Українська громада відсвяткувала 300 років з дня народження Григорія Сковороди

В 2022 році виповнилося 300 років від дня народження відомого українського мислителя 18 століття, засновника філософії та просвітителя, поета та першого байкаря, вправного музиканта і співака Григорія Савича Сковороди.

România Internațional, 22.12.2022, 08:24

В 2022 році виповнилося 300 років від дня народження відомого українського мислителя 18 століття, засновника філософії та просвітителя, поета та першого байкаря, вправного музиканта і співака Григорія Савича Сковороди (1722-1794). У зв’язку з цим по всій Україні планувалася ціла низка гучних святкувань. Це мав бути рік Сковороди – видатної постаті, якій не зважаючи на зміну декількох епох, вдається залишатися близьким і сучасним для нових поколінь. Злочинний напад росії та її військові дії не дали змоги втілитися цим планам, але й не перешкодили українцям відсвяткувати круглу річницю. Українська громада міста Клуж-Напока, Румунія, 10 грудня приєдналася до цієї хвилі святкувань, провівши подію присвячену Г.С.Сковороді. Вона відбулася в приміщенні місцевого осередку Союзу українців Румунії, який організував її у співпраці з відділом української мови та літератури при Філологічному факультеті Клузького університету імені Бабеша-Бойоя.

Пісня гурту Океан Ельзи «Не твоя війна» у виконанні Кароліни Астафьєвої під супровід електрогітари стала оригінальним відкриттям заходу. В цій пісні йдеться про внутрішню боротьбу кожного з нас та про боротьбу в суспільстві, вона вважається відгуком на події, котрі відбуваються у країні останнім часом. Але для нас вона стала ще й своєрідним містком між проблемами сьогодення та Сковородою, який навчав про життя і про те, як стати щасливим. У продовженні головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», а також організатор «Клубу української малечі», Людмила Дорош зачитала роботу «Життя і творчість Григорія Сковороди». В ній було згадано головні відомі етапи навчання Григорія Савовича, його подорожі та викладацька діяльність. Перші письмові роботи Сковороди є поезіями, а далі з’явилися філософські трактати і твори, прозовані байки та інше. «Особливість творів Сковороди полягає в тому, що в ліричних поезіях він філософ, а у філософських працях – лірик», – виділила доповідачка. Вона також більш детально розповіла про особливості його байкових творів, про найкращі ліричні твори та про його філософські переконання. Одним з таких простих, але все ще актуальних поглядів є «… що в природі – краса, гармонія, а в суспільстві – несправедливість, і щоб змінити макросвіт (навколишнє), треба кожному змінити мікросвіт (тобто себе самого). З цією думкою тісно пов’язана його ідея сродної праці: пізнавай себе, а пізнавши – удосконалюй.» На завершення пані Дорош підкреслила: «Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури. Тому широко відзначаються ювілеї мандрівного філософа, його іменем названо вулиці, школи, заклади освіти та культури,…про нього написано чимало книжок і статей.»

Документальні стрічки про життя Сковороди та його афоризми стали доповненням до базової інформації, наданої в першій доповіді. Ілюстрацією його поетичної майстерності стало декламування двох віршів зі збірки «Сад божественних пісень». Вчителька англійської мови з міста Черкаси пані Тетяна Водолєєва зазначила, що більшість творів цієї збірки були написані в той час, коли Сковорода перебував в селі Коврай, що на Черкащині. Вона художньо зачитала вірші «О спокою наш коханий! де тебе знайти в наш час?…» та найбільш відомий поетичний твір мислителя «Всякому місту звичай і права». Не обійшлося і без байок, які зачитали члени клузького осередку СУР та гості заходу.

«Людина у філософії Г. С. Сковороди» є темою другої доповіді, яку зачитав доцент І.Гербіл. Перед тим, як ознайомити нас з загальними рисами філософії Сковороди та її головними постулатами, викладач підкреслив: «Основне спрямування його праці зводиться до дослідження людини, її існування. Науку про людину та її щастя Сковорода вважав найважливішою з усіх наук.» Цікавими і для нас сьогоднішніх є такі поняття цього мислителя, як насичення світу протилежностями тобто його двонатурність, про єдності протилежностей і їхню невід’ємність та взаємопов’язаність, а також поділ усього сущого на три специфічні види буття – «світи». На його погляд «усі люди рівні перед Богом, але разом з тим вони є нерівними, тому що мають різну натуру.» Сковорода також бачив щастя, як мир душевний, як «вміння жити у Богові, у гармонії з природою, у мирі з людьми і власною совістю». Розкриваючи значення вчення українського мислителя, доповідач виділив: «Філософія Г.С.Сковороди є прекрасним прикладом існування філософії українського духу як динамічної, здатної до розвитку і постійного вдосконалення оригінальної системи поглядів, ідеалів, вірувань, надій, любові, честі, совісті, гідності і порядності; вона є своєрідним пошуком і визначенням українським народом свого місця в суспільно-історичному процесі, закликом до гуманізму і сродної людській природі дії.»

У продовженні сім’я Астафьєвих запропонувала переглянути відео стрічку, яку вони створили для національного конкурсу про Г.С.Сковороду і в якій використали спеціально написаний для цього вірш. Стрічка зайняла перше місце у Харківській області, де сім’я з трьома неповнолітніми проживала до війни. У ній старша дочка подружжя – Кароліна – подорожує по місцях, пов’язаних зі Сковородою, та розповідає про важливі, цікаві факти з його творчої та наукової спадщини. Вона також використовує його афоризми та робить висновки про значення цієї історичної постатті для українців. А на завершення пан Артем Астафьєв показав як виглядають сьогодні місця, де вони ще недавно робили відео. В гімназію Кароліни влучила ракета і будівля зараз в аварійному становищі. Також зазнали пошкоджень Харківський педагогічний університет ім. Сковороди і памятник біля нього. А музей-садиба Сковороди в селі Сковородинівці було цілеспрямовано знищено росіянами ще на початку їхнього вторгнення. На щастя, цю садибу можна відвідати віртуально і хоча б так побачити вже не існуючі експонати.

Завершував передсвяткову подію виступ хору Клузької філії СУР з відомими колядками, які підхопили практично всі учасники. «У нас після того, як колядники гарно заколядують на Різдво, завжди промовляють такі побажання: «А за цим словом бувайте здорові, щоб ці свята пережили і за Рік діждали», – нагадав пан Володимир з України. Він додав, що «зустрічаючи прийдешнє Різдво та Новий Рік за кордоном, хотілося б повернутися до рідних домівок після перемоги над ворогом. Я вірю, що ми зможемо вже в мирному 2023 році приїхати до Румунії, зібратися знову в Союзі українців у Клужі, і в надзвичайно відкритій, доброзичливій атмосфері щоразу й по-новому відкривати для себе Григорія Сковороду, та пам’ятати його заповіді про людські цінності у ставленні кожного до життя, природи, людини, держави, влади, а особливо до України й про те, що ми переможемо лише тоді, коли усвідомимо, що за Україну треба не вмирати, а вбивати ворогів, які зазіхають на нашу рідну землю. Сковорода ще тоді заохочував мислити, пізнавати самого себе, міняти самого себе, бо це було і залишається правдивим шляхом до змін вагомих в нас та довкола нас», – звернувся наш гість з України до присутніх, спонукаючи до проактивної життєвої позиції і відповідального способу життя за геніальним й пророчим вченням Григорія Савича Сковороди.

(авторка: Ольга Сенишин)