Замок Калнокі у н.п. Міклошоара
Високі гори, нескінченні ліси, фортеці та укріплені церкви, садиби та традиційні села. Все разом можна побачити у Трансільванії. Але скільки знаємо ми про цей чудовий регіон Румунії?
Христина Манта, 25.09.2022, 15:07
Високі гори, нескінченні ліси, фортеці та укріплені церкви, садиби та традиційні села. Все разом можна побачити у Трансільванії. Але скільки знаємо ми про цей чудовий регіон Румунії? В останні роки все більше і більше проєктів ревіталізації висувають на перший план шляхетні домени для доповнення туристичних напрямків, а також проведення сімейних заходів.
Лише за 40 кілометрів від Брашова нещодавно ожив такий домен. Його історія, а особливо тамтешнього замку, починається в XVII столітті, коли в 1648 році Калнокі Іштван III написав у своєму щоденнику про будівництво кам’яного будинку в н.п. Міклошоара. Будинок, від спадкоємця до спадкоємця, потрапляє у володіння графа Денеша Калнокі, королівського графа в останній період його життя.
Основним його призначенням була мисливська садиба, але під час комуністичного періоду вона була націоналізована та перетворена на будинок культури. Покинута владою, вона безперервно деградується, швидко доходячи до жалюгідного стану. На щастя, після революції граф Тібор Калнокі, 25-те покоління цієї історичної родини, яка повинна була жити на засланні, вирішив оселитися в країні, хоча народився на Заході. «Його метою було врятувати архітектурну спадщину родини, а також природну та культурну спадщину регіону, одночасно допомагаючи громаді, людям регіону. Чого він і зробив» – каже Юлія Станку, прес-секретар Замку.
«Це класична історія про вигнання, замок, графа та щасливий кінець. За винятком того, що сама будівля була врятована від занедбаності та забуття, розташуванням там Музей трансільванського побуту.» – додала вона. У Міклошоарі турист може погуляти в саду замку Калнокі, відвідати Музей трансільванського побуту, поселетися в одному з традиційних графських будинків або ознайомитися із широким вибором місцевих і міжнародних напоїв або традиційних закусок. Музей трансільванського побуту створено в приміщенні замку Калнокі, а його історія та історія сім’ї налічує понад п’ять століть. Проте музей має на меті не просто реконструювати історію родини. Таким чином родина Калконі взяла на себе унікальну ініціативу показати, яким було шляхетне життя в цьому регіоні через відновлені, подаровані або придбані експонати, від автентичної зброї, що залишилася після битв родини з турками, до скринь, вражаючих печей, старовинного одягу або навіть оригінального піаніно Штрайхера, ту саму модель, яку використовував сам Йоганнес Брамс. Проєт генерує серйозну альтернативу культурній та туристичній пропозиції регіону, що має прямі переваги з точки зору підвищення привабливості цього мікрорегіону та покращення його соціального та економічного контексту.
Де розташований Замок Калнокі? У селі Міклошоара, повіті Ковасна, за 45 кілометрів від міста Брашов і Сфинту-Георге. Відстань відносно невелика від головних міст регіону, але її достатньо, щоб уникнути заторів і повсякденного життя в міському середовищі. Лише за 20 км можна відвідати геологічний комплекс Ракош, за 27 км – фортецю Фельдіоара, за 60 км – село Віскрі, за 50 км – фортецю Рупя, за 100 км – середньовічне місто Сігішоара. Легенда свідчить, що близько 8 століть тому угорський король любив полювати в лісах біля річки Олт. Одного разу королю не вдалося вцілити особливо великого ведмедя, і нервова тварина кинулася на короля. Поряд із ним був Калнокі, один із його довірених людей, який влучною стрілою повалив невгамовного ведмедя. У нагороду за те, що залишився живим, король разом із графським титулом подарував Калонкам цю територію. Так народилася історія домену з Міклошоари.
Відвідати його можна з 11.00 до 16.00 лише у супроводі гіда. Туристи отримують одноразові тапочки та аудіогід. Перший поверх будівлі – це музей. Є кілька кімнат, обставлених меблями, які свідчать про трансільванське життя в минулому. На дверях кожної кімнати є номер. Турист натискає відповідну цифру на аудіогіді і отримує інформацію про номер, в якому він знаходиться. Здалеку привертає увагу картина з одним із родоначальників цього знатного роду: графом Самуїлом Калнокі. Кажуть, що він видав правило в сім’ї: щоб хтось із родини завжди залишався вдома, у Трансільванії. Прибуття останнього Калнокі в Міклошоару означає, що це правило не буде порушено. Отже Самуїла Калнокі сприйняли серйозно; за одним винятком – заслання під час комуністичного режиму. Родина не жила в Румунії в комуністичний період, близько 50 років. Тібор Калнокі, народжений за кордоном, приїхав до Румунії в 90-х роках. У 1939 році, замок був куплений тодішнім міністром фінансів Єудженом Саву, членом уряду Октавіана Гоги, а пізніше будівлю націоналізували. Його новітня історія почала писатися з часів його реставрації, що тривала 3 роки, і відтоді його можна відвідувати.
Відвідавши перший поверх будівлі, екскурсовод запросив нас у підвал (насправді, скоріше мезонін), який мені сподобався більше, ніж сам музей. Підвал не є частиною музею, але він все-таки облаштований таким чином, щоб турист міг собі уявити, як виглядав він коли був мисливським замком, сьогодні справжній винний льох. Від екскурсовода ми також дізналися, що граф Тібор Калнокі придбав у селі 4 старих будинків і перетворив їх на гостьові будинки. Всі вони облаштовані оригінальними меблями 19 століття (ліжко, стіл, стільці і т. д.), а одну з них навіть використовував король Великобританії Чарльз ІІІ, коли будучи ще принцом-спадкоємцем британської корони відвідав Міклошоару.
