Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»

У Сату-Марському повітому музеї 10-11 вересня 2021 року пройшов X-й Міжнародний симпозіум Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність, організований Сату-Марською філією Союзу українців Румунії.

Христина Штірбець, 23.09.2021, 08:18

У Сату-Марському повітому
музеї 10-11 вересня 2021 року пройшов X-й Міжнародний симпозіум
Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність,
організований Сату-Марською філією Союзу українців Румунії. Були обговорені
історичні питання, сучасний стан українсько-румунських відносин та їх подальший
розвиток.

Голова Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват розповідає як пройшов Міжнародний
симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»: «У симпозіумі взяли участь понад 65 науковців з Румунії та
України, а також представники Союзу Українців Румунії, місцевої влади Сату Маре
та органів влади Закарпатської області України, вищих навчальних закладів,
музейних закладів, громадських організацій, загальноосвітніх шкіл Румунії та
України, журналісти. Нашими партнерами були Повітова рада Сату Маре,
Сату-Марський повітовий музей, Ужгородський національний університет,
Філологічний факультет Клузького університету ім. Бабеша Бояя», Чернівецький
національний університет імені Юрія Федьковича, Бібліотека ім. Петра Дулфу м.
Бая Маре, Чернівецький Благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи»,
Всесвітня служба радіо Румунія, Північно-західна газета і Північно-західне
телебачення, Сату Маре. Виступили з привітальними словами голова Союзу українців Румунії, депутат
Микола
Мирослав Петрецький,
префект повіту Сату Маре Тамаш Ференц Альтфаттер, голова Закарпатської обласної державної
адміністрації АнатолійПолосков,
заступник голови Закарпатської облради Василь Іванчо, мер міста Сату-Маре Габор Керескені, директор
Повітового музею Сату Маре Лівіу Марта. Упродовж двох
днів дискусії пройшли у двох розділах: «Історія, політологія і міжнародні
відносини»та «Археологія, етнологія та культурологія». Науковий рівень симпозіуму був дуже
високий. Учасники симпозіуму представили дуже цікаві доповіді, які
вже були надруковані у першій частині збірнику з однойменною назвою
«Румунсько-українські відносини Історія та сучасність в серпні 2021 року, а
інші будуть надруковані у другій частині збірнику сподіваємося до кінця року
2021 або на початку 2022 року.»

Головною метою
симпозіуму є зміцнення румунсько-українських відносин, висвітлення та розвиток
добрих стосунків між науковцями, ствердила голова Сату-Марської філії Союзу
українців Румунії Ірина-Люба Горват, яка додала: «Симпозіум «Румунсько-українські відносини.
Історія та сучасність» без сумніву є новим словом у комплексному дослідженні
історичних, політичних та культурних зв’язків між двома дружніми країнами,
стимулом до нових наукових досягнень.Кожний його етап і кожне видання збірника з однойменною
назвою приносять нові гучні імена вчених, відкривають маловідомі теми,
історичні факти, які ще вчора були таємницею. Це науковий прогрес, до якого ми всі повинні прагнути. Починаючи з 2015 року Союз
українців Румунії повністю підтримує морально, науково та фінансово організацію
симпозіуму і робить можливим видання збірника «Румунсько-українські відносини.
Історія та сучасність». З цієї нагоди дякуємо керівництву Союзу українців Румунії та голові СУР, пану депутату Миколі Мирославу Петрецькому,
та сподіваємось, що і далі будемо користуватися такою з підтримкою.»

Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту,
кандидат історичних наук Василь Коцан поділився
своїми враженнями від участі у міжнародному симпозіумі та підбив підсумки роботи секції, в
якій він взяв участь: «У міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські
відносини. Історія та сучасність»беру
участь вже п’ятий рік поспіль. Хочу
відмітити, що цьогорічний симпозіум, як і попередній бу проведений на високому
рівні, як з боку організаторів, так і з боку учасників. Захід вирізнявся як
завжди масштабністю. Слід відзначити високий науково-професійний рівень
доповідачів на цьому симпозіумі. Всі доповіді містили конкретні результати
наукових досліджень, вони викликали зацікавленість, позитивну оцінку аудиторії.
Симпозіум був дуже добре організований, проходив у формі пленарного, а також
двох секційних занять. У секції, у якій вдалося мені взяти участь були
представлені доповіді з питань розвитку сучасного стану археології, етнології,
народознавста, філології, зокрема фольклористики. Цікавими були доповіді наших
львівських колег, присвячені екологічним проблемам сучасності у прикордонних
регіонах України та Румунії. Досить жвавими були обговорення тих доповідей, які
стосувалися традиційної народної культури прикордонного регіону, зокрема у них
мова йшла про важливість наукових комплексних експедицій у формуванні фондових
колекцій музею, у виховуванні студентської молоді навичок щодо збору польового
етнографічного матеріалу, опису пам’яток, артефактів старовинне. Також студенти
під час експедиції мають змогу вивчати різні аспекти матеріальної духовної
культури, що фактично потім стає їм у пригоді вже у їх професійній
діяльності. Також були цікаві доповіді про народну магію, демонологію. Цікавими
були статистичні дані наведені у доповіді що стосувалася сімейно-шлюбних
відносин і так далі. На особливу увагу заслуговує як завжди під час даного
симпозіуму така тепла сімейна атмосфера. У такій неформальній обстановці
дискусії продовжувалися і поза межами роботи секції. Всі науковці радо
обмінювалися досвідом, результатами власних досліджень і вимальовували для себе можливість
подальшої співпраці не тільки у рамках даного симпозіуму а й в цілому у науково
дослідній роботі. Хочу висловити щиру подяку організаторам симпозіуму, зокрема
панові голові Союзу українців Румунії Миколі Мирославу Петрецькому та генеральному
секретареві СУР Ірині-Любі Горват за можливість брати участь у роботі
симпозіуму. Для мене особисто участь у симпозіумі була надзвичайно приємною та
корисною. Я особисто і наш музей – Ужгородський Скансен сподіваємось на
подальшу плідну співпрацю, співробітництво і взаємодію, як на особистому, так і
між нашими закладами. І зрозуміло з нетерпінням чекатимемо наступних
зустрічей.»

Професор Національного
лісотехнічного університету України, завідувач кафедри екологічної економіки (місто Львів) Іван Дубович розповідає
про важливість цього
наукового симпозіуму: «Уважаю, що цей захід був проведений на високому організаційному і фаховому
рівні. Під час пленарних і секційних засідань обговорювались важливі питання
румунсько-українських відносин. Проблеми, які обговорювались на X-му Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські
відносини: історія та сучасність» дають можливість науковцям з України, Румунії
та інших держав спільно аналізувати важливі аспекти історичного та сучасного
характеру різних сфер людської діяльності, а на їх основі розробляти ефективну,
взаємовигідну міжнаціональну стратегію розвитку, де б були враховані інтереси
всіх громадян та відображені добросусідські румунсько-українські відносини на
всіх рівнях (національному, регіональному, локальному, транскордонному).
Необхідно зазначити, що на основі результатів симпозіуму, на високому фаховому
рівні опубліковані наукові статті у науковому збірнику «Румунсько-українські
відносини: історія та сучасність», Х-ий випуск. Головним редактором цього збірника
є Ірина Люба Горват.»

Голова
Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват подає деталі про
збірник «Румунсько-українські відносини. Історія та
сучасність»: «Черговий випуск
міжнародного наукового збірника «Румунсько-українські відносини. Історія та
сучасність», присвячений актуальним і малодослідженим проблемам історії,
політології, етнографії та мовознавства. Статті, які
відібрані для публікації в рецензованому виданні, відзначаються науковою
новизною, значною кількістю використаних джерел, переважна більшість з яких
уводиться до наукового обігу вперше. Наукові статті та повідомлення, поміщені
на сторінках рецензованого збірника, відзначаються актуальністю і науковою
новизною піднятих проблем. Вони написані на основі значної кількості архівних
та опублікованих документів, спогадів очевидців, матеріалів різноманітних
етнологічних наукових експедицій. Вражає географія вищих навчальних закладів та
наукових установ – Клузький університет імені Бабеша-Бояя (Румунія),
Жешувський університет (Республіка Польща), Національний авіаційний
університет, Львівський національний університет імені Івана Франка,
Національний лісотехнічний університет, Мелітопольський державний університет
імені Богдана Хмельницького, Ужгородський національний університет,
Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації
працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
державних підприємств, установ та організацій (Україна). Хочеться подякувати
вченим, які гідно представили вищеназвані авторитетні наукові центри Румунії,
Польщі та України. Теплих слів заслуговують наукові співробітники Повітового
музею Сату Маре і Закарпатського музею народної архітектури та побуту
Закарпатської обласної ради, які вже упродовж багатьох років радують читачів
ґрунтовними розвідками з етнології та культурознавства.»