Домашня сторінка » Румунія-Україна » Взаємини » У Клужі вшанували пам’ять Є. Гребінки

У Клужі вшанували пам’ять Є. Гребінки

România Internațional, 14.02.2017, 02:21

4 лютого 2017 року на
факультеті іноземних мов, відділі української мови та літератури, у Клузькому Університеті
імені Бабеша-Бойоя за фінансовою підтримкою місцевої філії Союзу Українців Румунії, було організовано і
проведено святкування 205-тої річниці з дня народження Євгена Павловича
Гребінки – педагога, обдарованого перекладача, самобутнього поета, автора повістей,
нарисів, романів та оповідань; найвизначнішого українського байкаря. Є.
Гребінку називають
бабою-повитухою модерної української літератури, бо він був
видавцем, організатором та активним учасником літературного процесу у 30- 40-х
роках ХІХ-го століття. Він був серед
тих, хто утверджував українську мову як мову самобутньої української культури,
хто закладав основи нової української літератури. Хоча життя Є. Гребінки було
коротким (всього 36 років), але надзвичайно яскравим: насиченим неординарними
подіями, доленосними зустрічами, знайомствами і співпрацею з одними з найкращих
інтелектуалів того часу.

На жаль захід
розпочався хвилиною мовчання на честь пана професора Ороса, який відійшов з
життя за пару днів до зустрічі. Цей корифей румунської слов’яністики сприяв
зародженню і постійно підтримував україністику у Клузькому Університеті, був
практично постійним гостем і активним учасником наших заходів. Привітальні
слова проголосили замісник декана факультету іноземних мов пан професор Д.І.Кіра та депутат і голова СУР-у пан
М. Петрецький. Обоє говорили про важливість співпраці університету та Союзу українців Румунії, розказали про наміри втілити в життя нові спільні проекти.

Першу доповідь зачитала
студентка Андрея Бурлаку на тему: «Євген Гребінка – бібліографічний ескіз», де
авторка нагадала головні етапи у житті і творчості митця. Було підкреслено, що
всі його роботи наповнені любов’ю до своєї Батьківщини, до її героїчного
минулого, до народних пісень та звичаїв. Такими рисами наділений романтичний
напрямок української літератури дошевченківського періоду до якого відноситься
і Є.П.Гребінка. Українська
література того часу шукала шляхи розв’язання ряду складних проблем: від
відстоювання прав на розвиток літератури рідною мовою і до визначення характеру
і шляхів її розвитку. Гребінка втрутився у вирішення цих проблем, організувавши
у Санкт-Петербурзі, де він жив і працював з 1834 року, національні літературні
вечори за участю відомих українців того часу. Було створено міцний гурт, який
об’єднував українську мистецьку та літературну інтелігенцію, і який зробив
чимало для організації українського літературного життя та підтримки рідного
слова. За все це Гребінка посідає не другорядне місце в українській культурі та
історії.

Наступна робота
«Специфічність творчої спадщини Євгена Грибінки», презентована Лівіу Романюком
– головою молодіжної організації СУР-у, та документальна стрічка про Є.Гребінку
розкрили багатогранне значення та особливості творчої діяльності митця з
Полтавщини. Є.Гребінка писав українською та російською мовами. Його перу
належать ліричні п’єси, характерною рисою яких є тісний зв’язок з
народнопісенною традицією. Декілька з них є вдалим переспівом українських
народних пісень на російську. Цікаво й те, що першою серйозною публікацією молодого автора стали уривки
перекладу українською мовою пушкінської «Полтави». Це був не стільки переклад в
сучасному значенні цього терміну, скільки адаптація перекладуваного твору. Але
ця робота сподобалася читачеві, отримала позитивні відгуки і запам’яталася.

Є. П. Гребінка визнаний майстер типової для
свого часу прози. Творчий доробок
Гребінки нараховує близько 50-ти російськомовних романів, повістей, нарисів та
оповідань найрізноманітніших жанрів. Проза ця належним чином ще не досліджена.
Вважається, що в жанрі історичної теми в українській літературі він був
першопрохідцем. Літературознавці підкреслюють, що прозові романтичні твори Є.
Гребінки позначені «ідейно-художнім осмисленням історичної української
дійсності, поетизацією героїчного минулого, виразним народнопоетичним
колоритом». Вони, крім формування й розвитку тогочасної української літератури,
мали позитивний вплив на творчість П. Куліша, О. Стороженка, Марка Вовчка,
тощо.

