Україна після підписання закону про освіту
Президент Петро Порошенко підписав суперечливий Закон про освіту.
Roxana Vasile, 26.09.2017, 13:55
Після того, як в березні 2015 року Президент
Румунії Клаус Йоханніс здійснив офіційний візит до Києва, його український візаві
Петро Порошенко у квітні минулого року відвідав Бухарест. Обидві сторони
назвали переговори плідними, всі питання були розглянуті в дусі добросусідства,
а Румунія підтвердила свою постійну та беззастережну політичну підтримку українській владі,
в контексті збройного конфлікту на сході країни.
Не оминули сторони й проблеми
національних меншин. Бухарест і Київ заявили
тоді про важливу роль для їх двосторонніх відносин румунської меншини в
Україні, яка налічує близько 500 тис. осіб, та української меншини в Румунії -
понад 50 тисяч осіб. Остання отримує значну фінансову підтримку від румунської
держави – більше 1,6 мільйона євро на рік.
Тоді Клаус Йоханніс сказав Петру Порошенку,
що й Київ повинен краще реагувати на потреби та побажання румунів в Україні. Але
в понеділок глава української держави таки підписав суперечливий Закон України «Про
освіту», який раніше піддали критиці Румунія та інші країни регіону, через те,
що він обмежує права національних меншин на навчання рідною мовою. Жодні
аргументи не переконали Петра Порошенка ветувати закон, прийнятий Верховною
Радою на початку вересня.
Нещодавно міністр закордонних справ Румунії Теодор
Мелешкану та його колеги з Болгарії, Греції та Угорщини направили Міністру
закордонних справ України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи
Турбйорну Ягланду і Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин
Ламберту Занніеру, спільний лист, в якому висловили заклопотаність законом про
освіту та закликали захисти права національних меншин.
У той же час Омбудсмен Румунії Віктор
Чорбя звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської
з проханням проаналізувати новий український освітній закон, який неминуче вплине
на румунську громаду, що проживає на території України. Парламент Румунії
одноголосно прийняв декларацію, в якій закликав українську владу до швидкого
врегулювання ситуації, що утворилась в сфері захисту національних меншин, а Президент
К.Йоханніс в знак протесту скасував візит, намічений на жовтень до Києва, про що
особисто повідомив свого колегу в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН.
Що стосується членів румунської громади в
Україні, то вони говорять про ліквідацію румунських шкіл та «українізацію»
етнічних меншин. Щоправда, викладання українською мовою є важливим питанням на
сході України, проте, є немало й тих, хто стверджує, що нинішній законопроект
може викликати нові напруженості і нестабільність в країні. Київ, водночас, пообіцяв,
що його ставлення до національних меншин не зміниться і відповідатиме усім
міжнародним зобов’язанням та європейським стандартам.