«Клуб української малечі» у Клужі провів захід під назвою «Дзвоник кличе нас до школи!»
У суботу, 7 жовтня цього року, «Клуб української малечі», який діє при Клузькій філії Союзу українців Румунії, організував захід під назвою «Дзвоник кличе нас до школи!»
Христина Штірбець, 19.10.2023, 16:16
У суботу, 7 жовтня цього року, «Клуб
української малечі», який діє при Клузькій філії Союзу українців Румунії,
організував захід під назвою «Дзвоник кличе нас до школи!». Ведуча заходу
Людмила Дорош, головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», що виходить під
егідою СУР, підготувала для дітей та дорослих низку заходів, залучивши до цього
й активних учасників CУРівських подій, а саме пані Наталію Грищенко. Захід
зібрав разом дітей членів Клузької філії СУРу, а також дітей переселенців з
України та батьків. Наприкінці зустрічі учасники подякували за цікаво
проведений час та отримали в подарунок дитячі журнали «Дзвоник» та «Бджілка»,
які видаються Союзом українців Румунії.
Головний редактор дитячого журналу
«Дзвоник» Людмила Дорош розповідає як пройшов захід, організований для дітей на
тематику школи: «Подія під назвою «Дзвоник кличе нас до школи», яку організовує
Клузька філія СУРу в рамках «Клубу української малечі» була другою відколи
закінчилися літні канікули. Перша подія була присвячена Дню Незалежності
України, а ця друга подія – поверненню всіх дітлахів до школи. Я була рада
знову побачити всіх дітей, побачити їхній ентузіазм і радість, з якою вони
прийшли на нашу зустріч. Багато з них зізналися, що вони дуже чекали цих
зустрічей. Навіть якщо сумували за тим, що літні канікули закінчилися, вони
раділи початку школи, адже це означає, що починається знову і діяльність клубу.
Цей захід був присвячений школі, тому наша подія була умовно поділена на три
основні частини. У першій частині ми розповіли дітям різні цікаві факти про
школу. Наприклад, діти дізналися про те, що школа починається в різних країнах
світу в різний період, вони також дізналися про різні системи оцінювання, які
існують у світі. І дуже сподобалася їм інформація про школу, організовану для
птахів, де англійською мовою їх вчать говорити, розповідати різні вірші та
декламувати. А ще діти послухали дуже цікаві гуморески таких письменників як,
наприклад, Глазовий, а також інші кумедні гумористичні вірші, написані
сучасними українськими авторами. Вони послухали веселі жарти на шкільну тематику
і дуже всі повеселилися».
Далі пройшов конкурс пантоміми та
експеримент вгадати фрукти та овочі, які діти їли із заплющеними очима та
затупленим носом. Людмила Дорош: «Друга частина нашого заходу була більш
активною та більш веселою. Ми запропонували дітям взяти участь у конкурсі
пантоміми, де вони змушені були жестами та мімікою показати різні дії, які
виконує людина. Ми поділили дітей на дві команди і вони з великим ентузіазмом і
енергією взялися за виконання наших завдань. Мушу сказати, що нічия стала
результатом цього конкурсу, тому що обидві команди дуже вправно та вміло
виконали всі завдання. Закінчилася друга активна частина заходу цікавим
експериментом, цікавою грою, в ході якої діти із заплющеними очима та затуленим
носиком повинні були вгадати, які фрукти чи овочі вони їдять, адже коли
відчуття смаку об’єднується з нюхом, то розкривається безліч інших, особливих
для кожного із продуктів і страв, «присмаків» – їхня смакова неповторна
палітра. А виключивши нюх (і зір), діти обмежили здатність свого мозку
визначати різницю між наданими продуктами. І це було досить цікаво. Майже
половина з дітей не змогли вгадати, що вони їдять, і після того як ця гра
закінчилася, ми їм розказали, що вони саме їли. Вони були приємно здивовані
констатувати, що насправді це завдання не було таким легким, яким здавалося на
перший погляд».
У ході третьої частини заходу діти
навчилися робити підставку для олівців та асиметричну вазочку мармурового
вигляду: «А третя частина заходу – це творча майстерня. Вона є однією з
найулюбленіших серед учасників «Клубу української малечі». Цього разу ми
навчили дітей працювати з пастою для моделювання, яка за своїми властивостями
нагадує глину, але з нею легше працювати. Ми навчили дітей робити підставку для
олівців та асиметричну вазочку мармурового вигляду. Ми їм показували,
розказували і діти з великим ентузіазмом робили свою роботу. І не тільки діти, батьки
тежі підключилися, не тільки допомогти
дітям а й вони самі захотіли змайструвати своїми руками цікаві речі з глини.
Ось такою була наша зустріч «Клубу української малечі».
