Домашня сторінка » Румунія-Україна » Взаємини » Фотовиставка «Рік незламності. Точка неповернення», у Бухаресті

Фотовиставка «Рік незламності. Точка неповернення», у Бухаресті

Василь Каптару, 19.07.2023, 04:52

30 травня по 6 червня у приміщенні Сенату
Румунії був представлений фотопроєкт «Рік незламності. Точка неповернення».
Виставка фотографій була створена у лютому 2023 року Українським центром
безпеки та співпраці на основі фото та відеодоказів про злочини росіян в
Україні, які збирала команда центру під час повномасштабного вторгнення рф на
щойно деокупованих територіях Київщини, Харківщини, Херсонщини. Вона
представляє фотографії цивільних будівель (житлових будинків, спортивних
комплексів, шкіл та дитячих садків), зруйнованих російськими окупантами.

Під час презентації виставки
спікерами виступили голова УЦБС Сергій Кузан, Посол України в у Румунії Ігор
Прокопчук, координаторка з міжнародної співпраці УЦБС Соломія Хома, депутат від
Фракції нацменшин і голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький,
депутат від Націонал-ліберальної партії Крістіан Бекану, президент Асоціації
«21 грудня 1989 року» Теодор Мерієш, президент громадянської федерації «Ініціатива
Тімішоара» Лауренціу Штефенеску тощо.

У той час, як росія веде
наймасштабнішу з часів Другої Світової війну в Європі, руйнує та забирає життя
мирних українців ми розповідаємо про злочини росії світу та нагадуємо Європі,
що війна набагато ближче, ніж це може здаватись, – заявив голова Українського
центру безпеки та співпраці Сергій Кузан. «Зараз росія через різних своїх
агентів впливу емісарів на заході, у Ватикані, впроваджує тезу про необхідність
зупинити війну, про необхідність тих чи інших мирних перемовин, коштом наших
суверенних територій. На цій виставці яскрава ілюстрація чому не можна довіряти
росіянам, чому не можна йти на різні їхні мирні плани та чому не можна
торгувати свободою і суверенітетом. Сьогодні ми стоїмо, весь світ стоїть на вододілі
– або стати по світлу сторону і битися на стороні Добра, до повної перемоги і
до відновлення справедливості, або ж спробувати домовлятися з агресором і цим
самим трошки, відтермінувати війну, яку агресор запланував не лише проти
України, а проти всієї вільної Європи.»

Сергій Кузан сказав, що задіюючи
свою агентуру серед політиків та посадовців, поширюючи дезінформацію, створюючи
та підсилюючи внутрішні конфлікти всередині держав росія намагається посадити
Україну за стіл перемовин та виграти час для перегрупування свого війська для
нового удару. Водночас він привітав позицію Румунії і подякував румунському народові за підтримку: «Стратегія росіян зрозуміла. Через своїх агентів впливу
на заході вони хочуть посилити тенденції ізоляціонізму, вони нав’язують
західним суспільствам думку, що мовляв це війна українців і росіян, а не всього
вільного світу. Вони говорять, що воювати дуже дорого і, що можна заплатити за
ось ці руйнування цими же такі територіями. Президент України, український уряд
і цілий український народ одностайні в тому, що не можна торгувати свободою, не
можна торгувати суверенітетом, не можна торгувати своєю гідністю і на цьому
шляху я дуже радий, що ми можемо зібратися тут, що ми можемо нагадати собі, ким
є росія і, що ми одностайні, наші народи одностайні в бажанні перемогти
агресора. І я радий що український та румунський народи стоять поряд в цій
нашій боротьбі.»

У своєму виступі голова Союзу
українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький підкреслив важливість проведення
фотовиставки саме в Парламенті Румунії, який серед перших в Європі засудив
агресію Російської Федерації проти України. Депутат нагадав про вражаючу
солідарність румунів зі своїми українськими сусідами з перших годин вторгнення
Росії в Україну. «Весь румунський народ проявив неймовірну солідарність.
Незалежно від національності чи географічного положення усі прийшли на
підтримку українців і ця солідарність спостерігалася з самого початку і в цій
фундаментальній установі Румунської держави, Парламенті Румунії, який серед
перших засудив агресію російської федерації проти України, а декларація про
засудження російської агресії була прийнята майже одноголосно в дещо
незвичайний спосіб. Вона була зачитана з приміщення Союзу українців Румунії у
м.Сігету Мармацієй, в присутності біженців, які на той момент проживали у
відповідному приміщенні. Після того, Парламент Румунії неодноразово
організовував такі заходи, як сьогоднішній, аби продемонструвати свою повну
солідарність з українським народом, а останній з них відбувся нещодавно, коли
була прийнята декларація парламенту щодо засудження Голодомору 1932 – 33 років
в Україні.» Микола Мирослав Петрецький ще раз подякуваd румунському народу,
румунським державним установам, румунському уряду, румунському парламенту за
всю підтримку, яку вони надали Україні та українцям.

