Храмове свято у селі Балківці Сучавського повіту

У селі Балківці Сучавського повіту, в якому українці складають більшість, парафіяни а також запрошені гості 1 жовтня взяли участь у богослужінні з нагоди престольного свята храму «Покрови Пресвятої Богородиці».

Христина Штірбець, 06.10.2022, 16:19

У селі Балківці Сучавського
повіту, в якому етнічні українці складають більшість, парафіяни а також запрошені гості 1 жовтня взяли
участь у богослужінні з нагоди престольного свята храму «Покрови
Пресвятої Богородиці».

Парафіяльний священник Космін
Куку розповідає про українську православну громаду, про престольне свято церкви
«Покрови Пресвятої Богородиці» та її переосвячення: «Боже
поможи вам та вашим слухачам! Перш ніж висловити деякі думки про події, які
відзначили 140-річчя першого освячення Церкви, я хотів би подякувати вам за цю
можливість розповісти про нашу прекрасну українську громаду. Наша українська
православна громада вперше була засвідчена понад 500 років тому, але сліди
життя на цих землях губляться в тумані часу. У 1882 році за участю
достойного священника і протопопа Іоани Гостюка була збудована мурована церква,
а стару дерев’яну церкву передали іншій українській громаді в селі Келінешть.
Згодом проводилися ремонтні роботи, але лише два роки тому нам вдалося
прикрасити церкву фресковим розписом. Ми розпочали цей проєкт завдяки
безпосередній підтримці голови Союзу українців Румунії, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького, який долучився до цієї громади від першого візиту
до нас. Завдяки його зусиллям, ми отримали необхідні кошти від румунської
держави для розпису, встановлення системи опалення в підлозі та мармурове облицювання. 1 жовтня, з благословення архієпископа Сучави та
Радівців владики Калініка та за участю єпископа Дамаскіна і 30 священників зі сусідніх населених пунктів, й не лише, відбулося богослужіння з
нагоди престольного свята храму та переосвячення церкви. З цієї нагоди ми вирішили, щоб наша церква мала ще
одного святого покровителя, а саме Святого Калініка з Черніки, нащадка Святого
Паїсія Величковського від монастиря Н’ямц. Для нас це був унікальний момент, який увінчив
зусилля нашої невеликої громади, але об’єднаної в Божій справі. Водночас з цієї
нагоди були вручені дипломи тим, які допомогли нашій церкві протягом часу, в
тому числі достойному та улюбленому моєму попереднику преподобному отцю пенсіонеру Івану Арделян, який за всю його діяльність був нагороджений орденом святого
Івана Нового із Сучави. Дякуємо доброму Богові та Пресвятій Матері за щедрі їх
благословіння.»

Молодий вчитель православної релігії та церковний дяк, син
села Балківці Серджу Шмігельський поділився своїми думками від участь у престольному святі храму «Покрови Пресвятої
Богородиці»: «У суботу, 1 жовтня, у Сучавському
селі Балківці відбулося велике свято. Православна буковинська церква «Покрови Пресвятої
Богородиці» було переосвячена владикою
Дамаскіном. Вона прийняла новий святочий одяг завдяки труду і піклування
завдяки отця пароха Косімна Куку та парафіян. На це наше українське свято
взяли участь українців з майже всіх сел Сучавського повіту, в яких українці складають більшість. Зі собору священників хочу з повагою згадати отця Івана Арделяна, який приїхав у
гості з далекої Мараморощини. Також ми хочемо подякувати за підтримку Союзу
українців Румунії та панові депутату Миколі-Мирославу Петрецькому. Всі присутні
мали можливість поклонитися і помолитися перед святим престолом і послухати Святу службу українською та румунською
мовами. Ми дуже раді і просимо Пресвяту Богородицю, щоб покрила нас Своїм Святим Омофором!»

Під час богослужіння співав
церковний хор, а наприкінці літургії група дітей під керівництвом учительок
Анки Штюбіану та Нарциси Кирстян виконали для присутніх дві релігійні пісні: «Підніму
я очі свої до небес», румунською мовою та «Як гарно у храмі Твоїм Богородице», українською мовою. Вчителька української мови Анка
Штюбіану стверджує, що школа і церква відігравають важливу роль у виховуванні дітей та в житті
людини загалом: «Як гарно у храмі Твоїм, Богородице, Як легко
душі і тепло. Спокійно і вільно тут кожному молиться, На радість, на щастя й добро.
Такими словами пісні щирі та честі серця дітей звернулися до Матері Божої, яка
уважно спостерігає з Божого дому, даруючи теплу усмішку тим, яким вкладають
віру надію на її охорону. 1 жовтня християни за новим стилем святкують
свято «Покрови Пресвятої Богородиці». На цей день церква села Балківці ще більше сяє, тому
що відзначає престольне свято церкви. Цього року відбулася надзвичайна духовно
історична подія, що відгукнеться в майбутньому, церква була цілковито
обновлена, прикрашена новим живописом, образами і освячена. Із великим зусиллям
і твердою любов’ю до храму Божого, отець парох Космін Куку за підтримкою
односельчан залишиться в історії. На цей Божий день, завітав єпископ Дамаскін,
який своєю подобою ступає кроками Сина Божого, даруючи присутнім на
богослужіння любов, душевний спокій та неначи батько повчає дітей бути
добрими, справедливими, вірними, щоб здобути вічне життя. Господь Бог створив
людину не тільки для того щоб наповнити і прикрасити цей земний світ, але надав
людині змогу подолати всі земні перепони для здобуття вічності, Небесного
царства, дотримуючись Божими порадами Святого письма. Ісус Христос повчає:
Залишіть дітей до мене! Так твориться правильне виховання дітей під Божою
ласкою та охороною у святій церкві. Якщо діти з глибокою любов’ю будуть
виховуватися у дусі віри і правди, вони забезпечують собі моральні солідні
принципи, такі необхідні для справжнього майбутнього дорослого. З такими
намірами я та моя колега, Нарциса Кирстян заснували учнівський гурток,
який виконує релігійні пісні рідною українською мовою, щоб усвідомити дітей про
те, що рідна мова є Божий дар та що за її допомогою ми звертаємося до
Бога. Церква і школа це дві важливі інституції, які вважаються просвітителями
людини. Церкву Ісуса Христа ніхто і ніколи не завоює. Якщо школа веде свою
місію під охоронною та благословінням святої церкви, то Господь Бог поповне там
де буде потрібно і благолове і спасе свій народ, нащадки якого розвиватимуться у
дусі віри і любові на славу Божу.»