Найвизначніше місце в
художньому доробку Є.Гребінки українською мовою належить байкам. Їх у автора
27. Здається не так вже й багато. Та всі вони відіграли важливу роль у розвитку
української літератури і літературної мови. Прозаїк створив ряд глибоко
самобутніх, оригінальних творів цього жанру. Він підніс байку до нового, вищого
рівня, що мало велике значення для розвитку не тільки української літератури. Створюючи твори цього жанру, письменник «опирався на
досягнення світового байкарства, але
використовував народно-сатиричні традиції української і російської байки». А
головне – «виходив з народних позицій, які дуже часто перепліталися з ідеями
тогочасної передової інтелігенції». Кращі його твори залишаються шедеврами
українського байкарства і по
сьогодні.

Не всі знають, що світову славу Є.П.Гребінці приніс
популярний і до нині романс Очі чорні (музика – вальсу Флоріана
Германа в обробці норвежця Софуса Гердаля), який був написаний у 1843-му і адресований його
майбутній дружині Марії. Хочеться зазначити, що хоча цей твір написаний російською мовою і
часто помилково вважається «російським циганським романсом», але є, безумовно,
створеним в традиціях української народної поезії.В свій час були дуже популярними пісні на слова
Гребінки: Помню, я ещё молодушкой была, Поехал далеко казак
на чужбину, Почтальон,Українська мелодія
(Ні, мамо, не можна нелюба любить).

Студенти та молоді члени СУР-у протягом заходу
продекламували декілька ліричних та прозових творів Євгена Павловича. Цього
разу їм вдалося потішити і здивувати виконанням романсу «Очі чорні» у два
голоси під акомпанімент скрипаля та студента-першокурсника Петра Панчика. Не
менш цікавим було виконання маловідомої пісні на слова Гребінки «На вулиці
музичка грає».

Широковідомим є історичний факт знайомства та тієї
визначної ролі, яку відіграв Є. Гребінка в житті і творчому становленні
Т. Г .Шевченка. Про це була робота пані доктора-лектора Міхаели Гербіль «Роль
Євгена Гребінки в житті Тараса Г .Шевченка». Познайомилися вони через І. Сошенка
у другій половині 1836 року.1838 року Гребінка став одним з ініціаторів звільнення
Шевченка з кріпацтва. До того та й опісля він постійно допомагав Шевченкові
матеріально, особливо на перших порах. Сам енциклопедично освічений, Гребінка
підбирав для освіти Тараса Григоровича потрібні корисні книжки, знайомив з
петербурзькими літераторами. Для
багатьох Євген Павлович Гребінка назавжди залишиться в пам’яті насамперед як
людина, за чиєї прямої ініціативи, безпосередньої матеріальної та моральної
підтримки був підготовлений до друку й виданий у 1840 році «Кобзар».

Вся літературна спадщина Є.П.Гребінки увійшла в
скарбницю вітчизняної культури. Бо і в його російській прозі, байках
українською мовою, поезії українською та російською мовами визначальне місце
посідає саме українська тематика. Гребінка звертався у своїх роботах до так
званих «злободенних» тем та від того вони не втратили своєї художньої вартості.
Він невпинно сіяв добро своїми самобутніми творами – проголошував християнські
цінності, прогресивні та гуманітарні ідеї, демократичні засади. Через те вони
мали успіх серед читачів. Так автор завоював славу і повагу у своїх сучасників.Він заслужив право на вдячну
пам’ять багатьох поколінь нащадків не тільки в Україні – за рішенням ЮНЕСКО
день народження Євгена Гребінки є однією зі знаменних дат у всьому світі. Це
вагоме визнання глибокого гуманізму у всій його спадщині. Ми маємо не забувати
цього справжнього подвижника української справи та його слід у різних сферах
українського життя. (Автор: Ольга Сенишин)