Монастир Куртя де Арджеш

Куртя де Арджеш, колишня столиця Волощини, розташована менш ніж за 150 кілометрів від Бухареста, все частіше стає популярною зупинкою для туристів на шляху до Трансфагарашану.

Христина Манта, 19.01.2025, 07:29

Куртя де Арджеш, колишня столиця Волощини, розташована менш ніж за 150 кілометрів від Бухареста, все частіше стає популярною зупинкою для туристів на шляху до Трансфагарашану. Чарівне містечко біля підніжжя гір Фегераш має що запропонувати: від знаменитого монастиря Куртя де Арджеш і королівського некрополя, де поховані румунські королі та королеви, до Господарської церкви, де зберігається рідкісна картина вагітної Діви Марії, та численних чарівних меморіальних будинків і популярних ресторанів.

Містечко – доступне для туристів: воно розташоване лише за 36 кілометрів від Пітешть та за 142 кілометри від Бухареста. Дорога з Пітешть до Куртя де Арджеш пролягає майже паралельно залізничній лінії між двома містами, яка була побудована всього за два роки (1896-1898) і відкрита в присутності короля Кароля I. На півдорозі, в комуні Мерішани, місцевість є більш жвавою, не в останню чергу через будівництво майбутнього відрізку 5 автобану Сібіу-Пітешть, який зробить доступ до Куртя де Арджеш ще швидшим.

Як тільки в’їжджаємо в Куртя де Арджеш, не можемо не помітити безліч столітніх повних шарму будинків. Насправді, все містечко з майже 30 000 мешканців сповнене місць, занурених в історію: від двох культових споруд – до відомої криниці ремісника Маноле та Архієпископського палацу. З околиці й до центру міста приблизно чотири кілометри, але перш ніж доїхати до центру, обов’язково потрібно зробити зупинку біля будівлі Залізничного королівського вокзалу. Цей один з найкрасивіших залізничних вокзалів Румунії, буде повністю відновлений до літа 2026 року, після того, як влада залишила його у занедбаному стані протягом більш ніж трьох десятиліть. Він був відкритий 126 років тому, 27 листопада 1898 року, коли була введена в експлуатацію залізниця Пітешть — Куртя де Арджеш. Плани вокзалу втілив у життя відомий французький архітектор Андре Лекомт дю Нуї, який також реставрував монастир Куртя де Арджеш. Будівництво вокзалу було завершено менш ніж за рік, а його вартість на той час становила 7,8 млн золотих леїв. За винятком Кароля II, труну якого в лютому 2003 року привезли на військовій машині, всі государі, поховані в монастирі Куртя де Арджеш, були перевезені потягом. Статус королівського міста Куртя де Аргеш отримало у 1886 році, коли перший король Румунії визначив монастир королівським некрополем.

Менш ніж за 200 метрів від монастиря Куртя де Арджеш та нового Архієпископського і Королівського собору можна побачити будівлю Духовної семінарії «Нягоє Басараб», яка працює з 1836 року. Серед колишніх викладачів семінарії є відоме ім’я: Еуджен Іонеско, один з найвідоміших драматургів 20-го століття і член Французької академії. У 1935 році Еуджен Іонеско був призначений викладачем французької мови в Змішаній гімназії в Чернаводі, а вже через кілька днів попросив перевести його до семінарії Куртя де Арджеш, прохання, яке було швидко задоволено владою в Бухаресті. Великий драматург працював у цій семінарії до 1937 року.

Візит до Куртя де Арджеш, незалежно від його тривалості, обов’язково повинен включати Господарську церкву, побудовану за часів правління Басараба I, одну з найбільш репрезентативних пам’яток середньовічної румунської архітектури, а також найстарішу воєводську резиденцію у Волощині. Господарська церква включена до індикативного списку ЮНЕСКО. Церква була розписана між 1360 і 1369 роками, з вражаючими сценами, такі як картина з вагітною Дівою Марією, таку картину можна побачити лише в монастирі Хора в Стамбулі. Образ має виняткове значення для християнства. У господарській церкві Куртя де Арджеш сплять вічним сном 13 правителів Волощини середньовічного періоду. Це також місцезнаходження таємничої Гробниці №10, яка була предметом багатьох досліджень і сотень наукових розвідок, так і не розкривши, хто ж там похований. Княжа гробниця в Господарській церкві була виявлена в 1920 році в нефі храму під час її ремонту.

Наступна зупинка – Новий архієпископський собор і Королівський некрополь в Куртя де Арджеш, проєкт якого народився понад 15 років тому, під час зустрічі архієпископа Калініка з королем Міхаєм І. Некрополь Нового собору є місцем останнього спочинку чотирьох членів королівської родини Румунії: короля Кароля II, королеви Елени, короля Міхая I та його дружини, королеви Анни Бурбон-Пармської. Перші монархи Румунії, король Кароль I і королева Єлизавета, та засновники Великої Румунії, король Фердинанд I і королева Марія, поховані в пронаосі старої церкви.

Пройшовши повз Новий собор, обов’язкова зупинка – Єпископський палац, архітектурна перлина. Побудований між 1886 і 1890 роками за планом французького архітектора Андре Лекомта дю Нуа, палац був однією з літніх резиденцій короля Кароля I. Королева Єлизавета любила це місце, і королівські апартаменти були на першому поверсі, де вона також мала художню студію, підписуючи багато своїх робіт ім’ям Кармен Сільва.

Побудований між 1515-1517 роками Неагоєм Басарабом, монастир Куртя де Арджеш є одним з найвідоміших місць поклоніння. Окрім королівських гробниць, у монастирі також зберігаються мощі святої Філоптеї. У 1866 і 1867 роках дві пожежі знищили каплицю і вхідну вежу, але з ініціативи Кароля I монастир був відновлений у 1875 році за проєктом французького архітектора дю Нуї, а оригінальна фреска була замінена новою. Загалом реставрація тривала 11 років. Після завершення реставраційних робіт, 12 жовтня 1886 року монастир був повторно посвячений під час церемонії, на якій були присутні монархи Румунії. Щоб вшанувати цю особливу подію і, водночас, продовжити, разом зі своїм чоловіком, традицію пожертвувань румунських господарів, королева Єлизавета подарувала монастирю Куртя де Арджеш унікальне у світі Євангеліє, дуже багато прикрашене, написане золотими літерами і намальоване на пергаменті нею самою.

Неподалік від місця поклоніння можна милуватися криницею Майстра Маноле, пов’язаним з відомою легендою. Криниця документально підтверджена 1524 роком, і кажуть, що тут чудесним чином з’явилося джерело, на місці, де, за легендою, майстер Маноле впав з монастирських стін. Але наприкінці 18 століття криниця пересохла і на її місці в 1804 році побудували іншу криницю.

На початку наступного року, завдяки проєкту з європейськими фондами, розпочнеться реставрація монастиря Куртя де Арджеш, символу румунської історії та культури. Проєкт має загальну вартість 34 мільйони леїв, з яких 98% – це європейські кошти, а 2% – співфінансування Архієпархії Арджеш і Мушчел. Це перша повна реставрація знаменитого місця поклоніння після майже 140 років. Згідно з контрактом, реставраційні роботи повинні бути завершені до кінця квітня 2028 року. За останні 25 років було проведено кілька реставрацій зовнішньої кам’яної кладки, вівтаря і даху.