Національний музей карт і рідкісних старих книг

Серед найважливіших експонатів Національного музею карт та рідкісних старих книг - карти, складені великими географами XVI століття на основі відомостей великих географів та істориків античності, таких як Страбон, Птолемей, Геродот та інші.

Христина Манта, 04.09.2022, 15:17

Єдиний в Румунії і один з чотирьох у світі з цим профілем Національний музей карт розташований на столичній вулиці Лондон, в будинку номер 39, і відкритий щодня з середи по неділю з 10.00 до 18.00 годину. Музей був відкритий у квітні 2003 року, колекція нараховує близько 1000 експонатів, з яких приблизно 600 тематично організовані в не менше 16 залах. Найдавнішим експонатом є карта Лоренца Фріса від 1525 року, але музей має також і новіші предмети, такі як “Земна куля”, яку колишній президент Румунії Іон Ілієску отримав у подарунок від Франсуа Міттерана.

Музей розміщений в будівлі, побудованій у 1920-х роках у стилі, який поєднує в собі готичні архітектурні елементи (ламані арки), з середземноморськими елементами (лоджіями), що нагадують венеціанські вілли 15 століття.  З нагоди відкриття музею, щоб краще відобразити нове призначення будівлі, стелі були прикрашені зображеннями, натхненними міфологією та астрономічними картами, а вітражі, здійснені з тієї ж нагоди, уявляють різноманітні геральдичні та картографічні зображення. Споруда та декорації сприяють  створенню інтимної атмосфери, придатної для вивчення експонованих карт.

Спадок музею складається з понад 1000 експонатів, робіт створених протягом XVI – XX століть, і представляє як карти регіонів, населених румунами та їхніми предками, так і континентів, астрономічні карти та плани міст. У фонді музею є також графічні роботи з різноманітною тематикою: пейзажі, портрети, краєвиди. Основна колекція належала родині колишнього прем’єр-міністра Румунії у період 2000-2004 рр Адріана Нестасе; власне, відкриття цього музею є результатом  саме його зусиль. З часом основна колекція поповнилися й іншими пожертвуваннями карт та графічних робіт, які також експонуються, одним з головніших будучи пожертвування Румунського комерційного банку (BCR).

Серед найважливіших експонатів – карти, складені великими географами XVI століття на основі відомостей великих географів та істориків античності, таких як Страбон, Птолемей, Геродот та інші. Серед географів епохи Відродження, періоду, коли ми можемо говорити про картографічну продукцію, створену на математичній основі, виділяється Себастьян Мюнстер, чия космографія через численні видання домінувала в картографічній продукції другої половини XVI століття. Великі географи Герард Меркатор і Авраам Ортеліус, ініціатори наукової картографії, присутні зі своїми працями разом з іншими значущими географами того часу, центральне місце займають карти, розроблені ними для східноєвропейського простору. У 2018 році Національний музей карт і рідкісних старих книг та Асоціація сучасної культурної ідентичності запустили мобільний додаток, за допомогою якого можна переглядати карти історичних регіонів, населених румунами з давніх часів. З нагоди святкування 100-річчя Великого об’єднання зроблено черговий мобільний додаток про «Карти Бессарабії», на якому представлено 50 історичних карт про еволюцію кордонів історичної Бессарабії протягом 5 століть картографії.

Музеї карт може здатися на перший погляд, принаймні ексцентричною ідеєю. Однак це не зовсім так. Перед очима відкривається історія Румунії окреслена тонкими лініями на дереві, каміння та металу, а також відбита на бавовняному папері, на столітніх гравюрах. Стіни кокетної вілли в центрі столиці покриті картами згрупованими по категоріях: історична картографія (Дакія, Європа, Римська імперія), течія Дунаю, Чорне море, Румунські князівства Волощина, Молдова і Трансільванія, Бухарест. Пейзаж доповнений вітражами із геральдичними символами і стелями, пофарбованими астральними картами.

Серед тих приблизно 1000 експонатів Національного музею Карт і давньої книги в Бухаресті є й карта Дакії, здійснена нідерландським картографом Абрахамом Ортеліусом в Антверпені близько 1595 року. Справжній твір мистецтва, кольорова карта Дакії була включена Ортеліусом до історичної частини Атласу “ТeatrumOrbisTerrarum” (Театр світу). Згідно інформації, що міститься в альбомі “Descriptio Romaniae”, карта викарбована у міді, ручно розфарбована, а пояснювальний текст до неї написаний латиницею. Вона містить інформації про населення, що проживали на території Дакії та на правому березі Дунаю, території окупованої і контрольованої гето-даками.

Найдавнішим експонатом являє собою карта Лоренца Фріса від 1525 року. Це репрезентація на дереві Центральної Європи, тобто Угорщини, Пруссії, Росії, Волощини та Польщі. Ця гравюра на дереві є одним із найбільш цінних предметів колекції, головною рисою якої є розворот чотирьох сторін світу, що є типовим для шістнадцятого століття. Таким чином, гори представлені з вершиною вниз, а Волощина розташована на сході Трансільванії. Карта, хоча і містить деякі неточності, є важливою для нас особливо тому, що представляє найбільш важливі міста Трансільванії (Орадя, Брашов, Сібіу, Себеш) і Банату (Тімішоара).

Колекція містить і середньовічну карту, на якій вказано місце, де був захований скарб дакійського короля Децебала. Якщо Герардус Меркатор здійснив, в епоху Відродження, таку карта, чия копія від 1620 року свідчить про наявність скарбу короля Дакії, означає, що скарб, якого багато хто шукав і не перестав шукати, не є лише легендою, бо подібні карти складались ретельно, на основі історичних документів. І така карта висить на одній зі стін столичного Музею карт та рідкісних старих книг. Перше історичне свідчення про наявність скарбу, вказаного й на карті Меркатора належить Діону Кассію (155 або 163/164 рр.), згідно з яким, після римського завоювання був виявлений і скарб Децебаля у руслі ріки Саргеція, неподалік столиці Сармізегетузи. Історик пише, що Дечебал “змінив русло ріки за допомогою ув’язнених і вирив там яму. Він сховав у ній багато срібла і золота, та інші дуже цінні предмети, зокрема ті, що були стійкими до вологості, а потім повернув річку в своє русло. Теж за допомогою ув’язнених сховав він у печерах одяг та інші речі, що були менш цінними. Але його соратник Біціліс, котрий знав про це, був узятий в полон і розповів про це римлянам”. Карта від 1620 року, що виставлена на стіні Музею карт і рідкісної старої книги в Бухаресті вказує місце, де був схований скарб, і хто знає, ретельне вивчення карти може привести до його виявлення.