Інтерв’ю з головою Союзу українців Румунії Миколою-Мирославом Петрецьким
Микола-Мирослав Петерцький в інтерв'ю ВСРР підбив підсумки діяльності Союзу українців Румунії за 2022 рік.
Василь Каптару, 28.12.2022, 13:11
2022 рік став нелегким не лише для України, а
й для сусідньої Румунії, яка щойно після початку війни, мала справитися з
величезним напливом українських біженців. Не залишився осторонь та приєднався
до благодійної діяльності й Союз українців Румунії, члени якого кинулися
допомагати своїм побратимам ще з перших годин російської агресії, розуміючи, що
біженцям потрібна термінова допомога. Про це та про інші напрями діяльності СУР
упродовж 2022 року розповів його голова, депутат Парламенту Румунії
Микола-Мирослав Петрецький. Запрошуємо послухати його інтерв’ю Всесвітній
службі Радіо Румунія.
– Пане депутат, добігає кінця 2022 рік, досить непростий, який нібито почався на 1 січня, а 24
лютого. Як можна охарактеризувати діяльність Союзу українців Румунії протягом
цього року, на чому було зосереджено роботу СУР?
– Дійсно, цей рік
був дуже важкий для нас, але незважаючи на це нам вдалося обдумати нашу
діяльність і згуртувати весь наш колектив для того, щоб успішно закінчити цей
рік. І таким чином, незважаючи на те, що в Україні йде війна, незважаючи на те,
що в Румунії пройшов перепис населення, на якому ми зосередили особливу увагу,
нам вдалося завершити цей рік успішно і можемо казати, що це був найкращий рік
в історії СУР. І тут говоримо, як з точки зору культурної діяльності, так і з
точки зору інвестицій, як і ми зробили у наших філіях, де компактно проживає
українське населення. Отже хоча рік ще не закінчився, але ми вже організували понад
400 культурних заходів. Це дуже позитивна річ також, але крім цього дуже важливим
на мою думку, є й той факт, що на заходи, які ми проводимо з 24 лютого постійно
запрошуємо й переселенців. Тобто, незважаючи на те, де ми проводимо ці заходи в
них беруть участь переселенці, які тимчасово знаходяться в Румунії. Також ми
провели дуже багато заходів для підтримки освіти на українській мові. І тут можу
сказати, що кількість заходів, які були присвячені освіті на українській мові фактично
зросла на 30% тільки цього року. Багато учнів записалися на конкурси, які
організував Союз у партнерстві з міністерством чи шкільними інспекторатами,
зокрема, треба згадати про конкурс декламування української поезії, про Олімпіаду
з української мови як на повітовому, так і національному рівнях. І тут слід
наголосити на зростаючій кількості дітей, які завдяки цим заходам вивчають
українську мову і ця кількість дітей, які вивчають українську мову або навчаються
українською мовою постійно зростає, в тому числі класи з викладанням українською
мовою. І що
найголовніше, на мою думку, це що результати, які зараз досягли ці діти вони
надзвичайні. Тобто можемо побачити, що у навчальних закладах, де викладається
українська мова, результати покращилися навіть на 40%і це чудовий результат для освіти. Слід також згадати й про видавничу діяльність
Союзу українців Румунії. Цього року СУР запустив
нове видання для дошкільнят. Йдеться про журнал «Бджілка», який має шалений
успіх і фактично, щомісяця кількість шкіл, які просять цей журнал постійно
зростає. Навіть зараз тимчасові переселенці з різних регіонів Румуні просять
від нас ці журнали, які ми надаємо безкоштовно для того, щоб вони могли це використовувати
їх, в тому числі на уроках в класі чи після уроків. Вони є дуже корисними. Також
цього року нам вдалося посилити співпрацю з Україною, українськими
представниками. Тут я маю на увазі обласні держадміністрації, з університети, районні
ради і думаю, що це є природна співпраця, тому що як відомо як українці в Румунії,
так і румуни в Україні мешкають у регіонах на кордоні Румунії з Україною і
таким чином, ми приречені можемо казати до співпраці. І зараз ми інтенсифікували
цю співпрацю на регіональному рівні і можемо казати, що фактично у всіх
регіонах, які межують з Україною, Союз українців Румунії є партнером як
представників влади в Румунії, так і в Україні. Крім цього треба згадати про
дуже важливу гуманітарну підтримку, яку ми надавали і надаємо Україні з самого
початку цієї нещасної війни. Ми також маємо тісну співпрацю або спільні
проекти, як на науковому рівні з університетами, з різними школами, де
проживають або де навчаються румуни в Україні, та українці, тут у Румунії. Ми
вважаємо, що потрібно продовжувати ці зусилля, щоб ми й надалі залишалися цими
містками між нашими державами, тому що це повинно ще більше спонукати наші
держави до співпраці, тим більше зараз, коли ми бачимо, що Румунія має вирішальну роль у
цьому регіоні щодо підтримки України, у Румунії було внесено низку змін на
законодавчому рівні для того, щоб підтримати українських переселенців. Фактично
на даний момент Румунія є чи не єдина держава, яка має конкретні заходи спрямовані
на інтеграцію українських переселенців як на короткий, так і на довгий період.