«Україна продемонструвала здатність
зупинити російську агресію, перемагати загарбницькі війська та змусити їх
відступити з окупованих територій. Для повного звільнення Україні надалі
потрібна військова, фінансова, економічна та гуманітарна допомога», – заявив Посол
України в Бухаресті Ігор Прокопчук. «Солідарність – це не просто політичний
термін, вона має різноманітне практичне значення для України та українців, вона
допомагає нам зміцнювати обороноздатність України для перемоги над агресором.
Вона допомагає нам, незважаючи на війну, виконувати всі наші соціальні
зобов’язання всередині країни, вона допомагає нам справлятися з численними
економічними та гуманітарними викликами. І сьогодні, коли ми зібралися на
відкритті цієї виставки, я хотів би особливо відзначити ту підтримку і
допомогу, яку ми отримуємо від Румунії, від Уряду Румунії, від народу Румунії,
з перших днів, як почалася ця велика війна і висловити глибоку вдячність за цю
підтримку, яка була надана українцям. Це була дуже щира підтримка, відповідь,
яка прийшла дуже природно. Співчуття,
яке було виявлено до українців, які перетинали кордон, які тікали від війни,
допомогло нашим громадянам знайти комфорт і прихисток на території цієї країни.»

Депутат Крістіан Бекану сказав, що
подібні фотографії є додатковими доказами російських воєнних злочинів на
території України. «У ХХІ столітті ми не очікували побачити такі зображення в
Європі. І саме тому важливо використовувати фотографію, використовувати
зображення як один з головних видів зброї, що ми маємо проти диктатури, проти
режимів терору, проти тоталітарних режимів і проти злочинів проти людяності.
Наприкінці Другої світової війни президент Рузвельт попросив американських
солдатів фотографувати те, що вони бачать у нацистських таборах. Мета
документування трагедій того часу полягала в тому, щоб ніхто і ніколи не зміг
заперечити те, що сталося. Тому роль воєнних фотографів, кінооператорів, роль
таких виставок полягає саме в тому, щоб у довгостроковій перспективі ніхто і
ніколи не зміг заперечити, що режим у Москві – це злочинний режим.
Документування всіх драм, всіх воєнних злочинів тим більше важливе для
майбутнього всієї Європи і для майбутнього всього вільного світу. Незалежно від
того чи йдеться про Бучу, про Харків, чи про бомбардування українських ліній
електропередачі, незалежно від того чи йдеться про бомбардування лікарень, про
незаконне використання атомних електростанцій як щитів або військових цілей,
про масові депортації, про викрадення дітей, про ґвалтування, про примусова
мобілізація жителів окупованих територій України до лав російської армії – це
все речі, які ми не повинні забувати в нашому майбутньому.»

Президент Асоціації «21 грудня 1989
року» Теодор Мерієш сказав, що мужність українців у війні проти Росії нагадує
йому про сміливість румунів, які в грудні 1989 року постали проти
комуністичного диктатора Ніколая Чаушеску. «Асоціація «21 грудня 1989 р.» була
поруч з українцями впродовж усіх цих років і понад півтора року від початку
війни та залишається солідарною з вами, доки наші сили дозволяють нам робити
добрі справи. Ми не очікуємо абсолютно нічого взамін, ніякої винагороди, ми
просто хочемо чути, що Україна вільна. У нас занадто багато спільного, ми приречені
бути сусідами назавжди, бо так дав Бог і нам не залишається нічного іншого, ніж
максимально відверто працювати разом. Навіть якщо у нас є ще деякі розбіжності,
ми зможемо над ними зосередитися, коли буде мир, коли Україна буде вільною, а
ворог буде вигнаний.»

За час повномасштабної війни світ на
власні очі побачив жахливі дії російських солдатів. Почув про українські міста:
Бучу, Ірпінь, Маріуполь, Ізюм та десятки інших – не через їхню красу, а через
вчинений там росіянами геноцид, воєнні злочини, ґвалтування. У Румунії досі добре
пам’ятають з власної історії, що таке кремлівсько-радянський терор. Президент
громадянської федерації «Ініціатива Тімішоара» Лауренціу Штефенеску зазначив:
«Для нас це було як дежавю, тому що ми виросли з розповідями наших бабусь і
дідусів про те як, коли радянська армія вторглася в Румунію, жінкам доводилося
тижнями ховатися, рятуватися від зґвалтування. Тому з перших годин вторгнення
була сильна емпатія, ми діяли в міру своїх можливостей і це ставлення
залишилося актуальним. І це той меседж, який я хотів би передати від імені
румунських громадських організацій, які в останні роки також відігравали дуже
активну роль в Румунії під час масових протестів в 2017-2019 роках, в рамках
антикорупційного та проєвропейського руху. Війна Росії проти України є не
тільки територіальною та цивілізаційною. Це війна агресивною, азійської, авторитарної
держави проти вільного світу. Тому обов’язок кожного чесного і демократичного
європейця – зайняти тверду позицію проти того, що відбувається в Україні. Наша
позиція буде твердою й надалі та, у міру наших можливостей ми й надалі
допомагатимемо нашим друзям в Україні.»

«Прапор ЄС завжди повертається на
деокуповані території разом з прапором України. Презентуючи виставку у
Бухаресті, ми хотіли показати невелику частину того зла, яке приніс із собою в
Україну русскій мір – через понівечені дитячі садочки, розбиті цивільні
будинки, через історії людей, котрі втратили все, але вижили. Світ має нарешті
усвідомити, що російська загроза ближче, ніж здається», – прокоментувала модераторка події та координаторка з
міжнародної співпраці УЦБС Соломія Хома.

Вперше виставку було презентовано 24
лютого 2023 року перед штаб-квартирою ООН в Женеві.