ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

207 річницю від дня народження Т. Г. Шевченка відзначили у Клуж-Напоці

Місяць березень для української громади Румунії, та й не тільки, є традиційною порою святкувань, присвячених народженню геніального, талановитого і незрівнянно глибокого національного українського поета - Тараса Григоровича Шевченка.

207 річницю від дня народження Т. Г. Шевченка відзначили у Клуж-Напоці
207 річницю від дня народження Т. Г. Шевченка відзначили у Клуж-Напоці

, 15.07.2021, 08:14

Місяць березень для української громади Румунії, та й не тільки, є
традиційною порою святкувань, присвячених народженню геніального, талановитого і незрівнянно глибокого
національного українського поета – Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861).
Згадати ще раз тернистий життєвий шлях цього нескореного борця за волю України,
його творчі досягнення в декількох напрямках мистецтва та вплив його творів та
ідей на цілі покоління нащадків зібралася 20 березня 2021 року громада
Клуж-Напоки. Захід, організований викладачами української мови та літератури
паном Іваном та пані Міхаєлою Гербіл, на жаль, було проведено у
форматі онлайн через вже третю хвилю коронавірусу.

Доповіддю на тему: «Патріотичні мотиви творів Т. Шевченка» було розпочато
цю подію. У вступному слові її автор – пан доцент Іван Гербіл – підкреслив: «Сьогодні просто неможливо уявити українську
літературу, культуру та історію без творчого доробку великого Кобзаря. Його
ліричні твори геніальні, а картини – шедеври українського мистецтва й не лише,
бо Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і
образотворчому мистецтві XIX століття.»
Ліричний спадок Тараса Григоровича переповнений
любові до людей, до рідної природи, до землі та до України. Ці багатотональні
почуття автор проявляє в чудових описах краєвидів, в журних розповідях про
тяжку долю українського простолюду, в небаченої сили закликах до правдивої
любові до Батьківщини та її людей, до боротьби за її краще майбутнє. Найбільшу
концентрацію патріотизму знаходимо в його історичних творах, які мали пробудити
у співвітчизників почуття національної гідності і
свідомості. «Тому національно-визвольні
сюжети з історії України …, ідеї героїзму запорозького козацтва, його відваги
й самопожертви у боротьбі за свободу, патріотизм і відчуття рідної нації
займали особливе місце у творчості поета»
– звернув увагу пан Гербіл. Він
процитував декілька уривків з найвідоміших Шевченкових робіт, що підтвердили ці
твердження. На завершення пан голова клузької філії Союзу українців Румунії, за
сприяння якої проходять всі подібні заходи у Клужі, зазначив: «Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Старицький, Карпенко-Карий, Микола
Лисенко, Сергій Васильківський, Павло Грабовський, Іван Франко, Леся Українка,
Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Степан Васильченко формувалися і
утверджувалися як діячі української культури, зігріті полум’ям патріотичних
ідей Шевченка.»

Розуміння Шевченкової лірики та особистий підхід до його
тем продемонстрували теперішні і колишні студенти Клузького університету імені
Бабеша-Бояї. Вони прочитали на українській та румунській мовах декілька уривків
з кобзаревих творів. Чутливою декларацією віршів та хоровим виконанням пісень
на слова Тараса Григоровича українською молоддю Клужу був переповнений і запис
подібного святкування 7-ми річної давності, який було надано нашій увазі. Цей
запис підготувала пані Марія Жіга-Чінар – телеведуча TVR-Клуж, який вже протягом багатьох років є медіа-партнером
наших заходів. Тоді, на події присвяченій 200-тій річниці від народження національного поета України, прозвучали цікаві доповіді, особисті зізнання, професійні
відкриття представників різних поколінь української громади, педагогічних
кадрів, студентів і не тільки.


