Міжнародний день рідної мови
Сьогодні ми представимо як відзначили Міжнародний день рідної мови українці Бухареста, Клуж-Напоки та Балківців Сучавського повіту, разом зі своїми друзями: переселенцями з України, румунами та представниками інших нацменшин.

Христина Штірбець, 27.02.2025, 10:36
Міжнародний день рідної мови відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі. Головним напрямом відзначення цього свята є привернення уваги світової громадськості до збереження й розвитку лінгвістичного розмаїття, а також зміцнення ролі рідної мови як важливого чинника культурної самобутності.
Румунська держава забезпечує необхідні умови для утвердження державності румунської мови, але водночас вільного розвитку всіх мов нацменшин на своїй території, в тому числі української. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов світу, оскільки вона вирізняється своїм багатством і красою. З нагоди Міжнародного дня рідної мови етнічні українці Румунії провели різні заходи у школах, університетах, будинках культури, а також в приміщеннях повітових філій Союзу українців Румунії. Сьогодні ми представимо як відзначили це свято українці Бухареста, Клуж-Напоки та Балківців Сучавського повіту разом зі своїми друзями: переселенцями з України, румунами та представниками інших нацменшин.
Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії організував культурний захід, в рамках якого відбувся круглий стіл «Рідна мова – основа нації», презентація трьох книг, декламування віршів та концерт музики. Виступили з промовами про значення рідної мови представники української, болгарської та рромської меншин. Пані Анна Зечу декламувала власні вірші, на скрипці заграла Наталія Панчек, а на гітарі Дан Васілеску і Траян Кірікуце. Окрім членів Бухарестської філії, на заході були присутні також преподобні отці Штефан Станчу та Васіле Ніцулеску, а також прозаїк Юліан Спетару. Голова Бухарестської філії СУРу Михайло Трайста говорить коротенько про представлені книги: «Відбулася презентація трьох книг, моєї збірки поезії «Міста присягають під дощем», яку можна поділити на три частини: релігійні вірші, вірші про кохання та гумористичні вірші. Інша книга «Весела божевільня» – збірка гумористичної прози про різні трафунки, прожиті автором – отцем Корнилієм Іродом. Щодо третьої книги це теж збірка прози під заголовком «Про людей і юстицію», яка містить різні випадки судових справ, у яких проходили клієнти, яких захищала адвокатка Чечілія Маран. Можу стверджувати, що всі ці три книги були дуже добре сприйняті як критикою, так і публікою».
Пані Валентина з Києва разом з дочкою та внуком прибули до Бухареста два роки тому через війну. Донька вже працює а внук вчиться, а пані Валентина часто відвідує Бухарестську філію СУРу де спілкується своєю рідною українською мовою: «Для мене це знахідка дуже гарна, тому що я знайшла тут друзів, я знайшла людей, які знають українську мову, я спілкуюся з ними. Я дуже вражена скільки людей етнічних українців зібралося, як вони гарно проводять час, співають, розмовляють, діляться враженнями. Дуже мені подобається приходити до СУРу. Українська мова це для мене рідна мова і коли я сюди прихожу до СУРу звичайно багато людей розмовляють на рідній мові і це дуже приємно, тому що для нас Румунія тепер теж рідна, вона нас приймає, але ми українці і для мене це дуже важливо. Захід мені дуже сподобався, презентація книг, Наталія грала чудово на скрипці, вона нас познайомила з румунським Атенеумом, і ми тепер дуже часто ходимо туди слухати класичну музику і знайомитися з румунськими виконавцями, це дуже цікаво».
Анна Зечу мати п’ятеро дітей прибула до Бухареста з Одеси. Ось її думка у зв’язку від участі у заході про рідну мову: «Мені дуже сподобалося, що ми можемо, незважаючи на те, що знаходимось в Румунії, спілкуватися своєю рідною мовою, можемо поділитися одним з одним враженнями, допомагати один одному, бути в такому осередку затишному тут в приміщенні СУРу, де дуже багато приходять і українців, і румунів і ми відчуваємо підтримку. Сьогодні я співала пісні українські з Наталією Панчек, яка грала і на скрипці. Я також читала власні вірші, котрі почала писати тут. Мені дуже сподобалося. Я дуже дякую всім, хто організовує такого роду заходів.»