Усі знають, водночас, що було зроблено для того, щоб допомогти Україні з
експортом зерна, для здійснення спільних проектів, отже дуже багато було зроблено
в цьому плані. Отже багато чого було зроблено, але я думаю, що шлях, по якому
ми йдемо зараз, він є правильний, а співпраця, яка в нас є із нашими колегами з
повітів або з нашими сусідами з України, я думаю, що доказує, що треба й надалі
допомагати, особливо у цей важкий період.
– Ви говорили про
співпрацю з українськими областями, така співпраця була й раніше, але цього
року Ви уклали низку двосторонніх угод. Про що йдеться?
– У першу чергу в
нас були такі угоди, але зараз ми розвинули цю співпрацю як у культурній сфері,
так і в економічній сфері, тому що дуже багато українців, які межують на
кордоні Румунії з Україною вони заможні люди і в них є така можливість
розвивати двосторонні відносини з Україною, передусім в економічному секторі. Таким
чином і в цьому напрямку ми зараз працюємо. Така співпраця була переважно на
національному рівні, але зараз розуміючи, що є ці контакти, необхідна
інфраструктура, ми можемо і повинні співпрацювати більше на регіональному рівні.
Зараз ми намагаємося розвинути цю співпрацю з як представниками
держадміністрації в Україні, так і з повітовими владами в нас у Румунії, ми вже
мали декілька зустріч як в Україні, так і в Румунії, в тому числі під час всіх
заходів, які ми організували у Бухаресті чи в інших повітах, обговорювали і цю
співпрацю на регіональному рівні. Недавно у нас відбувся і міжнародний
симпозіум присвячений румунсько-українським відносинам у повіті Сату Маре де ми
також обговорили з представниками Закарпатської обласної ради та
держадміністрації низку питань, в тому числі як можна розвинути діяльність на
регіональному рівні між Закарпатською обласною держадміністрацією і повітами Сату
Маре та Марамуреш. Також цю співпрацю ми плануємо розширити з повітами Сучава, Ясси
і Ботошани і звичайно, Львів зараз, Одеса і навіть Запоріжжя. Дуже важливо, що ми,
українці в Румунії, вже маємо досвід співпраці. Союз українців Румунії фактично
на всіх рівнях, на всіх двосторонніх зустрічах був ще з самого початку. Дуже
багато зараз робилося і Союз мав важливу роль у підтримці переселенців, тісно
співпрацював із представниками держадміністрацій. Я думаю, що це є ключ, який
ми повинні використовувати і надалі для того, щоб розвивати ці зв’язки.
– З перших днів
війни, Союз українців Румунії, як Ви вже сказали, активно долучився до допомоги не
лише біженцям, які опи нилися в Румунії, а й внутрішньо переміщеним особам в Україні.
Розкажіть трохи про те, як це відбувалося і чим самим допоміг СУР українцям й Україні
у цей період?
