Румунська Православна Церква святкує Святого Паїсія Величковського
Сьогодні, Румунська Православна Церква святкує Святого Паїсія Величковського. Він відомий як філософ-богослов, письменник, перекладач, але насамперед як один з найвизначніших наставників і вчителів духовного православного життя.
Su Yan (苏燕), 15.11.2016, 11:09
Ісихазм був основою світосприймання Паїсія Величковського. Його основні погляди формувалися під впливом цього релігійно-філософського вчення. Паїсій Величковський сповідував аскетично-споглядальний спосіб життя, приділяючи велике значення умній молитві. Чільною в його діяльності була ідея становлення старецтва у східнослов’янському чернецтві. Ці ідеї Паїсій Величковський черпав від таких візантійських богословів як Григорій Синаїд, Григорій Палама та інші. Під духовним впливом Величковського виникла філософсько-релігійна течія – паїсизм, що вилилася в утворення церковних братств.
Паїсій Величковський народився 21 грудня 1722 року в сім’ї священика на Полтаві, будучи одинадцятою дитиною цієї сім’ї. Він був правнуком Івана Величковського, українського поета і драматурга XVII ст., а батько його був настоятелем Успенського собору. Його назвали Петром. Рано втратив батька. А коли йому сповнилось 7 років мати віддала його до соборної школи. Навчившись грамоти молодий Петро віддався ненаситному читанню книг. Часткову освіту здобув у Києво-Могилянській Академії, перебував у трьох монастирях, а опісля переїздив до Волощини в Делхеуць та Трайстень-Римніку Серат маючи як наставника відомого священика Мернополянського скиту (Poiana Marului) Василя. Паїсій Величковський переїжджає жити 17 років на Афонській горі, зібравши навколо себе велику кількість монахів.
У 1763 році Паїсій з братією в числі 64 монахів покидає Афонську гору і оселяється на Південній Буковині, поблизу села Драгомірна, в монастирі Святого Духа. Отримавши дозвіл від молдовського митрополита на поселення, старець Паїсій швидко налагодив чернече життя. Ще на Афоні він почав збирати старовинні рукописи слов’янських книг. Але помічав в них неточності і помилки, які справляв і навчав до цього братію. Крім того він мав чималу бібліотеку книг на грецькій мові, серед яких була знаменита Філокалія – збірник древніх отців Церкви – під назвою «Добротолюбіє», яку переклав старець на церковно-слов’янську мову. Наслідком Російської-Турецької війни для отця Паїсія було вимушене переселення його монастиря із Драгомірни в Секу. Але життя в монастирі на новому місці анітрохи не змінилося. Старець почав влаштовувати при монастирі школу перекладачів літератури. Однак, згідно указу митрополита, отець Паїсій змушений був перейти на настоятельство в сусідній і великий монастир Нямц, залишаючись одночасно і настоятелем монастиря в Секу. Це сталося 1779 року. Тут в Нямецькому монастирі розпочався останній період життя старця, найтяжчий, але й найбільш плідний. Він тривав 15 років. Кількість братії в цей період збільшився, так що в Нямецькому її було 700 чоловік, а в Секу – 300. Тут працювала ціла школа перекладачів і переписувачів книг. З тих часів збереглися понад 300 рукописів, з яких понад 40 написані Паїсієм Величковським. Сюди приїзджали монахи з Росії, України, Білорусі, Греції, Сербії, Болгарії, Трансільванії, Волощини, Добруджі тощо. Правила введені Паісієм мали позитивний вплив на православне румунське та східноєвропейське чернецтво.
Так проходили роки молитві. Настав 1794 рік – останній в житті старця. Він перестав особисто займатися перекладами. Старець відійшов у вічність 1794 року на 72 році життя. На могилі Величковського в Нямецькому монастирі (у Румунії) викарбувано слова: Зде почиваетъ блаженный отец нашъ иеросхимонахъ и архимандритъ старецъ Паисий… та вибито Надгробное рыдание Старцу Паїсію от всех чад его духовных у 72 рядках – за кількістю років його життя. День вшанування його пам’яті Румунська православна церква святкує 15 листопада. Паїсій Величковський безпосередньо або через своїх учнів та послідовників вплинув на творчість багатьох філософів і письменників – Жуковського, Гоголя, Івана Киреєвського, Достоєвського, Памфіла Юркевича, Костянтина Леонтьєва, Володимира Соловйова.