Клузька філія Союзу українців Румунії у партнерстві зі Спеціалізацією українська мова та література Філологічного факультету шанували рідну мову культурно-науковим заходом під назвою “Міжнародний день рідної мови”, який відбувся 22 лютого 2025 року на Філологічному факультеті Клузького університету імені Бабеша Бойоя. Говороть про цей захід лектор д-р Михаєла Гербіл, головний редактор журналу «Українські відлуння»: «На початку заходу пролунали державні гімни Румунії та України, після чого голова Клузької філії СУРу доцент д-р Іван Гербіл запросив присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув за три роки війни в Україні. Далі Іван Гербіл коротко представив значення дати 21 лютого та важливість збереження і передавання рідної мови. Перша доповідь «Мови очима однієї перекладачки», яку представила лекторка д-р Каталін Болаш Кафедри словянських мов і літератур, висвітлила можливість та способи оволодіння іноземними мовами та містила рекомендації від письменниці, лінгвістики та перекладачки Каталін Ломб, яка знала 27 мов і навіть у 92-му віці вивчила ще одну нову мову. Після цього відбувся зворушливий поетичний момент, студенти спеціалізації українська мова та література декламували вірші, присвячені українській мові. Інша доповідь «Міфи про українську мову», яку представила редакторка журналу «Дзвоник» Ольга Сенишин, була зосереджена на спростуванні найпоширеніших міфів про українську мову, прикріпленому переконливими аргументами. Третій виступ належав магістрантці Джесіці Білчек, яка прочитала власну чудову розповідь «Сусідки», присвячену рідній мові, супрововджену ілюстраціями. Захід завершився особливим ліричним моментом, четверо любительок української народної пісні виконали 10 народних пісень, доповнених байками або короткими поетичними моментами».
21 лютого 2025 року в Будинку культури села Балківці Сучавського повіту відбувся 15-ий випуск повітового конкурсу «Свято рідної мови». Взяли участь приблизно 250 учасників у різних розділах з шкіл Сучавського повіту де викладається українська мова. Організатори конкурсу виступили Восьмирічна школа Балківці у партнерстві з Сучавською філією Союзу українців Румунії, Сучавським повітовим шкільним інспекторатом та Мерію села Балківці. Деталі про цей дуже корисний конкурс подає вчителька української мови Анка Штюбіану: «Повітовий конкурс «Свято рідної мови» народився із щирої любові до рідного слова. Я та моя колега викладачка Конвалія Григорчук за ініціативою бувшого інспектора української мови, пані викладачки Лучії Мігок написали проект, в 2011 році та надали нашому святі цікаву та корисну форму. Конкурс охоплює чотири розділи, перший розділ «Українська мова у моїй школі» – представлення в електронному форматі про діяльність кожної школи на ниві української мови; другий розділ «Власна творчість учнів» – оригінальні твори, ліричного чи епічного жанру; третій розділ «Рідна ноша» – описання народних костюмів із рідної місцевості; четвертий розділ «Українські народні скарби – артистичний момент» – інсценування творів, виконання пісень, танці т.і Мета конкурсу полягає в тому щоб заохотити дітей вивчати та берегти рідну мову, а одночасно дбати про її розвиток удосконалюючи літературну українську мову. Наша ціль є щоб учні з відповідальністю зверталися до рідної мови так щоб забезпечити її майбутнє. Учні гарно представилися на сцені із цікавими виставами, мальовничими народними костюмами, а також із власними творами. Вони отримали дипломи та книги представників української літератури в Румунії. Гарні та чутливі слова про рідну мову висловили наші учні. Передаю слова учениць сьомого класу Гоменюк Сара та Гуменок Амалія, які отримали першу нагороду на розділ Українська мова у моїй школі. Сара Гоменюк: «Уроки української мови – цікаві та повчальні, це голос матері, який заспокоює мене і радіє мою душу. Разом із викладачами проводимо різні заходи, які радують наші серця, неначи дитина коли отримує улюблену іграшку. Таким чином розкриваємо красу рідного слова та удосконалюємо його.» Амалія Гоменюк: «Для мене українська мова це чарівне дитинство, наймиліша та найлагідніша мова, з якою я познайомилася від батьків та дідусів. У школі викладачі допомагають нам учням поступово відкривати красу цієї ніжної мови. Ми учні повинні плекати цю мову все життя, тому що наша рідна мова є найкрасивішою мовою, це Божий дар, який сприймаємо маминими лагідними словами.» У закінчені я додаю: «Нехай наша рідна українська мова житиме вічно у дитячих серцях, тому що вони є наше майбутнє!»
На завершення нашої передачі запрошуємо вас послухати власний вірш Марії Коуцун, учениці 6 класу Балківецької школи, яка взяла участь у конкурсі «Свято рідної мови» у розділі «Власна творчість учнів» та отримала другу премію.
Рідна мова
Людині потрібна рідна мова,
як бджолі потрібна квітка,
як дитині потрібна мама,
так як душа потребує Бога.
Рідна мова – душевний скарб,
який кожен із нас успадкував
від батьків, дідусів і прадідів.
Це голос рідного із віків.
Рідну мову розмовляймо,
Серцем її відчуваймо,
Її красу всім розкриваймо.
У майбутнє заглядаймо.