У Клужі відзначили 145-у річницю з дня народження Б.Лепкого
28 жовтня цього року пройшла зустріч присвячена 145-тій річниці від дня народження українського культурного і громадського діяча Богдана Лепкого.
România Internațional, 07.11.2017, 10:28
Керівники клузького осередку завжди були чутливими до потреб українців
звідусюди і не дивно, що 28 жовтня цього року пройшла зустріч присвячена
145-тій річниці від дня народження цього велетня української нації. ЇЇ було
організовано за фінансової підтримки місцевої повітової організації Союзу
Українців Румунії на кафедрі іноземних мов, відділ української мови і
літератури при Клузькому
Університеті імені Бабеша-Бойоя.
Перша доповідь на
румунській мові на тему: «Богдан Лепкий – одна з видатних постатей в
українському літературному процесі першої половини ХХ століття» зачитав Чіпріан
Михайло Лушкан. В хронологічному порядку говорилося про навчання і формування
особистості Лепкого, його творчі початки і звершення, на які вплинуло особисте
знайомство з такими постатями як І. Франко, М. Коцюбинський, А. Чайковський,
О. Кобилянська та інші, а також багаторічна дружба з В.Стефаником. Надзвичайна
працьовитість і працездатність Богдана Лепкого та його грандіозні доробки
вражають. Загалом творча спадщина письменника складає «понад 80 власних книг, у
т.ч. цикл романів Мазепа, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів
та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та
мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах,
альманахах, календарях, збірниках. Він – упорядник і видавець 62 томів творів української
класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.» Бібліографія
творів Богдана Лепкого становить до тисячі позицій. За обсягом літературної
спадщини Б.Лепкий поступається хіба тільки своєму учителеві Іванові Франку.
Твори його відзначалися великою досконалістю. Їх
переклали на польську, російську, чеську, німецьку, угорську, сербську і інші.
Таким чином європейський читач ознайомлювався з українською культурою і
літературою. З цією ж метою Лепкий видавав книги українських письменників
(Т.Шевченка, Ю.Федьковича, І.Франка, М.Коцюбинського) польською та німецькою
мовами, виступав з численними доповідями, писав огляди. Крім того він написав
ґрунтовне дослідження про Великого Кобзаря і видав понад 20-ть томів
української класичної літератури, перекладав твори російських, польських,
німецьких, англомовних і скандинавських письменників. Його перу належать
«Начерк історії української літератури», дослідження творчості одних з
найцікавіших постатей української культури (І.Котляревського, Т.Шевченка, Марка
Вовчка, І.Франка і ін.), які ставлять його «на одне з чільних місць в
українському літературознавстві першої половини ХХ ст.» Вважається, що творчість письменника протягом
десятиліть посідала одне з провідних місць у розвитку української літератури на
західноукраїнських землях.
У другій роботі «Сучасність творчості
Богдана Лепкого» студентка Марта-Сара Деак підкреслила, що для нащадків
найбільш вагомими насамперед є плоди його літературної творчості, які можна
вважати «прикладами і натхненням у розвитку літератури». Вона вважає, що
моральні цінності закладені у поезії Б.Лепкого, переконують у можливості
побороти «тенденцію деградації». Його твори надають можливість «знайти себе» і
мають найбільші шанси «стати світлом по дорозі у майбутнє.» Бо поетичні твори
Лепкого прості, гарні і ліричні. Критики відзначають їх ніжність, легкість і
прозорість. Поезія Богдана Лепкого є дзеркалом його правдивої, чистої і щирої
душі. Сам Б. Лепкий вважав: «Зі щирості родяться великі твори. Що нещире, в’яне
і пропадає, як паперові квіти в сльоту». Декілька таких творів зачитали члени
молодіжного театру-аматор «Жар птиця» та
студенти на нашїй зустрічі.
Доповідач згадала вірш
Журавлі (Видиш, брате мій), написаний 1910 року, до якого музику написав
Лев Лепкий ( молодший брат). Цей твір став і залишається широко відомою піснею.
«Автор вказує на те, що дорога на чужину і для птахів, і для людей важка та
небезпечна, не завжди успішна. Вдома всі почувають себе найкраще.» – зазначила
доповідач. У відльоті птахів найчастіше ми вбачаємо виїзд людей за кордон -
явище таке часте і в наші дні. Організатори надали нам можливість прослухати
цей чудовий твір у виконанні неперевершеної Квітки Цісик. До речі, на музику
покладено й багато інших творів Богдана Лепкого («Час рікою тече», «Кладочка»,
«Отсе тая червона калина» або «В очах твоїх я небо бачу», яку виконує відомий
гурт «Океан Ельзи» та інші).
Критики зазначають, що проза Б.Лепкого дуже
співзвучна з поезією – також лірична, настроєва. У них знаходимо відгук на всі
явища й події народного життя. Там зображене переважно життя селянства та,
добре відоме авторові, поміське середовище. Його праці відзначаються
«надзвичайною зворушливістю та сумовитістю», як і життя рідного народу, як і
доля України. Українцям теж довелося зазнати царського й цісарського гніту,
трагедій Першої світової війни, «ходіння по муках» під час громадянської війни,
голоду, сталінських репресій у Радянській Україні. То й не дивно, що в
незалежності від жанру творів Лепкого – роман чи повість чи оповідання, – його
проза переповнена ностальгією, тугою та сумом. В той же час його прозу визнають
«надзвичайно ліричною», «розмаїтою та новаторською», «своєрідним явищем в
українській літературі того часу».
Про все це йшла мова в
рефераті пані доктора-лектора М.Гербіль «Жанрова та стилістична різноманітність
прози Богдана Лепкого». Вона також надала приклади загальновживаних
фразеологізмів, зворотів, метафор та інших притаманних Лепкому стилістичних
засобів, які забезпечили його творам популярності та збагатили українську
літературну мову. Особливе місце у прозовому доробку Лепкого займають історичні
повісті, яких він
написав чимало. Його історичні твори
спираються на глибоке вивчення історичних джерел, пам’яток давньоруської
писемності. Для прикладу: його перекладові Слова о полку Ігоревім польською
та українською мовами передувала кропітка дослідницька робота, яка згодом
відбилася в окремих художніх творах (циклі Слідами Ігоря, оповіданні
Каяла). Найвідомішою роботою є цикл романів «Мазепа» в якій Лепкий «якнайдостовірніше
розгадав думи великого гетьмана, який, жертвуючи всіма вигодами, почестями і
статками своїми, піднявся на порятунок України, яка гинула від царського
свавілля.»
За творами Богдана Сильвестровича можна учитися
справжньої любові до рідного краю, вони підносять національну свідомість.
Створені Лепким яскраві постаті стають зразками для сьогоднішнього покоління,
«…зразками служіння Україні і здатності підпорядкувати особисті інтереси й
прагнення високій національній ідеї». Та особисто мені найбільше імпонує
особистий приклад Лепкого, який більшість свого життя прожив за кордоном та
ніколи не перестав любити Україну і її народ. Він не просто вивчаві писав про її минуле чи сучасність. Він зробив все
посильне для того, щоб змінити долю своєї Батьківщини, допомагаючи матеріально
та спрямовуючи духовно її громадян. А це – найкращий виявив патріотизму. Саме
такі люди вартують національної пошани і пам’яті. Давайте не забувати цього!!! (Автор: Ольга Сенишин)
