СУР організував у Бухаресті захід до Національного дня Румунії

У середу, 29 листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії був організований захід до Національного дня Румунії.

Христина Штірбець, 30.11.2023, 12:23

У середу, 29
листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії
був організований захід до Національного дня Румунії. Щорічно 1 Грудня
громадяни Румунії, незалежно від національності, святкують об’єднання усіх
історичних румунських територій, що відбулося 1918 році в місті Алба Юлія, та
утворення єдиної румунської держави в теперішніх її кордонах. Це свято відзначається з
1990 року після падіння комуністичного режиму в Румунії. До речі, всі філії
СУРу організовували цими днями заходи з нагоди Національного дня Румунії.

На заході у
Бухаресті, присвяченому Національному дню Румунії, відбулися дискусії на теми
«Велике Об’єднання – від історичного моменту до сьогодення; Місце і роль
національних меншин до і після 1 грудня 1918 року» та «Постійна підтримка та
заходи щодо інтеграції українських переселенців у румунське суспільство», за участі
членів СУРу, Посольства України в Румунії, науковців, професорів, державних
посадовців з України та Румунії, представників різних неурядових організацій,
письменників, журналістів та українських переселенців. Захід завершився декламуванням віршів та концертом, у виконанні гурту «Вікторія/Перемога», що складається з переселенців з України, які знайшли
притулок в Бухаресті, гурт який діє при Бухарестській філії СУРу.

Голова Бухарестської філії СУРу, письменник Михайло Трайста привітав всіх присутніх та говорив про Національний день Румунії, відмітивши той факт, що в Румунії національні меншини користуються всіма правами, якими може не користуються нацменшини в інших країнах світу. Він також говорив про українську громаду Румунії та про діяльність СУРу, який має зараз 13 філій, про культурні заходи, проведені СУРом, про семи газет та журналів, яких видає СУР, про міжнародні конференції, олімпіади з української мови та різні конкурси для учнів та молоді, яких організовує СУР. Михайло Трайста додав, що СУР та українці Румунії завжди є на підтриці України, а також підтримують рідну країну – Румунію. Він подякував Румунії та румунам за надану допомогу українським переселенцям та запевнив, що СУР далі підтримуватиме українських біженців та український народ.

Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей передав присутнім вітання проводу СУРу та голови СУРу, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького. «Ми повинні сказати, що ми всі сини країни,
в якій ми народилися, і незалежно від того, чи ми українці або належемо до іншої
національності, ми народилися в Румунії, і нас об’єднує любов до нашої країни – Румунії. СУР вітає політику румунської держави, яка дозволяє всім національним
меншинам зберігати основні елементи етнічної ідентичності, а саме релігію,
мову, традиції та культурну спадщину. Хочу підкреслити той факт, що Румунія та
румунський уряд є прикладом, якого мають наслідувати інші країни Європейського
Союзу що стоcується
політики по відношенню до національних меншин. Лише суспільство, яке
характеризується різноманітністю, плюралізмом, недискримінацією, толерантністю,
міжкультурним діалогом, є справді демократичним і може розвиватися в здоровому
кліматі для доброго співіснування та співіснування усіх громадян, незалежно від
їхньої меншості. Українська громада, яка за чисельністю є третьою етнічною
меншиною Румунії, після угорців і рромів, була і залишається важливою
складовою румунського суспільства, сприяючи збагаченню культури та культурній
диверсифікації Румунії. Дякуємо за всі ці аспекти Румунії. З Національним
святом, Румуніє! З Національним днем, румуни!», – сказав Богдан Мойсей.

Перший секретар
Посольства України в Румунії Володимир Лукович у своєму зверненні відмітив той
факт, що саме з перших днів широкомасштабної російської війни проти України,
СУР та українці Румунії включилися в надання допомоги українським біженцям і
далі їм допомагають, а також українцям з України, за що всі вдячні. Завдяки
Румунії тут розквітають й українці, які можуть допомогти, тому я тішуся, що ви
святкуєте разом з румунами свято Румунії. Вітаю вас з Національним днем
Румунії!, – додав пан Володимир Лукович.