Наступного разу діти зі своїми батьками
продовжать працювати над вазочками, коли вони будуть їх розписувати. Людмила
Дорош подає деталі: «Ми свою роботу не закінчили, вазочки були залишені в СУРі,
щоб повністю висохли і були готові для розпису. Тож наступна наша подія буде
продовженням цієї, на ній ми будемо розмальовувати, розписувати наші вазочки.
Наостанок хочу подякувати батькам насамперед за те, що вони роблять все
можливе, щоб діти приєдналися до діяльності «Клубу української малечі». Дітям
хочу подякувати за те, що вони завжди з великим ентузіазмом і великим
задоволенням приймають все те що ми пропонуємо змайструвати, вони завжди
відкриті і завжди з великим ентузіазмом роблять все те, що ми їм пропонуємо. І
не в останню чергу хочу подякувати всім помічникам, які допомагають мені
організовувати ці події. Цього разу хочу подякувати Грищенко Наталії, яка не
тільки допомагала дітям і пояснювала, вона взяла участь разом зі мною у читанні
гуморесок та жартів для дітей і забезпечила музичний супровід нашим подіям.
Всім дуже-дуже дякую. Я рада, що нам є для кого організовувати ці події і
переконана, що ми ще проведемо не одну таку цікаву подію».
Валерія Нестман з Харкова разом зі своєю
дочкою Кірою з великим задоволенням взяли участь у заході «Дзвоник кличе нас до
школи!», організований Клузькою філією СУРу: «Нещодавно я відвідала захід для
дітей у «Клубі української малечі» з донькою Кірою. Вона робила вазочку з глини
в мармуровому стилі, а я їй в цьому допомагала. Так сильно Кірі подобається
робити щось своїми руками. Атмосфера на заході була дуже дружня, тепла та
затишна. Приходити до СУРу завжди приємно, начи б тим завітав додому. Там увагу
приділяють кожному учаснику заходу, діточки почувають себе дуже комфортно, до
них же ставляться як до митців, завдяки цьому вони реалізовують будь-які свої
ідеї, пробуючи щось нове. Кожен раз дають нове завдання: то з глини щось
зліпити, то обклеїти баночку сіллю, то вишити малюнок на папері. Всі завдання
дуже незвичні, тому спонукають діточок до творчого і креативного підходу. Я з
донькою прихожу вже не вперше і кожен раз дивуюсь цим ідеям. Намагаємось не
пропускати події, щоб створити щось цікавеньке. Кіра дуже радіє, коли чує, що
скоро підемо до клубу. Відвідування різноманітних дитячих заходів, створених
СУРом, приносить багато задоволення і допомагає заводити нових друзів як
діточкам, так і дорослим».
Кіра: «Всім привіт! Я дуже люблю ходити у
СУР, там дуже цікаві заняття. Мені дуже сильно подобаються загадки для дітей,
там дуже весело, ми робимо всілякі поробки, щось робимо з сервето. Там дуже
гарно проводити час. Рекомендую вам теж сходити туди!»
У березні минулого року 42-річна Ірина
Краснова зі своїми дочками Алісою та Аріною прибули з міста Одеса до Клужу, де
знайшли добрих друзів у Клузькій філї СУРу: «Наша родина почала відвідувати
майже всі заходи, які влаштовував СУР. Зустрічі приурочені до значних подій,
святкових днів, тому ніколи не залишають нікого байдужими. Минуло разу в «Клубі
української малечі» був цікавий майстер-клас з виготовлення підставочок під
олівців та мармурових вазочок, якими можна прикрасити шкільний стіл. Як завжди,
подію супроводжували гуморски, конкурси, вірші, оповідання. Організатори дуже
творчі й гарно готують цікаву програму, завдяки чому там завжди час спливає
непомітно. Наша родина дізнається багато нового, тому ми вдячні за такі
зустрічі, де ми маємо можливість поспілкуватися, трохи повернутися в наше мирне
життя та ще пригоститися смаколиками, тому ми дуже чекаємо наступний захід».
14-річна Аріна Краснова регулярно відвідує
Клузький «Клуб української малечі»: «Я з мамою та сестрою з нетерпінням чекаємо
кожний захід у «Клубі української малечі». Завжди це цікаві емоції та
спілкування. Минулого разу я зробила вазу, підставку під олівці та чашку. Було
захоплююче та позитивно. Це наче якесь диво, коли з кусочка глини з’являється
витвір, зроблений власними руками. Також дякую за піццу».
8-річна Аліса Краснова також знайшла нових
друзів у «Клубі української малечі»: «Я багато разів ходила з мамою та сестрою
на майстер-класи. Мені подобається, що я вчусь новому. Нам завжди готують
цікаву програму, ми декламуємо вірші, співаємо пісні та розгадуємо загадки. Я
знайшла нових друзів і ще там завжди смачно».
