185 річницю від народження І.Нечуя-Левицького відсвяткували в Клуж-Напоці
Українська громада міста Клуж-Напоки зібралася 28 жовтня відсвяткувати 185 років з дня народження І.С.Нечуя-Левицького (1838-1918) - класика нашої літератури, автора понад п'ятдесяти романів, повістей, оповідань.
România Internațional, 16.11.2023, 07:07
У листопаді виповнилося
185 років з дня народження І.С.Нечуя-Левицького (1838-1918) – класика української літератури,
автора понад п’ятдесяти романів, повістей, оповідань, значної кількість
науково-популярних нарисів, літературно-критичних статей, комедій та історичних
драм. Українська громада міста Клуж-Напоки зібралася 28 жовтня відсвяткувати цю
подію, яку організували місцевий осередок Союзу українців Румунії в співпраці з відділом
української мови та літератури при катедрі слов’янських мов філологічного
факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя.
Вступне слово голова
Клузької філії СУР пан І. Гербіл розпочав з ознайомлення присутніх з перебігом ІХ З’їзду Союзу
українців Румунії, який нещодавно відбувся в Бухаресті і на якому було обрано
нове керівництво цієї організації. Після короткого переказу про учасників та
гостей, про новообраних членів проводу він зачитав Резолюцію з’їзду. Її зміст
враховує «інформацію та думки,
висловлені деякими делегатами» та говорить про покращання представництва
та діяльності організації в її роботі серед української громади в цілому, а
також про «покращання співробітництва
між регіонами двох дружніх та сусідніх держав (Румунії та України)», «про розширення сфери своєї діяльності для
інтеграції українських біженців у Румунії» та «про збереження єдності української меншини» тощо.
Повертаючись до теми
заходу «185 років від народження письменника та перекладача Івана
Нечуя-Левицького», доктор філологічних наук І. Гербіл зупинився на головних
моментах в біографії цього видатного письменника. Згадуючи про його досягнення
на творчій ниві, пан доцент перерахував його важливі різножанрові твори серед
яких найвідомішими є «Кайдашева сім’я» (1879) та «Микола Джеря» (1878). Ці повісті було перекладено на багато мов, в тому
числі румунську, а також було не раз стилізовано та екранізовано. Доповідач в
кінці підкреслив: «Я не перебільшу
якщо скажу, що ім’я Нечуя-Левицького стоїть
поряд з такими видатними іменами української літератури як Шевченко, Франко,
Леся Українка тощо.»
Наступну доповідь «Біографічний
нарис Івана Нечуя-Левицького» румунською зачитала студентка першого курсу
Таня Фіріщак, в якій ще на початку зазначила, що цей класик нашої літератури є
«одним із найвидатніших представників
реалістичного напряму в українській літературі.» Після хронологічного
огляду літературних публікацій доповідачка згадала про новизну в тематиці, артистичних
форм, стилістики та стилю цього митця. До того ж твори Нечуя-Левицького
виділяються оригінальністю створених характерів, новизною мотивів та розмаїттям
використаних художніх методів. «…Молодий
письменник зробив вражаючий стрибок від оповідної манери (традиційної для
української прози) до об’єктивно-епічної оповіді, відкривши нові можливості
змалювання персонажів, пейзажної характеристики, прийомів розкриття голосу
автора тощо. Точність і реалістична виваженість характерів у його творах поєднується
з поетизацією національних героїв і використанням виражальних
прийомів, властивих українському фольклору (пісні, приказки, прислів’я, легенди,
анекдоти)», – звернула увагу студентка. В продовжені вона зробила більш детальний аналіз
двох його повістей – «Микола Джеря» та «Кайдашева сім’я». Не дивлячись на
відмінності і особливості, ці твори об’єднує спільна для Нечуя-Левицького проблематика – труднощі українського села другої половини 19
століття. «…Своєю творчістю І.
Нечуй-Левицький вніс українську літературу до найкращих зразків європейської
літератури»,- підсумовуючи свій виступ, сказала студентка.
Перед тим, як перейти до
своєї презентації, пані доктор-лектор М. Гербіл нагадала про зміни в календарі «пов’язані з переходом Православної церкви на
новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13
днів раніше.» Відтак день пам’яті Нестора Літописця, який започаткував
писемну українську мову і в який ми вже традиційно святкуємо «День писемності
та української мови» з цього року випадає на 27 жовтня – переддень нашої
події. Це немаловажливе святкування не можна було обійти увагою. «Зазвичай в цей день ми говоримо про
самобутність і оригінальність української літератури. Видається не випадковим,
що сьогодні будемо говорити про засади, на яких повинна розвиватися українська
література на думку І. Нечуя-Левицького», – зазаначила викладачка
української літератури в місцевому університеті.
