Суперечливий законопроект
Дебати довкола питання про взаємозв'язок між свободою вираження і пристойністю публічної промови на цьому тижні знову розгорілися в Румунії.
Bogdan Matei, 16.02.2016, 11:43
У
посткомуністичній Конституції Румунії кожному гарантується право на свободу
думки і слова, а цензура заборонена. Це не завадило, однак, політикам з самого
початку 90-х років неодноразово намагатися обмежити право преси на розслідування випадків корупції і виявляти скелети в шафах політиків, а
також симбіоз між працівниками
держадміністрації та мафіозними структурами.
З появою Інтернету, соціальних
мереж і блогів, політичний клас став більш уразливим. Тепер не тільки газети і
телебачення, а й пересічні громадяни можуть виявляти зловживання та ініціювати
громадські кампанії і вимагати відставки.
Соціал-деомркатична
партія, яка після антикомуністичної революції 1989 року найбільше перебувала при
владі, має на сьогодні найбільшу фракцію в парламенті та стикається з
найбільшою кількістю корупційних скандалів довкола своїх членів, звичайно є улюбленою
мішенню ЗМІ та користувачів Інтернету. Саме тому, на думку оглядачів, не
випадково, що саме лідер соціал-демократів Лівіу Драгня ініціював так-званий
закон проти дифамації.
З самого початку він заявив, що законопроект утверджує
терпимість, взаєморозуміння і соціальну гармонію і не вводить цензуру.
Забезпечення права меншин та вразливих категорій населення на позитивний імідж
є, за словами Драгні, основною ціллю відповідного нормативно-правового акту. Ті
самі коментатори стверджують, однак, що й корумповані політики можуть вважатися
меншиною, уразливою в останні роки до розслідувань прокурорів і вироків суддів.
Вибух обурення викликало положення законопроекту, згідно
з яким дифамація в громадських місцях, в тому числі в засобах масової
інформації та в соціальних мережах, карається штрафом в розмірі від 200 до 20
тисяч євро. Основні політичні противники соціал-демократів, ліберали одразу
попередили, що якщо проект, який вони називають законопроектом про введення
цензури буде прийнятий в парламенті, Націонал-ліберальна партія (НЛП) оскаржить
його в Конституційному суді. Співголова НЛП Аліна Горгіу стверджує, що проект
має багато недоліків, тому має бути відкинутий, після чого треба почати дебати
довкола іншої законодавчої ініціативи, яка б утверджувала толерантність.
Навіть Посол США в Бухаресті Ханс Клемм відчув необхідність втрутитися. Захист свободи слова, навіть якщо на вільне вираження своїх поглядів викликає
образу, є фундаментальним аспектом здорового демократичного суспільства, -
нагадав американський дипломат. Урешті-решт, лідер Соціал-демократів був
змушений погодитися з цією думкою і оголосив, що визначення дифамація, а також
штрафи для тих, хто порушив закон, будуть видалені з тексту закону.
Законопроект вже отримав нову назву – закон про забезпечення терпимості до
відмінних груп – і в новій редакції буде внесений на розгляд Палати депутатів.