Замок Пелеш – перлина румунської архітектури

Цієї осені виповнилося 140 років з дня урочистого відкриття замку Пелеш на курорті Сіная, літньої резиденції королів Румунії, розташованої за 44 км від Брашова і 122 км на північ від Бухареста.

Христина Манта, 03.12.2023, 12:37

Цієї осені виповнилося 140 років з дня урочистого відкриття замку Пелеш на курорті Сіная, літньої резиденції королів Румунії, розташованої за 44 км від Брашова і 122 км на північ від Бухареста. Побудований за бажанням короля Румунії Кароля I, Пелеш вважається однією з найбільш відвідуваних туристичних пам’яток в нашій країні, найважливішою історичною будівлею в Румунії, а також однією з найважливіших і найкрасивіших пам’яток в Європі, з огляду на її історичну та художню цінність. Замок Пелеш – це справжня галерея, де зустрічаються великі напрямки і течії в живописі, скульптурі та декоративному мистецтві, місце з багатою історією, яке приймало коронованих осіб і митців-візіонерів, яке було резиденцією творця сучасної Румунії, короля Кароля I, будучи вираженням прагнення утвердити і легітимізувати румунський народ серед сучасних націй Європи.

10 травня 1866 року Кароль I, принц Гогенцоллерн-Зігмарінгенський, став правителем Румунії – і згодом був коронований королем 10 травня 1881 року, – розпочавши найдовше правління румунських держав – 48 років – період, протягом якого він домігся незалежності країни, завдяки чому його престиж надзвичайно зріс, він відновив економіку, наділив Румунію низкою інституцій, характерних для сучасної держави, і заснував династію. Одним з його найбільших досягнень було зведення замку Пелеш, який досі є однією з найбільш вражаючих історичних будівель на європейському континенті.

Так, 5 серпня 1866 року князь Кароль у супроводі Димитрія Стурдзи, Кароля Давіли та інших радників вперше відвідав курорт Сіная, у травні 1869 року Кароль у супроводі брата Леопольда знову побував у цій місцевості, а в 1871 році разом з його дружиною Єлизаветою вперше приїхав на літо до Сінаї, проживаючи у Сінайському монастирі. На той час у свідомості князя міцно утвердилася ідея побудувати тут літню резиденцію. Але не тільки краса цього місця спонукала правителя побудувати там замок, но й маленька принцеса Марія, його єдина чотирьохрічна дитина, яка кілька разів повторювала, будучи хвора на скарлатин – “я хочу поїхати до Сінаї, напитися води з Пелеша”. У 1873 році Кароль I купив тут ділянку землі і того ж року доручив архітектору Вільгельму Додереру, професору Віденської політехніки, розробити плани нового замку.

Правитель вирішив використовувати, наскільки це було можливо, матеріали, доступні в нашому регіоні, але мармур, необхідний для будівництва, довелося привезти з інших країв. 29 серпня 1875 року з великою помпою був закладений перший камінь у фундамент замку. Таким чином, замок Пелеш став першою будівлею в Румунії, фундамент якої був зроблений з бетону. Два пергаменти – з декларацією про наміри та акт про заснування замку Пелеш – були закладені в фундаменті замку, який був побудований за планами архітекторів Йоганнеса Шульца та Карела Лімана. До складу маєтку входили приміщення для прислуги, мисливський будиночок, стайні, колодязі з водогонами та парк. Для того, щоб замок простояв якомога довше, були використані найкращі методи будівництва, доступні на той час: фундаменти були побудовані на глибоких шарах бетону, захищені від тиску гори надзвичайно міцною кладкою.

Війна за незалежність у 1877-78 роках, однак, перервала інтенсивну роботу в Пелеші, розпочату в 1875 році. Роботи були відновлені в інтенсивному темпі навесні 1879 року. 10 травня 1881 року Кароль I був коронований королем, і королівське подружжя переїхало до Мисливського павільйону (Фойшор), де роботи були вже завершені. Восени 1883 року замок та його господарські будівлі були завершені, а 7 жовтня відбулася офіційна інавгурація замку Пелеш як королівської резиденції. Після завершення будівництва замку роботи перейшли до благоустрою доріг і парку, платформу, на якій стояв замок, було збільшено, а від розширеної тераси починалися дороги і алеї. Замок мав дуже сучасне на той час обладнання, скляна стеля почесної зали була рухомою і приводилася в дію електричним двигуном, а з 1883 року в замку з’явилося центральне опалення – перша будівля такого типу в Європі. З моменту відкриття замок був обладнаний гідрантами, які працюють і донині.

