03-09 листопада 2019 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Mihai Pelin, 09.11.2019, 10:18

Новий
уряд на чолі з лібералом Людовіком
Орбаном почав працювати в Бухаресті

На
спільному засіданні двопалатний парламент Румунії затвердив склад нової урядової команди
на чолі з лідером лібералів Людовіком Орбаном. Хоча для цього необхідно було 233
голоси, тобто половину плюс один голос від загальної кількості сенаторів і
депутатів, урешті-решт
за новий уряд проголосувало 240 парламентаріїв, враховуючи те, що частка
лібералів у парламенті становить лише близько 20 відсотків, а найбільша фракція
– соціал-демократів, а також колишні соціал-демократи, які об’єдналися у партію
Про Румунія – бойкотували засідання. У
кінцевому рахунку за новий склад уряду проголосували представники Союзу
«Рятуйте Румунію», партії «Народний рух», Демократичного союзу угорців Румунії,
Альянсу лібералів і демократів, члени фракції нацменшин у Палаті депутатів, а
також кілька депутатів від Про Румунії, які не виконали наказу свого лідера,
колишнього соціал-демократа і прем’єр-міністра Віктора Понти не
голосувати. Уряд Людовіка Орбана переймає кермо влади від кабінету
міністрів соціал-демократки Віоріки Денчіле, відправленого у відставку
парламентом ще 10 жовтня, в результаті прийняття резолюції про вотум недовіри. На відміну від попереднього уряду,
ліберали обрали меншу урядову формулу з лише 16 міністерствами. Пріоритетами
нового уряду є належне проведення президентських виборів як в країні, так і в
діаспорі, що відбудуться цього місяця, здійснення останньої
поправки до держбюджету на 2019 рік та розроблення бюджету Румунії на
наступний рік.Серед міністрів – фахівці,
компетенція яких визнана навіть опонентами, такі як адвокат Кателін Предою -
новий міністр юстиції, кар’єрний дипломат Богдан Ауреску на чолі
зовнішньополітичного відомства або генерал у відставці Ніколає Чуку на посаді
міністра оборони. Але й особи, кандидатури яких не набрали необхідної кількості
голосів на парламентських слуханнях у профільних комітетах: Йон Штефан -
міністр громадських робіт, Віолета Александру на чолі Міністерства праці та
Флорін Кицу – новий міністр фінансів. За
ідеальним сценарієм розвитку подій новий уряд управлятиме Румунією протягом
року, до парламентських виборів восени 2020 року. Однак уряд дуже уразливий і
немає більшості у парламенті, оскільки всі парламентські політичні сили, які
підтримали його висунули лібералам різні вимоги. Аналітики кажуть, що
ці вимоги, часто розбіжні, і тому уряду Людовіка Орбана в будь-який момент
можуть оголосити вотум недовіри.

Депутат
Європарламенту, лібералка Адіна Велян – стала кандидатом від Румунії на посаду
європейського комісара з питань транспорту

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн офіційно
повідомила, що приймає кандидатуру члена Європарламенту від
Націонал-ліберальної партії, що входить до Європейської народної партії, Адіни
Велян на пост комісара ЄС з питань транспорту. Євродепутатка від Націонал-ліберальної
партії Румунії Адіна Велян очолювала
комітет з питань навколишнього середовища, а на сьогодні є головою комітету з
питань промислової політики. У 2009 році вона зробила вирішальний внесок у зниження тарифів на
Інтернет-трафік у роумінгу. У квітні дослідження «VoteWatch Europe» розмістило
Адіну Велян на четвертому місці серед найвпливовіших депутатів Європарламенту
попереднього скликання. Минуло тижня, Європейська комісія оцінила, що «є
серйозні сумніви в тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була внесена
урядом «легітимно», оскільки екс-прем’єр-міністр Віоріка Денчіле не узгодила її з президентом Клаусом
Йоганнісом. Віоріка Денчіле висунула кандидатуру колишнього міністра європейських справ Віктора
Негреску на посаду європейського комісара від Румунії. Це була третя пропозиція
соціал-демократів після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була
відхилена комітетом з питань правової політики Європарламенту з міркувань
доброчесності, а кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як
уряд, який висунув її провалив іспит вотуму недовіри в Парламенті.Слухання нового кандидата у профільному
комітеті Європейського парламенту намічене на 14 листопада після проходження
перевірки на доброчесність у комітеті з питань правової політики.Очікується, що пленарне голосування щодо
затвердження нового складу Єврокомісії відбудеться до кінця
цього місяця, а новий склад Єврокомісії розпочне працювати 1 грудня.

Румунська економіка дещо зростає цього року, прогнозує Європейська
комісія

Темпи зростання
економіки Румунії цього року трохи збільшаться, до 4,1% від ВВП,але у 2020 році
уповільняться до 3,6% а у 2021 році до 3,3%, показують осінні економічні
прогнози, опубліковані Європейською комісією. Єврокомісія також
очікує, що інфляційний тиск у Румунії знизиться з 4,1% у 2018 році до 3,9% у
2019 році та повернеться в рамки прогнозовані Нацбанком Румунії (2,5%
плюс/мінус один відсотковий пункт) у 2020 році. Європейська комісія попереджає,
що цього року дефіцит бюджету збільшиться до 3,6%, внаслідок значного
збільшення зарплат у державному секторі.

У діаспорі розпочався перший тур президентських виборів

У Румунії завершилась передвиборна
агітація до першого туру президентських виборів. Закордонні румуни
почали голосувати від п’ятниці опівдні
протягом трьох днів. Таким чином, перший тур виборів президента проходить з 8 по 10
листопада, а другий тур з 22 по 24 листопада. На цьогорічних президентських виборах, румуни можуть
голосувати і поштою. Влада вжила цих заходів аби
уникнути натовпу на виборчих дільницях, так як це сталося на попередніх
президентських виборах та останніх виборах до Європарламенту. Серед країн, де були відкриті найбільше
закордонних виборчих дільниць налічуються: Іспанія (143), Італія (142),
Німеччина (79), Великобританія (72), Франція (50), США (38) та Республіка Молдова (36). Понад 43 тисяч румунів, які мешкають за кордоном зареєструвались раніше на спеціальному
порталі в Інтернеті, і
голосуватимуть поштою. У Румунії, перший тур
президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада. У гонці за вищу посаду в
державі балотуються 14 кандидатів.