Відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського
У Бухарестському Залі Даллес відбувся круглий стіл та святковий концерт присвячені вшануванню пам'яті та відзначення ювілейної дати від дня народження Михайла Грушевського.
Христина Штірбець, 27.10.2016, 12:11
21 жовтня у Бухарестському Залі Даллес відбувся круглий стіл та святковий концерт присвячені вшануванню пам’яті та відзначення ювілейної дати від дня народження Михайла Грушевського. Організаторами були Бухарестська філія Союзу українців Румунії та Посольство України в Бухаресті.
У круглому столі взяли участь Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк, декан історичного факультету Бухарестського університету Флорентіна Ніцу, професор історичного факультету Космін Іоніце, аспірант Бухарестського університету Іонуц Муту та головний редактор газети Союзу українців Румунії Кур’єрул украінян Іван Робчук.
Учасники круглого столу у своїх виступах ознайомили присутніх на заході представників української громади, громадян України, які тимчасово перебувають на території Румунії, представників громадських та культурних кіл, ЗМІ, студентів Бухарестського університету з біографією, а також з державною та історико-культурною спадщиною Михайла Грушевського.
Тимчасовий повірений у справах України в Румунії, доктор історичних наук Теофіл Рендюк, після завершення культурного заходу, сказав у інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія, наступне: Оскільки ми в Румунії, я гадаю, що і слухачам радіо і читачам і всім хто цікавиться українською історією в Румунії було цікаво зазначити декілька речей мало відомих у історії взагалі, а в Румунії мало хто про це говорив. Йдеться про те, що Михайло Грушевський мав прямі зв’язки з Румунією. Його життя, творчість та державна діяльність пов’язані з Румунією. Насамперед він був сучасником, другом та дуже добрим знайомим із великим румунським істориком Ніколаєм Йорга. Обидва написали величезну кількість наукових історичних робіт. По друге, мало відомо про те, що під час Першої світової війни Михайло Грушевський збирався до Києва для того щоб продовжувати, посилити і підтримувати українську ідею і перспективи української держави, але ніяк не зміг добратися із Львова до Києва через те, що лінія фронту проходила між цими двома великими містами. Йдеться про початок війни, коли Галичина ще входила до складу Австро-Угорської Імперії і він вибрав дуже цікавий шлях через тоді нейтральною Румунією, до Києва. Йому це вдалося і він упродовж жовтня-листопада 1914 року перебував у різних міста Румунії, а потім продовжив свій шлях через Дністер до Києва, до України. Третій момент дуже цікавий стосується того, що Михайло Грушевський був причетний до заснування дипломатичної місії України в Румунії, та Румунії в Україні. Він прийняв вірчі грамоти та мав дискусій із першим послом Румунії у Києві у грудні 1917 року із генералом Коанде. Також він був причетний до того, як дипломат професор Микола Галаган приїхав до Ясс, а потім до Бухареста у березні 1918 року, заснувавши дипломатичну місію України тих часів у Румунії. Всі ці нотатки, аспекти є цікавими як в Румунії, так і в Україні, мало хто це знає і мало хто на це привертав увагу. Всі говорили про велику роль Грушевського як історика, як дипломата, як державного діяча, як політика, як науковця, але про ці практичні речі пов’язані з історією у Румунії мало хто говорив і мені дуже приємно, що я мав таку можливість, сьогодні як доктор історичних наук, як людина, яка також пише книги із історії і котрий читав не один раз праці Михайла Грушевського, мені дуже приємно констатувати цей факт.
Голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава Колотило, співорганізатор цього культурного заходу розповіла, як пройшло це свято: Я вважаю, що Михайло Грушевський заслужив багато поваги від України, але і від українців зі всього світу за те що він зробив, по-перше як науковець, як людина яка видала так багато книг. Він написав між інших «Історію України-Руси», перший том якої я прочитала давно у Мюнхені, бо певний час в Україні та Румунії не можна було читати. А зараз свобода і ми можемо більше дізнатися про наших попередників, бо не можна йти вперед без того щоб ми шанували і знали та поважали наше минуле. Як співорганізатор цього заходу, я дуже задоволена оскільки перша теоретична частина, коли люди говорили про Грушевського, була дуже вдалою. Круглим столом вів доктор історичних наук, Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк. Також взяли участь румунські історики від Історичного факультету. Декан Історичного факультету Бухарестського університету Флорентіна Ніцу була дуже зацікавлена обговореною темою, а професор історичного факультету Космін Іоніце виступив із цікавою доповідю. Головний редактор газети Союзу українців Румунії Кур’єрул украінян Іван Робчук говорив про іншу сторону Грушевського, а саме про те, що він був зацікавлений лінгвістикою, мовою та настоював на тому, щоб українці розмовляли українською мовою. Був присутній також, аспірант Бухарестського університету Іонуц Муту, який закоханий в українську культуру та історію. У свою чергу, генерал-майор у відставці, 88-ти річний Михайло Покорський, син майора армії Української Народної Республіки Наума Покорського, висловив кілька ідей у зв’язку із Грушевським та поділився спогадами про свого батька та про ті часи. Письменниця Сільвія Забарченко представила перший номер журналу, який вийшов при Посольстві України в Бухаресті, у якому появилася стаття присвячена видатній постаті Мийхайла Грушевського. Я дуже рада і тому, що ми мали нагоду зібратися і послухати надзвичайний танцювальний ансамбль Козачок із Негостини, під керівництвом Петра Шоймана, який у свою чергу виконав гарну українську пісню та наших бухарестських інструменталістів, які входять до гурту Зоря. І неостаннє, виступила румунська актриса Дойна Гіцеску, яка також принесла свою шану великому історику і державному діячу Грушевському.
Студентка Бухарестського філологічного факультету Кріна Грінь за походженням із Вишавської Долини Марамуреського повіту, також поділилася своїми думками у зв’язку із цією культурною подією: Я дуже рада, що мала нагоду бачити як працює Союз Українців Румунії, який зорганізував такий прекрасний захід, на якому можна було більш дізнатися про українську історію, культуру, побачити, що українці добрі люди, душевні та хороші друзі, а також як вони добре спілкуються із румунами. Я дізналася від істориків багато цікавих речей про Михайла Грушевського, а також про стосунки між двома країнами. Я рада, що і присутні румуни на цьому заході мали нагоду дізнатися про нього і надіюся, що скоро не забудуть. Мені також подобалися бухарестські інструменталісти, музичний дует у складі Наталії Панчек-Колотило та Міхаіла Васілеску, які дуже талановиті. Танцювальний ансамбль Козачок я вперше бачила. Члени гурту виступили надзвичайно, їх треба любити бо вони також дуже талановиті. Бажаю їм успіху та щоб їхня популярність далі росла і щоб не забували українську мову.
У наступні хвилини пролунає уривок із пісень, з якими виступив музичний дует у складі Наталії Панчек-Колотило та Міхаіла Васілеску. А далі запрошуємо вас уявіть собі на хвилинку прекрасно одягнутих в українських народних костюмах хлопців і дівчат Ансамблю Козачок, які просто зачарували своїми танцями присутню публіку.