– Можемо казати
що фактично з перших годин цієї війни СУР дуже тісно співпрацював як з
румунською владою, так і з українською. Ми з перших годин також відкрили фонд
для підтримки України та українських переселенців і фактично ми перші три місяці
війни всю свою діяльність зосередили на підтримці переселенців та України. Фактично
на кордоні Румунії з Україною були всі наші працівники, в тому числі з центрального
приміщення та з інших філій для того, щоб допомагати представникам влади приймати
українських переселенців. Тут говоримо, також і про надання гуманітарної допомоги
як переселенцям, які знаходяться в Румунії, так і тим, що в Україні, тому що
дуже багато говорять тільки про переселенців, які виїхали за межі України, але
є, в тому числі дуже багато переселених осіб і в Україні, тобто це ті, котрі
переїхали із зони конфлікту в інші регіони, і ми їм також дуже багато
допомагали. До тепер можемо казати, що рівень підтримки, яку ми надали Україні становить
понад 10 000 тонн гуманітарної допомоги. Тут йдеться також про гуманітарну
допомогу, яку ми надаємо зараз для того, щоб підтримати енергетичний сектор України.
З жовтня ми зосереджуємося більше саме на цьому і зараз можемо казати, що нема
регіону України, якому б Союз українців Румунії не надав допомогу. Також тут
говоримо й про підтримку українським установам, університетам, школам, районним
та обласним радам. Звичайно, тут говоримо і про співпрацю з нашою владою, в
тому числі в плані перекладу на кордоні,
так і надання всієї необхідної інформації переселенцям. Тут говоримо і про
співпрацю з національними телебаченням і радіо Румунії, Агенцією з протидії
торгівлі людьми тощо. Крім цього фактично
з самого початку ми перетворили всі наші приміщення в центри для прийняття
переселенців та збирання гуманітарної допомоги і понад 12 000 осіб, членів Союзу
українців Румунії допомогли в цей період. Крім цього понад 2000 осіб постійно
забезпечували присутність на пунктах перетину кордону.
– І наостанок трохи
про Вашу парламентську діяльність. Парламент
Румунії одним з перших засудив агресію Росії проти України. Так само цього року,
до 90 річчя Голодомору в Україні 32-33 років Парламент Румунії визнав Голодомор
злочином проти українського народу і проти людяності. Крім цього, наприкінці
року Ви зуміли добитися непоганих результатів для українських населених пунктів
в Румунії. Можете розказати і про це?
– Звичайно, наша парламентська діяльність вона є
дуже комплексна тому, що українці не живуть компактно в одному повіті і
представники нацменшин обираються на національному рівні. Як відомо члени української
меншини живуть компактно в тринадцятьох повітах і проблеми, з якими вони
стикається або їхні пріоритети, вони відрізняються від регіону до регіону. І
таким чином зараз коли в нас приймався Закон «Про Державний бюджет Румунії на
2023 рік», я, у співпраці з нашими представниками у філіях і, звичайно,
представниками місцевої влади в населених пунктах, де компактно проживає
українське населення, на їхню пропозицію, зробив декілька пропозицій щодо
законопроекту і що є дуже важливо, усі дев’ятнадцять пропозиції були ухвалені
парламентом. І це проекти для розвитку української громади і також для розвитку
церков у всіх регіонах де компактно проживає українське населення. Йдеться про
церкви з вісьмох повітів, йдеться, також, про розвиток громад з Марамуреша, Сучави,
Ботошани, Сату Маре, Тіміш, Арад, Караш Северін, Тульча, де є великі громади і
я впевнений що це буде на їхню користь і, що дуже важливо, ці кошти, беручи до
уваги, що вони передбачені законом про держбюджет на наступний рік вони можуть
бути використані тільки на то на що вони були закладені. Це, як зазначають і представники
держадміністрації, і представники церков, дуже важливо і я впевнений що це буде
на користь і на розвиток нашої громади.
– Пане депутате,
дякую, бажаю Вам успіхів надалі і сподіваюся що 2023 рік принесе перш за все
мир в Україні і нові можливості, нові плани, нові проекти як Союзу українців Румунії,
так і Румунії у відносинах з Україною.
– Я впевнений, що
2023 рік буде кращим за цей, що вже закінчується, я впевнений що українці залишаться
і надалі такими об’єднаними, я впевнений, що весь світ буде і надалі об’єднаний
навколо України і я впевнений, що над нами всіма буде мир, злагода і тиша.