Вже
на початку своєї презентації «Публіцистична
діяльність І. Нечуя-Левицького» пані
М. Гербіл виділила: «Іван
Нечуй-Левицький не лише видатний письменник, він писав й публіцистичні
розвідки, де змальовував колоніальну політику Росії щодо України».
Робота доповідачки була зфокусована на історичному фоні створення, видання та
значенні статті «Непотрібність Великоруської літератури для України і для
слов’янщини» (1878). «У першій частині
автор звертається до історії письменства княжої доби… , а далі вдається в
екскурс української літератури, паралельно подаючи відомості з розвитку
російської літератури», – розпочала свій аналіз викладачка. Вона далі
зупинилася на детальному розгляді «трьох
основних принципів, на яких має ґрунтуватися українська література: реальність,
народність та національність» за Нечуєм-Левицьким. На завершення свого виступу пані
М.Гербіл наголосила на цікавому на сьогоднішній день та актуальному висновку,
до якого прийшов цей митець: «автор
доводить, що твори російських письменників абсолютні чужі, далекі і незрозумілі
українцям та іншим слов’янам, що ті твори ні з
морального ні з естетичного погляду не можуть формувати позитивний ідеал в
українській суспільності, не можуть замінити їм рідної літератури і рідної
мови…».
Свій виступ пані доктор-лектор завершила презентацією
перекладу відомої праці Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу від
давнини до сучасності» (1868) на румунську. «В цьому творі автор виклав свої погляди на народну творчість … і вона
вважається вагомим дослідженням в галузі української міфології», -
зауважила доповідачка. «Це дуже
корисна праця, особливо для тих наших студентів, які зовсім не знайомі з
українською культурою або знають недостатньо про неї», – продовжила
вона. Саме для викладацьких потреб пані М. Гербіл та її колега з катедри пані
К. Сілагі взялися перекладати цю книгу, спочатку опрацьовуючи окремі її уривки, частини. Та за
півтори року авторки здійснили переклад твору в повному обсязі й в 2019 році за
фінансової підтримки Союзу українців Румунії ця книга під назвою «Conceptia
despre lume a poporului ucrainean. Schita
de mitologie ucraineana» вийшла в світ. «Уважний читач у цьому творі знайде як
розбіжності так і подібності в міфологіях українців та румунів,» – підкреслила пані М. Гербіл.
Іншим твором Нечуя-Левицького, з яким місцеву публіку вже
було ознайомлено, є його невмируща сатирично-гумористична «Кайдашева сім’я». «При Клузькій філії СУР діє театральний
аматорський гурток «Жар-птиця». До його складу входять студенти-українці із
різних факультетів і завдяки їхній любові до української культури, до наших
заходів нам вдалося поставити театральну сценетку на основі цього відомого
твору Нечуя-Левицького,» – розповіла організатор заходу. Перед
переглядом відео їхнього виступу з уривком «Кайдашевої сім’ї» доктор-лектор М. Гербіл пояснила: «З цією виставою наш гурток подорожував по
різних філіях Союзу українців Румунії. А декілька років тому з нагоди 25-ої річниці від заснування редакції меншин на TVR Cluj відбулися урочистості в Угорському державному
театрі, що в Клужі. Тоді в святкуванні брали учать представники багатьох
меньшостей, а українську меншину представляв наш театральний гурток уривком із
вистави Кайдашева сім’я». Цікавими
в цій оригінальній постановці є «переплетіння
оригінального твору зі звичаями українців Мараморощини» адже костюми та
виконані обрядові пісні притаманні цьому регіону на півночі Румунії, з якого
походять самі актори-студенти. «Ці
наші колишні студенти молодці і ми пишаємося ними так само як ми пишаємося і
нашими теперішніми студентами та співпрацівниками без яких було б важко щось
реалізувати,» – підсумувала пані М. Гербіл.
«На сам перед я
хочу подякувати вам, панове професори, і всім, хто долучився до вашої команди,
за те, що запросили нас сюди і ми відчули оте святе і чисте, що є в нас, в усіх
українців – українську мову,» – звернувся до організаторів наш постійний
гість з Києва. Пан
Володимир звернув увагу на оптимізм в творах Нечуя-Левицького, який всім нам
так потрібен сьогодні, а також на все ще актуальне для українців питання збереження генетичного
коду нашого народу – нашої мови, народних традицій та звичаїв. На його думку з
цим завданням справляються в Клужі, організовуючи подібні культурні заходи,
новаторські театральні вистави та презентації нових видань. Наш гість запевнив:
«Ми, українці за кордоном, продовжуємо
відкривати вас, закордонних українців. … Для нашого маленького осередку, який
є тут у Клужі, ви професійно, наполегливо, послідовно відкриваєте нові грані,
нові світогляди і це, повірте, залишить свій виразний слід в історії
українсько-румунських відносин з підтримки українців під час російсько-української
війни.»
(Авторка: Ольга Сенишин)