Іон Дубовіч,
завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу, кандидат географічних
наук, професор університету, спеціаліст з міжнародного права
(юрист-міжнародник), член-кореспондент Лісівничої академії наук України
виступив з дуже цікавою доповіддю на тему «Румунія-Україна: міжнародно-правове
співробітництво у сфері захисту прав національних меншин»: «З нагоди
Національного дня Румунії, хочу привітати і побажати всім громадянам Румунії
здоров’я, процвітання та успіхів. З днем ​​народження, Румуніє!Насамперед,
хотів би подякувати уряду, керівництву Румунії та всім румунам, які підтримують
Україну дипломатичним шляхом та надають гуманітарну допомогу українцям в цей
кризовий період, спричинений війною Росії проти України. За останні 5-10
років Румунія досягла значного прогресу в сфері дотримання прав людини та прав
національних меншин. Було докладено значних зусиль для покращення та зміцнення
захисту цих прав, що відображає посилення прихильності демократичним цінностям
і повазі до культурного різноманіття. Румунія
прийняла та запровадила закони, які гарантують захист та розвиток етнічної,
мовної та культурної різноманітності національних меншин. Існує постійна
турбота про підтримку та просування культурної ідентичності етнічних громад
Румунії. Також були вжиті заходи щодо забезпечення активної участі національних
меншин у політичному, законодавчому, соціальному і культурному житті. Ці
зусилля включають також підтримку щодо навчання рідною мовою, доступу меншин до
інформації рідною мовою та сприяння для залучення їх представників в різні
сфери людської діяльності. Проте завжди є
можливості для вдосконалення щодо забезпечення прав людини та прав національних
меншин. Слід зазначити, що влада румунської держави продовжує працювати над
забезпеченням прав людини та рівності для всіх громадян, незалежно від їх
етнічної чи культурної приналежності. Постійний діалог та співпраця між владою,
громадянським суспільством і громадами національних меншин мають важливе
значення для консолідації прогресу та гарантування прав національних меншин і
сприяння більш толерантному середовищу в Румунії. Захист прав
національних меншин в Румунії в основному регулюється Конституцією та іншими
спеціальними законами. Румунія визнає та захищає права національних меншин
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів Європейського Союзу. У Румунії існує
ряд можливостей для національних меншин, таких як право на навчання рідною
мовою, доступ до культурних і освітніх програм, які сприяють різноманіттю та
культурним цінностям різних національних меншин, а також представництво в
державних установах відповідно до пропорції цього населення. Загалом Румунія
має належну правову та інституційну основу для захисту та сприяння прав
національних меншин.

Враховуючи
вищесказане, вважаю, що співпраця в юридичній сфері між Румунією та Україною
щодо прав національних меншин є ключовим та важливим чинником для обох держав. Оскільки в
Румунії та Україні проживають численні національні меншини, то їх захист є
важливим як з точки зору дотримання прав людини, так і добросусідських та
міждержавних відносин в усіх сферах людської діяльності. Важливо, щоб Румунія
та Україна співпрацювали та взяли на себе відповідальність за дотримання прав
національних меншин, щоб створили середовище, у якому цінується та захищається
культура, традиції і мова цих меншин. Обмін передовим
досвідом між Румунією та Україною щодо законодавства про захист національних
меншин може покращити не лише законодавчу, а й інституційну базу. Досвід та
ефективні рішення, застосовані в одній країні, можуть бути адаптовані та
впроваджені в інших державах для покращення правової ситуації національних
меншин, відповідно сприяти фундаментальним цінностям прав людини та культурного
різноманіття. Однак ми
повинні розуміти, що кожна держава має свій історичний, соціальний та
політичний контекст. Таким чином, румунська модель не може бути повністю
застосована в Україні, але певні елементи або фундаментальні принципи можуть
бути адаптовані та впроваджені для посилення захисту прав національних меншин в
Україні. Співпраця між сусідніми країнами та обмін передовим досвідом у цьому
плані може бути корисним для обох держав. На завершення,
хотів би зазначити, що дуже важливо, щоб Румунія та Україна активно
співпрацювали шляхом обміну інформацією та двосторонніх консультацій щодо
правильного застосування національного та міжнародного законодавства для
забезпечення захисту прав національних меншин в обох державах.

