ЄС та Україна
Стурбовані тим, що експерти називають уже найсерйознішою геополітичною кризою у Європі після закінчення холодної війни, європейські лідери намагаються зупинити вогонь, що охопив Україну.
Bogdan Matei, 07.03.2014, 17:32
У четвер, у Брюсселі, в ході екстреного саміту, глави держав і урядів Європейського союзу вирішили прийняти політичні санкції проти Росії, призупиненням переговорів щодо угоди про лібералізацію візового режиму для росіян, які подорожують до Європи і відкладанням на невизначений строк участь у саміті Великої Вісімки, який повинен був відбутися на російському курорті Сочі. Крім того, вони застерегли Москву, що, якщо вона не розпочне негайно діалог із легітимною владою у Києві, послідують згодом і економічні санкції.
Європейський союз вважає нелегальним рішення проросійського кримського парламенту вимагати входження цієї автономної республіки до складу Російської Федерації і вважає відхід російських військ з півострова необхідним заходом для суверенітету і територіальної цілісності України. Присутній на саміті, президент Траян Бесеску озвучив готовність Румунії, яка поділяє з Україною сотні кілометрів спільного кордону, взяти участь в переговорах щодо вирішення кризи. Бухарест, зазначив президент, можна вважати збалансованим партнером в можливому форматі переговорів.
З одного боку, Румунія не є енергетично залежною від Москви і не має масштабні економічні інтереси у відносинах з нею. З іншого боку, додав Траян Бесеску: В Україні проживають 400 тисяч українських громадян, які розмовляють румунською мовою, вони будучи другою меншиною після російської у цій країні. Іншим аргументом є те, що Румунія є найближчою державою-членом Європейського Союзу до Криму. Відстань між нами всього 160 морських миль, які одне з тих 400 суден російського флоту в Севастополі може здолати за максимум 10 годин. Крім того, Румунія знаходиться в 100 км. від іншого замороженого конфлікту – Придністровського.”
Глава держави оголосив, що він схвалив участь румунських експертів у місії ОБСЄ в Україні і закликав нову українську владу скасувати мовний закон, шляхом якого румунська мова втрачала свій статус регіональної мови. Ситуація румунської громади у сусідній державі, для якої Бухарест прагне європейські стандарти захисту, і, загалом, пульс двосторонніх стосунків між двома сусідніми країнами буде визначений краще у понеділок, коли міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян відвідає Київ.