Цьогорічний захід завершила робота, що за тематикою не
мала відношення до літературної діяльності Т.Г.Шевченка, – «Шевченнко-художник».
Її презентацію зі слайдовим переглядом деяких малярських робіт великого сина
України було розпочато твердженням: «Тарас
Шевченко-художник є не менш важливим ніж Тарас Шевченко-поет, тільки що ця
валентність його творчого генія була або знехтувана або затьмарена його ж
літературними творами, в даному випадку – його лірикою, що привело до неповного
сприйняття багатогранної особистості того, кого ми називаємо Кобзарем
української нації.» Автор цієї роботи – пані доктор-лектор М.Гербіл -
нагадала про вирішальну роль саме нахилу до малювання у долі кріпака та сироти
Шевченка. Адже саме здатність молодого Тараса гарно малювати привела його до
столичного Петербургу і звела з низкою найкращих людей того часу, які не
полінувалися знайти методи і кошти для викупу обдарованого українця з
кріпацтва. Шевченко малював і удосконалювався протягом всього свого життя.
Навіть у засланні, перебуваючи під постійним наглядом, йому вдалося створити
біля 450 малюнків. «Спадщина Тараса
Шевченка у живописі протягом трьох десятиліть (між 1830 і 1861 рр) нараховує
понад 1200 робіт, більшість з яких тематично пов’язані з Україною, Росією та
Казахстаном. Щедра палітра малярських жанрів, в яких він працював: портрети,
композиції на міфологічні, історичні теми та про кожноденне життя, пейзажі,
малюнки з історичними памятниками є свідченням різноманітності проблем, що
хвилювали українського живописця.»- зазначила пані викладач. Вона завершила
виступ словами митця з його «Щоденника» про своє покликання до малювання: «Є дивним все таки це всемогутнє покликання.
Я добре знав, що малювання є моєю майбутньою професією, моїм хлібом насущним. І
замість того, щоб освоїти його глибокі таємниці, до того ж під наглядом такого
професора, як невмирущий Брюлов, я складав вірші, за які мені не те, що не дали
ніяких грошей, але й ще в кінці кінців позбавили волі…»

На щастя, щоб не робив Тарас Григорович Шевченко – чи
малював чи вірші складав, у нього виходили роботи красиві, але й правдиві;
легкі, але й глибокі; гармонійні, але й з особливими рисами. Як лірика так і
живопис Шевченка пережили свого творця і свій час. Ці витвори мистецтва непокірного
долі Тараса Григоровича продовжують знаходити відгуки у його нащадків різного
рівня освіти, різного розвитку і походження. В його творах українці звідусюди
бачуть правду, знаходять цілі і вчаться вірити – нам вдасться втілити у життя Кобзареві
пророцтва:


І на оновленій землі


Врага не буде, супостата,


А буде син, і буде мати,


І будуть люде на землі.

( Автор: Ольга Сенишин)

Всесвітня служба Радіо Румунія
Українці в Румунії Четвер, 07 Листопада 2024

XII Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»

Союз українців Румунії та Сату-Марська філія СУРу організували 30-31 жовтня 2024 року...

XII Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»
У Клуж-Напоці відсвяткували 205-у річницю від народження П.Куліша
Українці в Румунії Четвер, 31 Жовтня 2024

У Клуж-Напоці відсвяткували 205-у річницю від народження П.Куліша

19 жовтня українська громада у Клуж-Напоці знову зібралася разом в місцевому...

У Клуж-Напоці відсвяткували 205-у річницю від народження П.Куліша
Всесвітня служба Радіо Румунія
Українці в Румунії Четвер, 17 Жовтня 2024

Фестиваль української релігійної пісні та поезії у Бухаресті

Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії організував, 12-13 жовтня 2024...

Фестиваль української релігійної пісні та поезії у Бухаресті
Radio Romania International
Українці в Румунії Четвер, 10 Жовтня 2024

Захід «Лущінки» у Вишівскій долині

У селі Вишівська Долина Марамороського повіту 28 вересня Марамороська Філія...

Захід «Лущінки» у Вишівскій долині
Українці в Румунії Четвер, 03 Жовтня 2024

Заходи, організовані у Палтінській школі

Палтіну це прекрасне буковинське село, яке розташоване у гірській частині...

Заходи, організовані у Палтінській школі
Українці в Румунії Четвер, 26 Вересня 2024

Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва

Другий захід «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного...

Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва
Українці в Румунії Четвер, 19 Вересня 2024

Пісні, танці та традиції у Великому Бичкові

Як відомо фольклор це стратегічний ресурс певної нації. Йде мова про пісні, танці,...

Пісні, танці та традиції у Великому Бичкові
Українці в Румунії Четвер, 12 Вересня 2024

Українські учні Румунії почали новий навчальний рік

Близько трьох мільйонів дітей дошкільного та шкільного віку розпочали 9 вересня...

Українські учні Румунії почали новий навчальний рік

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company