Українці в місті Клуж-Напока відзначили «Свято Колодія»
У Клубі української малечі при Клузькій філії СУР відзначили свято Колодія, що символізує прощання з зимою та зустріч весни.
Христина Штірбець, 13.02.2025, 10:39
У суботу, 8 лютого 2025 року, Клузька філія Союзу українців Румунії провела для членів «Клубу української малечі» дуже цікавий захід під назвою «Свято Колодія», приурочений до початку Великоднього посту. Здавна з цим святом було пов’язано безліч традицій та обрядів. Основною метою заходу було oзнайомлення дітей та дорослих з українськими традиціями, а також із українською кухнею та культурою.
З цієї нагоди був організований майстер-клас з ліплення вареників. Діти та дорослі мали нагоду навчитися робити вареники, спілкуватися між собою та гарно провести час разом. Чимало письменників присвячували вареникам вірші та гуморески і навіть описували їх у своїх творах. Пані Наталія Грищенко прочитала дітям гумореску Степана Руданського «Сидить москаль на прилавку», яка викликала багато усмішок та сміху.
Ведуча заходу Людмила Дорош, головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», який видається СУРом, а також організаторка зустрічей членів «Клубу української малечі», який діє при Клузькій філії СУРу, розповіла присутнім про значення й традиції, пов’язані зі Святом Колодія: «Ми зустрілися з дітками і розповіли їм, що це за свято. Багато хто з них не знав про існування цього свята і на заході вони дізналися, що це дуже і дуже давнє язичницьке свято, яке з приходом християнства було приурочене до початку Великоднього посту, тому це свято не має точної дати, воно святкується до 56 днів до початку Великодня і святкується якраз за тиждень до початку Великого Посту. Ми сконцентрували свою увагу саме на описі цього свята. Багато хто з присутніх, я маю на увазі саме батьків, знали це свято як Масляниця, але насправді це все вплив Радянського союзу та Росії. І готуючись до цього свята я прочитала багато статей і для мене теж було цікавинкою дізнатися, що насправді Масниця не походить від Масляниці, яка немає ніякого відношення до нашого свята, Свята Колодія. Колодій – це ще одна назва цього свята, воно ще носить назву таку як Сирний тиждень, Бабський тиждень, Сиропуст, Колодки. Це свято наші пращури святкували на протязі тижня. Кожен день цього тижня мав свою назву та свої певні дії. Ми все це розповіли дітям, а найхарактернішою ознакою свята Колодія є саме вареники з сиром. Взагалі вживалося дуже багато різних кисломолочних страв, але вареники з сиром були завжди у дуже великій кількості. Чому вареники з сиром? Тому що на Колодія треба було вживати страви масні, тобто жирні, з молока, зі сметаною, з сиром, і вареники були дуже шановані серед українців. Вареники, взагалі з будь-якою начинкою, виготовляли на різні свята, як на обрядові, так і на будень, тому вареники звичайно мусили бути і на цьому святі. І тому ми запропонували дітям приготувати саме ось традиційні вареники, які готували на Колодія. А через те, що, можливо, дехто з дітей не полюбляють вареники з сиром, ми запропонували їм ще начинку з картоплею. Тож на нашому майстер-класу ми робили два види вареників. І для того, щоб майстер-клас пройшов більш цікавим, щоб діти дізнатися різні секретики і тонкощі приготування вареників, я запросила на наш захід пані Надію Романенко, маму трьох хлопців, які постійно відвідують зустрічі, які ми організовуємо для дітей. Тож діти змогли побачити процес приготування тіста, начинки, сам процес розкачування. Пані Надія поділилася секретами, як можна зліплювати вареники різними стилями, так, що це було не тільки добре, але й гарно.»
Хоча в Румунії «Свята Колодія» не існує, Людмила Дорош вважає що такого роду свята треба знати як дорослим, так і дітям, які, у свою чергу, продовжуватимуть українські традиції: «Я думаю, що дуже важливо нам всім українцям, як з України, так і з Румунії, знати про традиції, які панували колись в Україні, тому що у зв’язку з Радянським союзом багато таких традицій були призабуті. І щоб вони не зникли, їх треба повертати, їх треба відроджувати, треба доносити нашим дітям ту красу і те багатство нашої культури, тому що наша культура дуже давня, дуже гарна і дуже багата. І якщо ми не будемо знати своє минуле, то як ми можемо будувати своє майбутнє? Тільки так. Ми завжди стараємося це зробити на зустрічах членів « Клубу української малечі» – розказати дітям про наші традиції, для того щоб прищепити їм любов до свого, до українського, щоб і надалі, коли вони підростуть, вони передали всі свої знання, всю свою любов, всю впитану ними з дитинства українську культуру потім далі своїм дітям, а отже – нашим наступним поколінням».
