Бібліотека імені Степана Ткачука

Нещодавно в центральному приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті була офіційно відкрита Бібліотека імені Степана Ткачука.

Христина Штірбець, 30.08.2018, 06:53

У центральному
приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті була офіційно відкрита
Бібліотека імені Степана Ткачука. Ідея створення бібліотеки належить
письменнику та голові комісії з питань культури СУР-у Михайлу Гафії Трайсті за
фінансовим сприянням СУР-у. На офіційному відкритті бібліотеки були присутні письменники,
фольклористи, науковці, лінгвісти й професори з Румунії та України, представники СуР-у тощо.

Настоятель Бухарестської
української православної церкви Святого Петра Могили Дмитро Колотило
освятив приміщення бібліотеки та відслужив поминальну панахиду на згадку про
колишнього голову СуР-у, письменника Степана Ткачука. Письменник Михайло Трайста,
Голова СУР-у та
депутат Микола-Мирослав Петрецький, а також лектор Клузького університету д-р
Іван Гербіль привітали присутніх та відмітили важливість заснування бібліотеки
імені Степана Ткачука для збереження українського культурного скарбу в Румунії.
Вони підкреслили також роль, яку відіграв Степан Ткачук у гуртуванні українців
Румунії як перший голова СуР-у та в організуванні різних культурних подій та
книговидань, будучи один із найкращих поетів, прозаїків та перекладачів. Виступили з цікавими
промовами та висловили свою радість з нагоди відкриття бібліотеки й голова Карашсеверінської повітової філії СУР, композитор
і диригент Іван Лібер, публіцист Іван Кідещук, публіцист Євсебій Фрасинюк, головний редактор літературного журналу
Наш голос Ірина Мойсей та голова бухарестської організації СУР Ярослава
Колотило.

Висловили свої думки й гості
з України: Оксана Івасюк, викладач літератури Київського університету ім.
Бориса Грінченка, Наталія Колесніченко-Братунь, керівник секретаріату
Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України; Наталія
Богданець-Білоскаленко, завідуюча науково-дослідною лабораторією
грінченкознавства Київського університету ім. Бориса Грінченка та Світлана
Романюк, доцент кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького
національного університету ім. Юрія Федьковича. Вони привітали українську
громаду Бухареста із відкриттям бібліотеки та подарували книжки, привезені з
України.

Письменник Михайло Трайста, голова комісії з питань культури СУР-у розповів як виникла ідея створення бібліотеки імені Степана Ткачука: Я хотів, щоб бібліотека містила не тільки книги, видані за фінансові кошти Союзу українців Румунії, а й книги, які появилися у видавництві Критеріон до Антикомуністичної революції 1989 року. Мені дуже багато допомогли письменники Корнелій Ірод, Микола Корсюк, Іван Ковач, Михайло Михайлюк, які подарували книги зі своїх бібліотек СУРівській бібліотеці. Тут можуть знайти ці книги студенти та кожен читач, який цікавиться українською літературою в Румунії й не лише, оскільки ми отримали чимало книг із України. Ми вже працюємо над електронним каталогом бібліотеки, а далі з студентами українського відділу Бухарестського філологічного факультету ми будемо ставити ці книги в електронний формат таким чином, щоб ті, хто цікавиться ними, міг читати їх онлайн. Ми вже організували в приміщенні бібліотеки зустрічі зі закарпатськими письменниками Василем Густієм та Петром Ходаничем, а минулого тижня зі Львова приїхали до нас голова обласної Спілки письменників України Ігор Гургула з дружиною, віце-голова Спілки письменників України Олесь Дяк та письменник і журналіст Олександр Масляник. Ми повідомили бухарестську громаду і прибули чимало людей зустріти цих письменників. Таким чином, читачі мали можливість поспілкуватися з письменниками з України, які подарували їм книги або залишали їх у бібліотеці, звідки читачі можуть запозичувати їх, як до речі й інші книги, написані українськими письменниками Румунії. Читачі цікавляться не лише літературою, а й історичними та політичними книгами, збірниками пісень, фольклору. У нас є й багато румунської літератури про Україну.

Про тематичну структура бібліотеки імені Степана Ткачука, письменник Михайло Трайста ствердив: Я подумав організувати бібліотеку на маленькі секції. Таким чином у нас є секція літератури національних меншин Румунії, секція українських словників та енциклопедій та не лише, секція літератури про Тараса Шевченка, яка містить нове видання Шевченківська енциклопедія, подарована Корнелієм Іродом. Потім, є секція відомих українських класиків таких як: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська тощо, секція сучасної прози та поезії України та української діаспори, секція фольклору, секція дитячої літератури, а також секція прози, секція поезії та секція перекладу українських письменників Румунії.

Ми запитали письменника Михайла Трайсту чому бібліотека носить ім’я Степана Ткачука. Ось, що він відповів: По-перше, Степан Ткачук був одним з головних засновників СуР-у, він був і головою СУР-у та депутатом. По-друге, він був найпліднішим письменником, прозаїком, поетом та публіцистом. Він залишив понад 40 книг та дуже багато перекладів. Так як Тарас Шевченко є Кобзарем українців всього світу, я вважаю Степана Ткачука
Кобзарем українців Румунії. Він відкрив багато письменників та всім допомагав.
Він докладав багато зусиль, щоб українська література в Румунії піднялася на
такий високий рівень. Доказом є той факт, що письменники Іван Драч, покійний
Богдан Бойчук, Ігор Драч та інші вважають українську літературу Румунії одну з
найкращих. Ми також започаткували фестиваль-конкурс «Юні
українські таланти Румунії». Тепер проходить вже другий випуск. Нам надсилають свої
твори учні від II до XII класів, а також студенти. Найкращі роботи ми преміюємо та
друкуємо у наших газетах. Так що надіємось на нову зміну.

Степан Ткачук народився 6
січня 1935 року в селі Данила Сучавського повіту. З 1954 року жив у столиці. У 1990 році після грудневої революції
його обрали першим головою СУР-у, а потім депутатом української меншини в
Парламенті Румунії. За фахом інженер, він мав велику любов до літератури.
Написав поезію, прозу, публіцистику та перекладав. Перша збірка його поезій Розколоте
небо з’явилася 1971 року. 1974 року побачила світ збірка оповідань
Сузір’я предків, а 1979 року роман Нічия пора!. Писав
він також поезії румунською мовою і перекладав українську поезію на румунську.
У 1995 році переклав на румунську мову і видав тритомну антологію української
сучасної поезії під заголовком 80 українських солов’їв. У 2000 році
вийшла друком книга критики Слово про побратимів. Степан Ткачук був лауреатом премії Спілки
письменників Румунії та премії Літературного фонду ім. Івана Франка (Чикаго),
членом Національної спілки письменників України. Він зберіг численні рукописи
його недрукованих творів і цінну кореспонденцію з видатними українськими
культурними діячами. У 1984 році він відвідав США, де виступив із доповідями
про життя українців у Румунії та зустрівся з членами української громади. Він заохочував своїх колег писати українською
мовою та брати активну участь у житті
української громади Румунії. Степан Ткачук помер 27 червня 2005 року в Бухаресті.