У м.Клуж-Напока студенти вшанували Петра Гулака-Артемовського
Наприкінці жовтня в Клуж-Напоці стисле коло представників української громади зібралося відсвяткувати 230-ту річницю з дня народження літературного, педагогічного й наукового діяча Петра Петровича Гулака-Артемовського
România Internațional, 17.11.2020, 06:23
24 жовтня в Клуж-Напоці стисле коло представників української громади зібралося відсвяткувати 230-ту річницю з дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського – літературного, педагогічного й наукового діяча, досягнення якого стали явищем в розвитку української національної культури, а його заслуги дістали високу оцінку ще від сучасників. Захід пройшов у місцевому осередку Союзу українців Румунії у співпраці з відділом української мови та літератури Факультету іноземних мов Клузького університету імені Бабеша-Бойоя.
На відкритті голова клузької філії СУР, доцент Іван Гербіл зазначив: «Петро Гулак-Артемовський є однією з найяскравіших постатей в українській літературі першої половини 19 ст., яку українська критика вважає одним з попередників Тараса Шевченка. У своїх працях він продовжив літературні ідеї Івана Котляревського, будучи одним з українських письменників, які включили народну мову до майбутньої літературної української мови».
Про життя та діяльність цього талановитого поета, який 48-ім своїх найкращих років (з 1817 року і до самої смерті) провів у Харкові, йшлося у першій роботі «Літературний всесвіт Петра Гулака-Артемовського», яку презентувала румунською мовою Евеліна-Беата Гайду. Вона здійснила глибокий аналіз кількох найвідоміших творів цього митця, таких як: вірш «Справжня добрість»(1817 р.), байки «Пан та собака» (1818 р.) і «Солопій та Хівря» (1819 р.), балада «Рибалка» (1827 р.). Було вказано на філософські погляди автора, висловлені у цих творах, описано їхню тематику, зміст і характер. У цих та інших своїх творах поет виступає проти існуючого зла і кривди, висміює жорстокість і самодурство кріпосників, обстоює гуманне ставлення до людини та її право на земне щастя. «Петро Гулак-Артемовський був досконалим знавцем українських традицій та життя. Він продовжував демократизацію української мови, вводячи велику кількість елементів живої мови у структуру літературної», – підсумувала Евеліна-Беата Гайду.
Розглядом відмінностей між просвітництвом та романтизмом почала свою доповідь «Петро Гулак-Артемовський – зачинатель українського романтизму» студентка Маруся-Василина Шмуляк. «Поет своєю творчістю сприяв зародженню романтичного напряму: його Пан Твардовський і Рибалка стали першими романтичними баладами в українській літературі», – зазначила вона. Зупинившись більш детально на творі «Рибалка», доповідачка згадала про мету автора «передати українською мовою ніжні, піднесені почуття» на противагу його попередникам, які більше використовували бурлескний стиль. Навіть якщо надихнувся з однойменного вірша Ґете, у своєму творі Гулак-Артемовський врахував українські народні уявлення та переніс дію в українське середовище. Тому його трагічна балада «має виразні національні ознаки, наближена за мелодійністю й стилем до народних українських пісень.» На завершення доповідачка виділила романтичну суть розглянутого твору: «історія зваблення юнака русалкою є однією з романтичних варіацій на тему загадки буття і прагнення людини в пошуках ідеалу вирватися поза межі буденного існування.»
До подій подібного формату у Клужі організатори – подружжя Гербіл – завжди включають культурно-мистецькі номери. Цього разу учасники зустрічі зачитали уривки з найвідоміших байок та віршів Петра Гулака-Артемовського. Ці та інші його твори змальовували тодішні суспільні явища, оцінювали їх із позицій загально-гуманістичних ідеалів, які автор поділяв. Вони не втратили своєї літературної та пізнавальної цінності і в наш час, продовжують вважатися надбанням української культури. На завершення заходу лектор-доктор пані Міхаєла Гербіл підбила короткий підсумок літературних заслуг Гулака-Артемовського, виділивши серед іншого його роль у започаткуванні романтизму та введенні жанру байки в українську літературу. Віршовані твори цього митця, «збагатіли українську літературу новими темами, образами та жанровими різновидами. Їм притаманні народність, реалістичність, побутова деталізація… А відтак ми продовжуємо шанувати цього талановитого українського діяча та вивчати його творчість в рамках програми освітніх закладів і не тільки.» (Автор: Ольга Сенишин)