Слід
підкреслити, що організації громадян, які належать до національних меншин,
функціонують ефективно лише тоді, коли лідери та члени цієї організації
компетентно застосовуюють та поважають національне законодавство. У цьому
напрямі прикладом діяльності, відповідно до румунського законодавства щодо
організації етнічних меншин, є Союз українців Румунії (СУР). СУР – це
організація, яка представляє інтереси української меншини в Румунії, пропонує
та пропагує культуру, традиції та цінності цієї меншини. Хоча кожна організація
унікальна, існують певні аспекти роботи СУР, які можуть бути прикладом для
інших організацій. СУР організовує
різноманітні заходи, освітні та культурні програми для підтримки членів громади
у збереженні та розумінні своїх традицій. Різні організації можуть навчитися в
СУР, як розробляти та впроваджувати подібні програми. СУР зі своєю
роллю у просуванні та захисті прав меншин у Румунії може слугувати моделлю для
інших організацій, які бажають брати участь у політичній, законодавчій,
соціальній, економічній та екологічній діяльності. СУР співпрацює
з місцевою та національною владою для просування інтересів української громади
в Румунії. Ця діяльність може стати прикладом для інших організацій у
налагодженні партнерства та ефективної співпраці для досягнення своїх цілей. Прозорість та
залученість членів СУР, особливо пана Миколи Мирослава Петрецького, голови СУРу,
депутата Парламенту Румунії, до різних сфер людської діяльності, створює
можливість для інших організацій для відкритої комунікації та активної участі
членів своєї організації до прийняття важливих рішень. Зазначу, що
авторитет, компетентність і повага до голови СУР, депутата Миколи Мирослава
Петрецького підкреслює також його обрання на посаду віце-президента Східної
Європи Світового Конґресу Українців. Він відповідає за відносини з українськими
громадами Білорусі, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Республіки
Молдова, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак слід
врахувати, що кожна громада та організація має свої унікальні, специфічні
особливості. Наприклад, діяльність, яка успішно працює в СУР, може не мати
відповідних результатів в інших організаціях. Але основні принципи просування
культури, залучення громади та конструктивної співпраці можуть бути прийняті та
адаптовані в залежності до потреб та особливостей кожної організації чи
громади.»

У своєму
виступі керуюча справами і депутатка Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч
зазначила: «Доброго дня шановні наші румунські друзі та стратегічні партнери!
Дозвольте привітати вас з Національним Днем, День об’єднання Румунії, яке
вшановує об’єднання країни і формування румунської держави у теперішніх її
кордонах. Це свято демонструє високий дух патріотизму і гідності вашого народу,
який подолавши труднощі створив незалежну державу. Демократичні європейські
цінності, які ви зараз підтримуєте вже багато років є фундаментом для нашої
української демократії. Висловлюємо вам щиру подяку румунській владі та
румунському народу за ту підтримку, яку ви нам надаєте у боротьбі за
суверенітет та цілісність нашої держави, у боротьбі з російським агресором.
Особлива подяка Союзу українців Румунії, на чолі з головою Миколою-Мирославом
Петрецьким, який зі вами всіма, своєю командою з перших днів повномасштабного
вторгнення разом з нами українцями, ви надавали та надаєте постійну підтримку
нам в Україні й нашим українцям тут у вас в Румунії. Бажаємо румунському
народові сил та наснаги, миру та добра, високих злетів у ім’я процвітання вашої
незалежної країни. Многії літа Румунії! Слава Україні!»

Пані Мирослава
Ливч також зачитала вітання від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая
та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради голові СУРу
депутату в Парламенті Румунії Миколі Мирославу-Петрецькому з нагоди
Національного дня Румунії, а також Інформацію щодо стану та забезпечення прав
румунської національної меншини у Закарпатській області.

