08 – 14 січня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Daniela Budu, 14.01.2023, 12:58

Ковід,
грип і брак ліків у Румунії

У
цей період система охорони здоров’я
Румунії має справлятися з численними
зараженнями сезонним грипом і
коронавірусом,
а також із новим штамом коронавірусу,
який був
виявлений цього
тижня в Румунії. За оцінками фахівців,
пік хвилі грипу буде досягнутий у
найближчі тижні, а зниження кількості
захворювань відбудеться лише у другій
половині наступного місяця. Вагомий
внесок у збільшення кількості хворих,
кажуть фахівці, матимуть
і навчальні заклади,
до
яких повернулися діти у понеділок після
закінчення зимових канікул.
Велика кількість захворювань посилює
кризу, спричинену відсутністю в аптеках
деяких ліків, особливо лікарських
препаратів для дітей
на основі парацетамолу, ібупрофену чи
деяких антибіотиків. Після низки
зустрічей із виробниками та дистриб’юторами
ліків, а також із представниками
фармацевтичної промисловості міністр
охорони здоров’я Александру Рафіла
запевнив, що в Румунії немає кризи
протизапальних та антитермічних
препаратів. Александру Рафіла: «У Румунії
немає кризи ані з ібупрофеном, ані з
парацетамолом, на відміну від інших
країн Європи, які зараз мають перебої
в постачанні парацетамолу. У Румунії
ми не маємо цієї проблеми завдяки
фармацевтичним заводам, які виробляють
ці речовини тут, у нашій країні, і вони
виробляють
як версії для дорослих, так і версії для
педіатричного використання». У свою
чергу,
виробники ліків уточнили,
що й надалі забезпечуватимуть постачання
цієї продукції. Набагато складніша
ситуація з препаратами для лікування
онкохворих. Голова
Федерації асоціацій онкохворих Чезар
Іріміа заявив,
що пацієнти скаржаться з початку року
на те, що не можуть знайти сім онкопрепаратів
в
румунських лікарнях.
Міністр охорони здоров’я натомість
стверджує, що не вистачає лише трьох
ліків, два з яких перебувають
на
складах.

Економічні
заходи та рекордний торговий дефіцит

Національний
банк Румунії збільшив процентну ставку
монетарної політики до 7% на рік,
намагаючись уповільнити інфляцію та
зростання цін. Фахівці НБР
підрахували, що за допомогою цього
заходу річна інфляція трохи знизиться
в цьому кварталі, а потім різкіше, так
що з літа цей показник перестане
перевищувати 10 відсотків. Однак нове
підвищення ключової процентної ставки,
швидше за все, також призведе до зростання
процентних ставок, які стягують комерційні
банки, особливо у випадку з кредитами,
але очікуване зниження інфляції, на
думку експертів, може бути сигналом
того, що процес збільшення процентної
ставки
наближається кінця.
Економічний аналітик Драгош Кабат
вважає важливим продовження
тенденції
підвищення ключової процентної ставки.
Драгош
Кабат: «Важливо, щоб ця тенденція
підвищення ставки
монетарної політики продовжувалася
таким чином, щоб у нас якомога швидше
було зафіксовано
уповільнення
зростання інфляції. Зараз це найважливіше
для румунської економіки, важливіше,
ніж економічне зростання та кредити
близько 600.000 румунів, на яких, звичайно,
впливає це підвищення процентної
ставки». Після більш ніж двох років
пандемії та війни в
сусідній Україні дефіцит
торгового балансу Румунії також не в
кращому стані. Національний інститут
статистики оголосив про рекорд на
рівні 31
мільярда
євро за перші 11 місяців 2022 року, що майже
на 10 мільярдів євро перевищує різницю
між імпортом та експортом за аналогічний
період минулого року. Економічний
аналітик Костянтин Рудніцькі:
«Ми побили
унікальний
рекорд в історії Румунії. Частково це
можна пояснити тим, що як на європейському,
так і на світовому рівнях
ми переживаємо інфляційний період.
Отже, у
нас було зафіксовано важливе
збільшення вартості імпорту, це без
сумніву. Але поза цим поясненням інфляції,
імпорт все ще надзвичайно високий, тоді
як внутрішнє виробництво та експорт не
задовольняють потреби національної
економіки». Між
часом уряд в
Бухаресті
шукає різні джерела кредитування,
як на внутрішньому, так і на зовнішньому
ринку, для оціненого на цей рік бюджетного
дефіциту на
щонайменше
160 мільярдів леїв (близько 32 мільярди
євро) і старого боргу, який необхідно
рефінансувати.

Двосторонні
переговори

Тривають
дискусії щодо вирішення проблем, про
які повідомила румунська сторона, щодо
нещодавно ухваленого та оприлюдненого
в Києві закону
про національні меншини в Україні. Глава
румунської дипломатії Богдан Ауреску
провів
у середу телефонну розмову
зі
своїм колегою Дмитром Кулебою, домовившись
розпочати комплексні консультації на
експертному рівні та зустріч двох
міністрів закордонних справ у наступний
період. Крім того вони вирішили
підтримувати постійний прямий контакт
для координації процесу.
Закон викликав занепокоєння влади в
Бухаресті, тому що представники румунської
громади в Україні не були проконсультовані
в процесі розробки документа, який був
ухвалений без висновку Венеціанської
комісії. Крім того, з кінця минулого
року румунська
сторона передала українській перелік
положень закону, які на її думку негативно
впливають на румунів в Україні. Зокрема,
як стверджує Румунія, зберігається
невизначеність щодо конкретного
застосування положень про використання
мов меншин у державних органах в регіонах,
традиційно населених національними
меншинами. Також немає положення про
використання рідної мови у відносинах
із судовою владою. Бухарест заявляє, що
залишаються незрозумілими формулювання
щодо моніторингових обов’язків
центрального органу, що реалізує державну
політику у сфері національних меншин
щодо діяльності об’єднань громадян
національних меншин, а право сповідувати
свою релігію чи переконання не винесене
в окреме положення, а тільки включене
до статті, яка стосується права на
свободу вираження поглядів. Іншою
проблемою, на думку румунської влади,
є питання недостатнього фінансування
представницьких об’єднань національних
меншин, з можливістю лише фінансування
за проєктами та на конкурсній основі в
межах бюджету, який щорічно виділяється
на ці цілі. Також цього тижня Богдан
Ауреску провів
телефонну розмову
зі своїм шведським колегою Тобіасом
Більстрьомом, цього разу на
тему
приєднання Румунії до Шенгену. Румунія
користується підтримкою Швеції щодо
приєднання до зони вільного пересування,
підтвердив шведський чиновник, який
додав, що його країна, яка головує в Раді
ЄС у першій половині року, обіцяє брати
активну участь і підтримувати зусилля
Румунії щодо фіналізації
вступу. З іншого
боку Богдан Ауреску підкреслив важливість
того, щоб шведське головування координувало
діалог з усіма європейськими партнерами,
залученими до цього процесу.
Стурбованість цією темою також була
продемонстрована під час відкриття в
Бухаресті шведського головування в
Раді ЄС, яке відбулося цього тижня.