Протягом багатьох років замок приймав у своїх стінах багатьох особистостей, письменників, музикантів, а також королів і королев, найважливішим з яких вважається візит імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа в 1896 році, який був дуже вражений красою і багатством будівлі. Варто також згадати, що 2 000 фігур, вирізьблених на панелях Почесної зали, були створені 140 митцями, які працювали протягом шести місяців, вдень і вночі, а витрати на будівництво, оздоблення та меблювання Почесної зали досягли в 1911 році 1,5 мільйона золотих леїв, в той час, коли золотий лей був еквівалентний 12 доларам США. Замок Пелеш зазнав кілька змін, постійно розширюючись, а нинішнього вигляду споруда набула лише в 1914 році, в рік смерті короля Кароля I. Вітражі замку Пелеш були придбані та встановлені між 1883 та 1914 роками, більшість з них були привезені зі Швейцарії та Німеччини і датуються 15 та 17 століттями. Замок також має сім терас, прикрашених кам’яними статуями, фонтанами та декоративними вазами з каррарського мармуру. Підрахунки, зроблені в той час, показали, що між 1875 і 1914 роками на весь маєток Пелеш було витрачено близько 16 мільйонів золотих леїв.

У замку 160 кімнат, кілька внутрішніх входів і сходів, а центральна вежа має не менше 66 метрів заввишки. Окрім Пелеша, до складу маєтку входять й інші менші будівлі: Пелішор, Вартівня, Економат, Мисливський будинок Фойшор, Стайні, Електростанція та Вілла Шипот. У 1916-1918 роках у замку Пелеш мешкали генерал Макенсен та німецькі офіцери, які задовольнялися лише використанням замку, не дбаючи про нього, але й не змінюючи нічого, навіть адміністрацію чи персонал. Замок (і маєток) мали особливе значення для історії Румунії, тут у 1893 році народився майбутній король Кароль II (1930 – 1940), перший король династії, народжений на румунській землі і перший хрещений у православній релігії, потім, у липні 1921 року, у Фойшор, народився його син, майбутній король Міхай I, у липні 1931 року відбулося весілля принцеси Іляни, однієї з сестер Кароля II, а в 1933 році відбулися урочистості з нагоди півстолітнього ювілею Пелешського замку. До 1948 року будівля була резиденцією королівської сім’ї, потім був конфіскована комуністичним режимом і в 1953 році став музеєм.

Цікаво, що Пелеш також приваблював подружжя Чаушеску, яке хотіло облаштувати в замку одну зі своїх протокольних резиденцій. У період з 1975 по 1990 рік Ніколає Чаушеску наказав закрити маєток для відвідувачів, єдиними особами, допущеними на територію маєтку, були обслуговуючий персонал, військові та співробітники служби безпеки, а вся територія була оголошена протокольною зоною. Тільки, знаючи, що сім’я Чаушеску мала звичку наказувати всілякі знесення і зміни, і беручи до уваги, що через вогкість і брак повітря балки будівлі атакував грибок, музеєзнавці налякали їх, сказавши, що всередині замку є грибок, який атакує дерев’яні елементи і є дуже шкідливим для людини. Обережні, Чаушеску провели в замку лише одну ніч, переночувавши у Фойшорі.

У 1990 році Пелеш і Пелішор були відкриті для відвідувачів, а в 2006 році румунський уряд оголосив про повернення замку колишньому королю Румунії Міхаю I, де-факто, датою повернення замку королівській родині було 20 лютого 2007 року. Замок не був проданий румунській державі – на той час він оцінювався в 30 мільйонів євро – і залишається приватною власністю Королівського дому, але перебуває в управлінні Міністерства культури, яке залишило його в туристичному обігу. Натомість королівська родина має право на скромну річну орендну плату і право проводити тут кілька святкувань щороку. Після замку Бран, Пелеш є другим найбільш відвідуваним замком в країні, відвідувачі можуть насолодитися розширеним туром на першому та другому поверхах у супроводі багатомовних гідів.