Пані Надія Романенко переїхала жити в місто Клуж-Напока у зв’язку з війною. У неї троє дітей, тому її чоловік зміг виїхати з ними. Вони планували виїхати до Швеції, бо там перебував родич її чоловіка. В Румунії вони познайомилися з волонтерами, які дуже гарно зустріли їх і вони вирішили залишитися певний час в Румунії в надії, що закінчиться війна й вони повернуться додому. Але справи склалися по-іншому. Вони відкрили в Клуж-Напоці бізнес і знайшли Клузьку філію СУРу: «Нам допомагало багато людей: волонтерів, навіть перехожі люди, влада Румунії, за що ми їм дуже вдячні. Зараз ми розвиваємо бізнес з напівфабрикатів, ми готуємо на замовлення вареники, млинці, голубці, багато інших страв української національної кухні. Спочатку це було хобі для заспокоєння тривожності за майбутнє, але людям так сподобалася наша продукція, що ми вирішили заснувати бізнес. Так як ми у Клужі перебуваємо довгий час, ми через знайомих дізналися про організацію Союзу українців Румунії. Ми багато разів брали участь у різних заходах, присвячених українським традиціям. Наші діти дуже люблять ці заходи. Пані Людмила придумує різні цікаві майстер-класи і пізнавальні матеріали про різні свята і традиції українців. Так як у кожному регіоні України по різному святкують свята, то кожного разу дуже цікаво. Цього разу пані Людмила запросила нас на захід, присвячений святу Колодія. Я з дітьми не тільки приймала участь, а й проводила майстер-клас по ліпленню вареників. Так як на це свято готують не тільки вареники з сиром та млинці, ми дітьми та з батьками зробили вареники з сиром та з картоплею в різних техніках. Дітям дуже сподобалось готувати. Вони приймали участь у всіх процесах: замішували тісто, розкачували, ліпили, деякі діти змішували начинки, а деякі зробили великі вареники, а потім ми благополучно зварили їх і з’їли. Моїм дітям було дуже цікаво ліпити в компанії дітей, вдома не було бажання ліпити, а в компаній друзів їм вдалося наліпити вареники. Ми дуже вдячні пані Людмилі та Клузькій організації СУРу за допомогу та можливість спілкуватися з українською спільнотою та підтримувати традиції».
«Доброго дня. Мене звати Міша і я брав участь у заході з ліплення вареників. Мені дуже сподобалося, бо я сам дуже люблю вареники. Там було багато моїх друзів. Захід був дуже класний!»
Анна Зміївська з Харкова разом зі своїм шестирічним сином Мирославом також стали активними членами Клубу української малечі: «Доброго дня! Ми є активними учасниками заходів, які влаштовує Клузька філії Союзу українців Румунії. Для нас дуже важливо підтримувати зв’язок з українськими традиціями, передавати їх нашим діткам, брати участь у таких чудових ініціативах. Як на мене, майстер-клас із ліплення вареників пройшов у дуже теплій, я б сказала, сімейній атмосфері, було дуже багато діточок та батьків, які з задоволенням брали участь у всьому процесі. Я дуже вдячна організаторам за те, що все це ми могли відтворити, як вдома. Спочатку організатори розповіли нам саме про свято Колодія, яке в українській традиції пов’язане з проводами зими і зустрічею весни. Я дізналася багато нового, мені було дуже цікаво, особливо про ці традиції, коли хлопцям вішали колодки. Було дуже цікаво дізнатися про традиції молоді. Дуже шкода, що до наших часів це не збереглося, на жаль. Дякую за цікаву інформацію. Потім діти та дорослі навчилися готувати традиційні вареники. Наші діти і ми розкачували тісто, робили начинку із сиром або з картоплею та ліпили. Дітям особливо сподобалося працювати з тістом, творити свої маленькі кулінарні шедеври, може, не такі красиві, як у дорослих, проте дуже смачні, тому що на завершення всі смакували тими варениками та спілкувалися, насолоджуючись святковим настроєм. Як на мене, основною метою заходу було знайомство дітей та дорослих з деякими українськими традиціями, кухнею та культурою. Я вважаю, що майстер-клас не тільки дозволив навчитись готувати вареники, а й допоміг усвідомити важливість збереження народних звичаїв. Також для нас це велика можливість спілкуватися з українською родиною, обмінюватися досвідом, приємно провести разом час. Такі зустрічі зміцнюють наші культурні зв’язки. Діти були просто молодці, як на мене, вони дуже старанно підходили до ліплення вареників, в когось виходило краще, в когось не дуже класно виходило, проте хтось навіть зліпив дуже великий вареник. Було видно, що їм було дуже цікаво, що їм дуже подобається. Найприємніше було вже спостерігати, як вони коштували власноруч приготовлені вареники. Деякі з них навіть сказали, що приготують вареники вдома обов’язково разом із батьками, ми з цих пар були. І загалом захід вийшов дуже чудовим, веселим, пізнавальним та дуже смачним. Ми дуже вдячні організаторам за таку ініціативу і з нетерпінням чекаємо наступних подій».
«Привіт! Мене звати Мирослав. Мені сподобалось їсти вареники з сиром. Я навчився ліпити вареники і розкачувати тісто.»