Наталія
Шетеля, ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія
культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури
України, доктор педагогічних
наук, доцент, членкиня Української психологічної асоціації, членкиня
Національної Спілки театральних діячів виступила з наступною доповіддю: «Шановні пане та панове! Дорогі
друзі! Дозвольте висловити подяку за люб’язне запрошення на святкування Національного
свята Румунії з нагоди об’єднання румунських князівств. Від усього серця бажаю
вашій країні – миру і процвітання, а народу – добра і щастя! Нехай над вами
завжди панують чисте небом, дзвінке сонце і барвиста веселка. Як довело життя,
це ті важливі цінності, які так потрібні людині для щастя. Користуючись
нагодою, хочу з цієї високої трибуни висловити велику подяку народу Румунії,
який багатосторонньо підтримав Україну з перших днів повномасштабного
вторгнення росії, що триває 644 дні. Одна з найжорстокіших, найабсурдніших
воєн за останні десятиліття у Європі, котра принесла нам багато горя, сліз й
втрат. Гинуть хоробрі Воїни ЗСУ, мирне населення, літні люди, маленькі
дітки. Окремі міста і села України зрівняні із землею… Нестерпно боляче! Мільйони
людей, які мали бізнес, роботу, творчість, стабільне життя, покинули все і
подалися в чужі світи, тікаючи від смерті, насильства та страху. Велику
кількість українців прийняла і зігріла своїм теплом і шаною саме Румунія. Румунія,
яка виносить разом із нами всі тяготи клятої війни, щиро підтримуючи ініціативи
та прагнення українського народу щодо вступу до Євросоюзу та НАТО,
підносячи відносини між двома сусідніми країнами до стратегічного партнерства
на довгострокову перспективу, включаючи експорт українських зернових, відбудову
інфраструктури та життя після війни, зміцнення безпеки у світі! І
ми будемо це пам´ятати завжди! Бо ви демонструєте приклад правильного
політичного вибору в цьому часі для інших країн, що межують з Україною.Дякую вам за це, дорогі сусіди. Румунія
будує базові європейські цінності – верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову
економіку, права людини. Тому скажу так: ви змогли подолати труднощі та
створити власну незалежну державу, зможемо і ми! Тож дай нам, Боже, хай ЗСУ
переможе! Хай у мирі і злагоді живуть румуни та всі цивілізовані вільні
народи. Будьте здорові, щасливі та вільні! Хай ваші дітки завжди мають тихі
світанки, спокійні ночі та радісні, безтурботні дні в країні солодкого, мирного
дитинства – нині й завжди!»

З доподіями про Національний День Румунії, про
румунсько-українську сіпвпрацю, про роль національних меншин, підтримку надану
українським переселенцям та про великі румунські письменники, які сприяли протягом
часу об’єднанню країни також виступили перший проректор, кандидат педагогічних
наук Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв»
Закарпатської обласної ради Федір Апшай, керівниця програми World Vision Румунія Маріана Арнеуцу, засновник Медичного центру Wellbeing
Medical Center Ніколета Леордян, лікар Венерус Попа та поет Траян Кірікуце.

Румунія з перших днів широкомасштабного
російського вторгнення надала притулок мільйонам біженців з України та швидко
організувала гуманітарну допомогу. Ця допомога триває й досі. Румунський народ
також виявив велику солідарність з українським народом. Акторка Христина
Назарівна з Одеси знайшла притулок зі своїми дітьми в Бухаресті. Вона тепер
очолює театральну студію «Фаворіт» та гурт українських переселенок
«Вікторія/Перемога», що діють при Бухарестській філії СУРу. Пані Христина висловила
свої думки з нагоди Національного Дня Румунії: «Я хочу подякувати за те, що в
Румунії діє Союз українців Румунії, де ми можемо почувати себе як вдома,
можемо співати, можемо творити, можемо спілкуватися. Жінки тут не втрачають ні
надії, ні сили, а навпаки. І це дуже добре для нас, тому що ми живемо, ми
продовжуємо жити. Війна триває але і життя триває. Я бажаю Румунії, щоб Господь
благословив, щоб румуни ніколи не знали що це таке коли приходить ворог на їхню
територію, щоб вони завжди були вільні. І ми вдячні за те, що наші жінки, наші
діти мають цей захист і можливість тут не просто бути як біженці,
прочекати, а жити. Вони дають нам можливість жити, творити разом поєднуватися
в праці та в усьому. Тільки залишилось нам всім вивчити румунську мову. Хай буде мир,
Хай буде та любов, те світло, яке вони нам дають, щоб і ми вертали його, щоб
воно було у кожнім серцем, у кожній хаті!»