МВФ та економічний розвиток
Румунський уряд виконав критерії ефективності у вересні - вважає Міжнародний Валютний фонд, який покращує прогноз економічного зростання на поточний рік.
Roxana Vasile, 06.11.2013, 15:39
Лівоцентристська влада в Бухаресті може полегшено видихнути – Румунія виконала всі критерії ефективності на вересень місяць: утримала дефіцит державного бюджету у встановлених межах, а інфляція знизилася більше, ніж очікувалося. Ця заява була зроблена керівником делегації Міжнародного валютного фонду Андреєю Шехтер після завершення першої оціночної місії нової угоди, типу попереджувального стенд-бай, підписаної на початку цієї осені з Румунією. За словами керівника фінансової установи, румунська влада добилася прогресу і що стосується доступу до європейських фондів та структурних реформ.
Йдеться, конкретно, про підготовку реформи у секторі охорони здоровя, подальшу лібералізацію цін на енергоносії і зміцнення управління державними фінансами шляхом чіткішої пріоритезації інвестицій. Хороший урожай у сільському господарстві та позитивні результати експорту покращують прогноз МВФ щодо зростання економіки Румунії від 2 до 2,2% цього року, а також збереження його на оптимістичному рівні у 2014 році.
Що стосується приватизації, представник МВФ навів як позитивні, так і негативні приклади. Первинне публічне розміщення на продаж 15% акцій Ромгаз, як на торги Бухарестської Фондової біржі, так і вперше на Лондонській фондовій біржі, виявилося, з точки зору МВФ, успіхом, це являючи собою важливою віхою для сектору державних підприємств і ринків капіталу в Румунії. З іншого боку, провал продажу ЧФР Марфа є кроком назад, але уряд з Бухареста зобовязався продовжити процес приватизації, в тому числі підтримувати реструктуризацію компанії.
У розділі “слабкі пункти”, Міжнародний валютний фонд наголосив на низькому внутрішньому попиті і нижчих надходжень до бюджету. Бюджет потребує додаткових грошей, враховуючи, що 2014 рік буде роком додаткових витрат: підвищення розміру мінімальної заробітної плати та індексація пенсій. Зокрема, уряд домовився із зовнішніми кредиторами про підвищення мінімальної заробітної плати до 850 леїв (приблизно 200 євро) від 1 січня, і до 900 леїв від 1 липня, а також про зниження соціальних внесків роботодавцями на пять процентних пунктів, з 1 липня, але тільки якщо будуть знайдені для цього необхідні ресурси.
Принаймні на першому етапі, в наступному році, буде збільшено обсяг зборів, будуть введені нові податки для окремих видів будівель та подорожчають бензин і дизельне паливо. Збільшення цін на паливо приведе до ланцюгового зростання цін на всі товари – попереджає більшість представників економічного середовища. Незважаючи на ці побоювання, Національний банк Румунії прогнозує, що оголошене на наступний рік підвищення податків матиме обмежений вплив на інфляцію. За словами губернатора НБР Мугура Ісереску, зростання складе всього 0,2%.