухарест і Вашингтон мають тісну співпрацю, двосторонні економічні звязки, регульовані з кінця 90-их років стратегічним партнерством, залишають бажати кращого. Відсутність США у списку великих іноземних інвесторів в Румунії та візовий режим для румунських громадян розглядаються в Бухаресті як “незалік” у двосторонніх відносинах.
