Нагороди для румунів звідусіль
Румунський інститут культури нагородив, у понеділок, у Бухаресті, лідерів румунських історичних громад із сусідніх держав.
Bogdan Matei, 08.12.2015, 11:46
Згідно зі статистикою, за межами кордонів Румунії мешкають приблизно мільйони румунів. Вони, у переважній більшості, проживають на Заході, з Італії та Іспанії до Сполучених Штатів і Канади, і покинули батьківщину в останні два десятиліття, коли, після повалення комуністичної диктатури, Румунія відкрила свої кордони, а західні партнери дали румунам доступ на їх ринки праці. На відміну від італійців або ірландців, румуни не мають історичної традиції еміграції, а їх діаспора, яка створилася недавно, залишилася дуже підключеною до батьківщини за посередництвом родичів, друзів, нерухомостей.
Тим не менш румунські громади із тисячолітньою давністю проживають і навколо теперішніх кордонів нашої країни. Їм і була присвячений у понеділок Гала-вечір вручення премій за заслуги перед румунським народом, організований в Бухаресті Румунським інститутом культури. З цієї нагоди були нагороджені видатні інтелектуали, митці та молоді журналісти, які беруть активну участь у просуванні румунських цінностей в Республіці Молдова, Україні, Сербії, Болгарії, Угорщині, Албанії та Македонії.
Багато учасників Гали-вечора закликали румунську владу підтримати їхні громади, що стикаються із жорстким процесом денаціоналізації. Найбільш віддаленою з географічного погляду громада латиномовних арумунів на Балканському півострові, які розмовляють діалектом румунської мови, підтвердили важливість підтримки, яку вони отримують від Бухареста. Ілля Гьока, представник Ліги арумунів в Албанії: Посланням цієї нагороди є саме те послання постійної підтримки з боку нашої Батьківщини і за це я висловлюю ще раз щиру подяку.
Лідери румунських громад у сусідніх Сербії та Болгарії, що нараховують сотні тисяч осіб, скаржилися знову на небезпеку асиміляції, в умовах відсутності системи освіти і свободи звершення богослужіння в храмах релігійних рідною мовою. 40 років тому, села були на 100% румунськими, каже Віктор Нішу, найстаріший член культурної асоціації румунів у Болгарії, який скаржився на відсутність шкіл. Священик Боян Александрович, послідовний борець за збереження культурної, мовної та релігійної самобутності румунів у Долині річки Тимок (східна Сербія) скаржився на їх невизнання як національної меншини: Ми робимо все, що можемо, а ви, наші брати з країни, з Румунії, повинні підтримати нас, бо якщо зараз, у ці останні моменти асиміляції, нас не підтримають, то ми зникнемо.
У своєму зверненні до учасників Гала-вечора, голова Румунського інституту культури Раду Борояну, вважає цих румунів більш, ніж групою людей, більш ніж окремою громадою. Ви, – сказав він, – є частиною Румунії, частиною румунського народу.
З України були нагороджені: Анатолій Попеску – голова Національно-культурної асоціації румунів Одеської області «Бессарабія»; Віктор Попеску – координатор, художній керівник народного ансамблю пісні і танцю села Утконосівка Ізмаїльського р-ну Дор Бессарабян; Зінаїда Пінтяк – голова Християнсько-демократичної асоціації румунів села Старосілля Саратського району; Ніколає Мошу – голова Асоціації Траянів вал, Татарбунарського району; Васіле Терицяну – поет; Ліза Прікоп – Клуб марамурешанців з правобережжя Тиси та адвокат Євген Патраш.