Примари комуністичного минулого
Запевняю партію, яка виростила і виховала мене, що вестиму з більшою наполегливістю боротьбу...
Florentin Căpitănescu, 19.09.2013, 14:25
“Запевняю партію, яка виростила і виховала мене, що вестиму з більшою наполегливістю боротьбу проти ворогів нашого робітничого народу, і безпощадно буду катувати їх.” Так звучить зобовязання одного з слуг комуністичного режиму в Румунії, котрий очолював одну з численних вязниць смерті, в період 1945-1989 рр. Іон Фічор (85 років), це колишній командир комуністичної в’язниці у Періправі, що розташована в ізольованому місці дельти Дунаю. Він звинувачується в геноциді Інститутом з розслідування комуністичних злочинів і памяті румунського вигнання, який, до речі, звернувся до Генпрокуратури, щоб притягнула його до відповідальності.
Згідно з обвинувальним висновком, підготовленим Інститутом, у період 1958-1963 рр., Фічор піддавав різним формам нелюдських тортур політвязнів у вязниці Періправа. Методи варіювали від позбавлення продуктів харчування і ліків до неймовірних мук. Такі методи були застосовані, згідно Інституту, проти 103-ох контрреволюціонерів, як називали в той час, опозиціонерів комуністичного режиму. Фічор є другим на списку, який містить 35 катів — оприлюднений Інститутом. А в Румунії стається і так, що за подібну поведінку з політв’язнями, о ці кати, навіть і після краху комунізму, отримують великі пенсії за те, що, вірно служили країні. 5100 леїв, близько 1200 євро, як діючий міністр, стільки становить пенсія, яку отримує Фічор.
Усвідомлюючи абсурдність ситуації, Уряд у Бухаресті, намагається за принципом “краще пізно, ніж ніколи” прийняти закон про відшкодування, які комуністичні кати повинні заплатить своїм жертвам. Офіційно, комуністичний режим з усіма його страхіттями, був засуджений 2006 року, через 17 років після краху. Так сталося, що колишні жертви, яким пощастило пережити всі муки, в комуністичних тюрмах, не отримали компенсацій від держави.
З іншого боку, засудження комунізму, не принесло законів на їх захист, як наприклад Закон про люстрацію. Такий закон, спрямований на обмеження або навіть заблокування доступу до державних посад, тих котрі були частиною колишнього репресивного режиму, ще не був прийнятий. І це ще не все. Навіть, відома справа про румунську революцію, яка повинна притягнути до відповідальності осіб, за криваві події 1989 року, що призвели до падіння комунізму, не була завершена. У таких умовах, ясно, що Румунія, член ЄС і НАТО, ще не завершила розрахунки з минулим.